Розділ і

Технологія ремонту одягу

Курсова робота

З конструювання і моделювання одягу

Мусієнко Анастасії Сергіївни

Студентки 31-ї групи

Фізико-метематичного факультету

Напрям підготовки: 6.010103

Технологічна освіта

За напрямом

Конструювання і моделювання одягу

ЬНауковий керівник -

Єжова Ольга Володимирівна,

кандидат технічних наук, доцент

Кіровоград – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП

У процесі носіння одяг відчуває навантаження і зазнає різних деформацій. Тривалість експлуатації виробу залежить від умов його використання. Властивостей тканини, якості та виду обробки.

Надійність одягу в експлуатації – важлива споживча властивість. В процесі використання виробів показники якості не повинні різко змінюватися протягом певного періоду часу (термін служби одягу) [8, с. 117].

Актуальність обраної теми. Зазвичай перед початком сезону користувачі переглядають свій гардероб. Зміни в моді та зміни окремих виробів під час експлуатації змушують оновлювати та урізноманітнювати одяг. Під оновленням одягу розуміють не тільки чистку, а й ремонт. Одяг, зшитий з дорогих тканин, довго не зношується, але старіє за зовнішнім виглядом і покроєм.

Технологія ремонту одягу складається з двох етапів: підготовки виробу до ремонту і обробки деталей, вузлів або виробу в цілому. Підготовка одягу до ремонту і оновлення включає розпорювання деталей одягу або виробів, чищення, волого-теплову обробку, перекроювання і розкрій нових деталей, ремонт пошкоджених ділянок.

Мета дослідження – з`ясувати причини виникнення найпоширеніших пошкоджень одягу та знайти оптимальні методи їх усунення на основі літературних джерел та власного досвіду.

Об'єкт дослідження: усунення пошкоджень одягу.

Предмет дослідження: технологія ремонту одягу.

Реалізація поставленої мети передбачає розв`язання таких завдань:

· з`ясувати особливості зниження якісних показників виробу в процесі експлуатації;

· окреслити основні види пошкоджень одягу;

· проаналізувати методи та засоби ремонту виробів;

· сформулювати рекомендації по створенню виробів з подовженим терміном експлуатації.

У процесі написання курсової роботи використовувалися такі методи дослідження: спостереження, аналіз літературних джерел тощо..

Наукова новизна роботи полягає у самостійному комплексному аналізі основних понять технології ремонту одягу. Новизну роботи визначають також і матеріали дослідження, що охоплюють не лише загальновідомі питання, але й специфічну мало розроблену частину наукової роботи.

Практичне значення. Матеріали роботи можуть бути використані при викладанні вузівських курсів відповідного напрямку, спецкурсів, проведенні спецсемінарів, присвячених технології ремонту одягу, а також при організації процесу ремонту в ательє, на підприємствах тощо.

Структура роботи. Наукове дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ І

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗНИЖЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБУ В ПРОЦЕСІ ЕСКПЛУАТАЦІЇ

Якість виробу – сукупність властивостей, які визначають ступінь придатності його для використання за призначенням і ступінь досконалості. Згідно з визначенням Загального управління якістю, якість – це відповідність вимогам споживача.

Про якість одягу неможливо судити тільки за ознаками її властивостей, їх необхідно порівнювати з вимогами, які висуваються до неї [13, с. 217].

Вимоги – це своєрідна інформація про те, яким властивостям одягу та їх ознакам надається перевага на цей час та у певному випадку.

Вимоги до одягу визначаються рівнем його якості, який установлюється переліком показників та їх вагомістю. Рівень якості виробів є відносною характеристикою, яка визначається шляхом порівняння показників якості цієї моделі з базовими показниками на підприємстві.

Одягом покривається 80% поверхні тіла, при цьому, навколо тіла створюється необхідний мікроклімат. В процесі конструювання швейних виробів важливу роль відіграють такі властивості тканини, як гігроскопічність, теплопровідність, еластичність тощо.

Вимоги до одягу залежать від кліматичних умов, сезону і призначення одягу [11, с. 76].

Так, теплозахисних властивостей одягові надає не лише тканина, але й утеплюючи матеріали і конструкція виробу. Літній одяг повинен бути легкий, гігроскопічний, повітропроникний і досить вільний.

Одяг відіграє важливу роль у формуванні зовнішнього вигляду людини, її характеру, настрою. Тому одяг будь-якого призначення має бути красивим, модним, зручним.

Для швейних виробів необхідно добирати досконалу і економну конструкцію, яка передбачала б найменшу витрату тканини.

Вимоги до якості одягу:

· споживчі;

· техніко-економічні (промислові);

· соціальні;

· стандартизації та уніфікації;

· функціональні;

· технологічності;

· естетичні;

· економічності;

· ергономічні;

· експлуатаційні.

Експлуатація – стадія життєвого циклу виробу, на якій реалізується, підтримується і відновлюється його якість.

Тривалість експлуатації виробу залежить від умов його використання. Властивостей тканини і якості та виду обробки [22, с. 158].

Надійність одягу в експлуатації – важлива споживча властивість. В процесі експлуатації показники якості не повинні різко змінюватися протягом певного періоду часу (термін служби одягу).

Надійність одягу пов'язана з частковою або повною втратою або зміною утилітарних і естетичних властивостей швейного виробу. Надійність одягу – складна властивість, що складається з таких елементів, як ремонтопридатність, довговічність та ін.

Довговічність виробу залежить від опору його фізичного зносу. Фізичний знос – це видиме руйнування матеріалів, зміна розмірів, забарвлення, втрата водотривких властивостей і т. д. Якщо виріб перестав відповідати моді чи у споживачів змінилися вимоги до форми, кольору, фактурі матеріалу – значить, відбувся і моральний знос одягу.

Експлуатація виробу включає в себе у загальному випадку використання за призначенням і технічну експлуатацію, тобто ремонт [10, с. 97].

Експлуатаційні вимоги до одягу характеризуються стійкістю одягу (її форми, матеріалу, конструкції, деталей, країв, швів) до тертя, м'яття, розриву, вигину, дії світла та погоди, хімчистки, прання. При проектуванні моделі одягу облік цих вимог здійснюють вибором раціональних конструкцій функціональних елементів (кишень, застібки та ін.) і правильним підбором матеріалів в пакет одягу [15, с. 29].

Отже, до одягу висувається ряд вимог: зручність у експлуатації, гігроскопічність, зносостійкість, формостійкість, здатність добре піддаватися пранню та волого тепловій обробці, відповідати напрямку сучасної моди, зовнішності свого власника, виду його діяльності, замасковувати недоліки статури, підкреслювати її переваги.

Вимоги до якості одягу:

· Споживчі

· Техніко-економічні (промислові)

· Соціальні

· Стандартизації та уніфікації

· Функціональні

· Технологічності

· Естетичні

· Економічності

· Ергономічні

· Експлуатаційні

Експлуата́ція — стадія життєвого циклу виробу, на якій реалізується, підтримується і відновлюється його якість.

У процесі носіння одяг відчуває навантаження і зазнає різні деформації. Тривалість експлуатації виробу залежить від умов його використання. Властивостей тканини і якості та виду обробки.

Надійність одягу в експлуатації - важлива споживча властивість. В процесі експлуатації показники якості не повинні різко змінюватися протягом певного періоду часу (термін служби одягу).

Надійність одягу пов'язана з частковою або повною втратою або зміною утилітарних і естетичних властивостей швейного виробу. Надійність одягу - складна властивість, що складається з таких елементів, як ремонтопридатність, довговічність та ін

Довговічність виробу залежить від опору його фізичного зносу. Фізичний знос - це видиме руйнування матеріалів, зміна розмірів, забарвлення, втрата водотривких властивостей і т. д. Якщо виріб перестав відповідати моді чи у споживачів змінилися вимоги до форми, кольору, фактурі матеріалу - значить, відбувся і моральний знос одягу.

Експлуатація виробу включає в себе у загальному випадку використання за призначенням і технічну експлуатацію, тобто ремонт.

Експлуатаційні вимоги до одягу характеризуються стійкістю одягу (її форми, матеріалу, конструкції, деталей, країв, швів) до тертя, м'яття, розриву, вигину, дії світла та погоди, хімчистки, прання. При проектуванні моделі одягу облік цих вимог здійснюють вибором раціональних конструкцій функціональних елементів (кишень, застібки та ін.) і правильним підбором матеріалів в пакет одягу.

Ці вимоги включають показники відповідності призначенню і умовам експлуатації, зручності користування, терміну служби, формостійкості, надійності в експлуатації одягу.