Кількісний і якісний аналіз результатів мотиваційного дослідження

Якісний аналіз показує як властивість, що діагностується, описується у відомих наукових поняттях, а кількісний - через відносний ступінь його розвитку у даної людини в порівнянні з іншими людьми. Кількісні і якісні характеристики поєднуються в рамках однієї і тієї ж методики, так що властивість, що у результаті вивчається, одержує подвійну, кількісно-якісну характеристику.Завдання методики «Визначення у старших дошкільників сформованої внутрішньої позиції школяра» - визначити початкову мотивацію учення у дітей, що вступають до школи, тобто з'ясувати, чи є у них інтерес до навчання.

Дошкільний вік - це період появи нових мотивів дій і вчинків, відчуття довга, відчуття відповідальності і т.п., дитина старшого дошкільного віку прагне до шкільного навчання, до отримання нових знань, хоче зайняти нове місце в житті. Дитині подобається сам процес виконання шкільних обов'язків[7.c.127].

Діти старшого дошкільного віку із задоволенням грають в ігри, відтворюючі шкільне життя, шкільні обов'язки. На жаль, деякі діти із-за неправильного виховання приходять в школу недостатньо до неї підготовленими. У школу, іноді приходять діти, що керуються в своїй діяльності лише мотивом «хочу», нічого що не уміють робити інакше, як граючи. Таких дітей привертає в школі лише незвичність оточуючих їх предметів: парт, пенала, портфеля і т.д. Ряд досліджень довів, що в дитячому саду, використовуючи певну організацію ігор, трудової діяльності, малювання і ін. видів занять, можна добре підготувати дітей до шкільного навчання.

Майбутньому школяреві необхідно довільно управляти своєю поведінкою, зокрема своєю пізнавальною діяльністю, направляти її на рішення учбових задач. А це стає можливим, якщо у дитини склалося ієрархічна система мотивів, що дозволяє підпорядковувати приватні спонуки більш значущим, стійким цілям і намаганням.

Всі методи математико-статистичного аналізу умовно діляться на первинні і вторинні первинними називають методи, за допомогою яких можна одержати показники, що безпосередньо відображають результати вироблюваних в експерименті вимірювань. Відповідно під первинними статистичними показниками є на увазі ті, які застосовуються в самих психодіагностичних методиках і є підсумком початкової статистичної обробки за допомогою яких на базі первинних даних виявляють приховані в них статистичні закономірності. До первинних методів статистичної обробки відносять, наприклад, визначення вибіркової середньої величини, вибіркової дисперсії, вибіркової моди і вибіркової медіани. У число вторинних методів звичайно включають кореляційний аналіз, регресивний аналіз, методи порівняння первинних статистик у два або декілька вибірок.

Після того, як ми провели тестування (додаток 1) спочатку семирічних, потім шестирічних дошкільників, результати цього тестування заносяться в таблицю 1. (Додаток 2) Результати обстеження дошкільників на визначення сформованої «внутрішньої позиції школяра»

де:

1. Резніченко И. 11. Альохина А.

2. Попова Н. 12. Сидорчук И.

3. Алексєєва О. 13. Бондаренко Л.

4. Ткачук Е. 14. Кучерук А.

5. Весела С. 15. Васельчук И.

6. Березовська О. 16. Шевченко К.

7. Когут А. 17. Литвиненко И.

8. Грицан В. 18. Лінник Н.

9. Бондарь И. 19. Жучинський А.

10. Радужна О. 20. Авдасьова В.

Враховувалися всі відповіді на питання, окрім 6 і 7, які приблизно повинні були звучати так:

1. Хочу йти в школу.

2. Не хочу ще на рік залишатися в дитячому садку (або удома)

3. Ті заняття, на яких учили (букви, цифри і т.д.)

4. Люблю, коли мені читають книжки.

5. Сам прошу, щоб мені почитали.

8. Ні, не влаштовує, хочу ходити в школу.

9. Хочу бути учнем.

10. Урок повинен бути довше.

Оцінювалися відповіді по 10-бальній системі: якщо на всі питання давалися правильні відповіді - 10 балів.

Знаходимо вибіркове середнє значення [5.c-218].

Вибіркове середнє значення як статистичний показник є середньою оцінкою психологічної якості, що вивчається в експерименті. Ця оцінка характеризує ступінь його розвитку в цілому у тієї групи випробовуваних, яка була піддана психодіагностичному обстеженню. Порівнюючи безпосередньо середні значення два або декілька вибірок, ми можемо судити про відносний ступінь розвитку у людей, складових ці вибірки, оцінюваної якості.

Медіаною називається значення ознаки, що вивчається, яке ділить вибірку, впорядковану по величині даної ознаки, навпіл. Середня і медіана для нормального розподілу звичайно співпадають або дуже мало відрізняються один від одного. Якщо вибірковий розподіл ознак нормальне, то до нього можна застосовувати методи вторинних статистичних розрахунків, засновані на нормальному розподілі даних. Інакше цього робити не можна, оскільки в розрахунки можуть вкрастися серйозні помилки.

Модою називають кількісне значення досліджуваної ознаки, що найчастіше зустрічається у вибірці.

З середніх вибіркових ми можемо зробити висновок, що істотно мотиваційна готовність дітей 7-ми літнього і 6-ти літнього віку не відрізняються.Для успішного навчання в школі дитині необхідне уміння слухати і виконувати інструкцію, підпорядковувати свої дії правилам при послідовному виконанні вказівок дорослого. Запропонуємо дитині пограти в школу (у цій грі можна брати участь одноліткам, це пожвавило обстановку, вносить в заняття елемент гри, змагання).

За допомогою іншої методики перевіримо як інтерес до учбових занять, до школи впливає на правильність написання диктанту, на успішність.

За допомогою цієї методики теж робимо вибірку, дані заносимо в таблицю 2. (Додаток 3) Результати обстеження дошкільників за допомогою диктанту. (Додаток 4)

Для порівняння вибіркових середніх величин тих, що належать до двом сукупностям даних, і для вирішення питання про те, чи відрізняється середнє значення статистично достовірно один від одного, нерідко використовують t- критерій Стьюдента. Після того, як обчислили показник t, вибраній вірогідності допустимої помилки знаходимо потрібне табличне значення t і порівнюємо з ним обчислене значення t. Обчислене значення t менше табличного і в першому і в другому випадку. З цього робимо висновок, що порівнювані середні значення з двох вибірок дійсно статистично достовірно не розрізняються з вірогідністю допустимої помилки. Отже, психологічна готовність до шкільного навчання - цілісне утворення, яке включає в себе достатньо високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності. Відставання в розвитку однієї з них веде за собою відставання розвитку інших. одним із критеріїв готовності дитини до школи - "внутрішню позицію школяра”. Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і є сплавом двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослим на новому рівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині свідомо формувати свої наміри і цілі та виявляється в довільній поведінці.