Особистісно-орієнтоване виховання як нова філософія виховання учнівської молоді в Укр

Особистісно-орієнтований підхід – основа нової філософії – ґрунтується на принципі цент рації виховання в розвитку особистості і передбачає передусім визнання пріоритету особистості, який повинен стати основою ідеології суспільства у сфері виховання, ціннісною орієнтацією.

Нова філософія освіти утверджує погляд на особистість як на найвищу цінність суспільства, виховання повинно виходити з необхідності розвитку у дітей рис, які допоможуть реалізувати себе як члена суспільства, як неповторну індивідуальність зі своїми специфічними запитами, індивідуальними планами самореалізації, творенням власної концепції життєтворчості.

Президією Академії педагогічних наук України була затверджена Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні. У програмі зазначається, що «метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатну виявляти національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентноспроможним, успішно самореалізовуватись в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури».

Нова філософія освіти відповідає гуманістичній спрямованості, ґрунтується на унікальності кожної особистості, і має за мету забезпечення найоптимальнішої адаптації кожного в умовах інтенсивної, незалежної інтелектуальної діяльності.

Пріоритетними напрямами особ.-орієнт. вих. є:

 забезпечення всебічного й гармонійного розвитку особистості;

 самовиховання й самореалізація;

 прагнення у своїй діяльності керуватися загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміти традиції свого народу.

Головна мета: сформувати творчу особистість, здатну до самореалізації та самовдосконалення.

Основними завданнями у організації виховного процесу, вирішенні даної проблеми є:

 єдність зусиль усіх членів педагогічного колективу, батьків, громадськості, учнів;

 демократизація стосунків «учитель – учень», «учень – батьки».

 врахування результатів вивчення особистості кожного учня під час організації виховної діяльності;

 розвиток творчого мислення та моделювання творчої поведінки учня;

 розвиток індивідуальних творчих здібностей кожної дитини;

 формування емоційного комплексу особистості (співчуття, доброти, справедливості, терпимості, почуття особистої гідності і гідності іншої людини)

 виховання духовності, становлення моральних орієнтирів

 комплекс використання індивідуальних і групових форм, методів роботи;

 гуманізація виховного процесу.

В основуКонцепції виховної системи покладено: