Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Практична робота № 5МОТИВАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ МЕТА: здійснити науково-історичний аналіз професійної мотивації молоді у різні часи; продіагностувати професійні мотиви студентів; формувати професійний інтерес до майбутньої діяльності; розвивати гностичні уміння.
Короткі відомості з теоретичної частини роботи Мотивація при виборі професії – це стимули, заради яких людина готова прикласти свої зусилля, тобто на що орієнтувався чоловік при виборі тої або іншої професії: суспільно соціальна значимість даної професії, престиж, заробіток. Що хоче одержати студент від вищої освіти, яких життєвих цілей досягти, які якості сучасного фахівця в собі сформувати і які цінності в його житті відіграють головну роль. Проаналізуємо в цьому зв’язку мотиви вступу у ВНЗ в історичному аспекті. Серед мотивів навчання в 20-40 роки виділялися тяга молоді до знань, культурним цінностям, інтерес до навчання як такий. У ці роки молодь ішла у ВНЗ за світлом високих знань. 50-60-і поки – це епоха тотальної індустріалізації, що повинна була сприяти переходу країни в новий якісний стан, що базується на технорозумі. Фізика виходить на гребінь значимості, престижу. В 70-80 роки престижність стала розумітися усе більш формально – як мода. Аналіз даних тих років показує значні зміни в мотивах вступу у ВНЗ, а також розширення спектра самих мотивів. Соціологами відзначено, що в 1961 р. було виявлено 10 мотивів; а в 1994 р. – уже 82 мотиви. В 60-ті роки ведучим був мотив одержання професії. Слабко мотивувався індивідуальний особистісний розвиток майбутнього фахівця, тому що радянська вища школа розвивалася насамперед як “кузня кадрів” для народного господарства. Домінуючим мотивом привабливості майбутньої, зокрема, інженерної діяльності у відповідях першокурсників 70-х років виступав інтерес до особистої участі в розвитку науково-технічного прогресу (близько 50 % всіх першокурсників). Ще в 50-і роки фахівець із вищою освітою одержував удвічі більше недипломованого працівника, а в 70-і роки ця пропорція змінилася на протилежну й розрив став наростати. В 80-і роки високо цінувалася можливість займатися цікавою, змістовною роботою й повністю застосовувати свої здібності, а також можливість завойовувати повагу в колективі. Творчий зміст праці й гарний заробіток цінувалися менше. Можливо, це було пов’язане з тим, що одержати й реалізувати все це було досить складно. На переломному етапі історії нашої країни на початку 90-х років лідируючим мотивом стало бажання просто одержати диплом про закінчення ВНЗ: ВНЗ не давав необхідних знань для роботи, або вони були вже застарілими. На виробництві заново доводилося вчитися. Уже в 1994 році структура мотивів досить істотно міняється. Ведучими стають мотиви бути високоосвіченою, культурною людиною (58%), домогтися успіху в житті (54%), зробити кар’єру (37%), мати певний соціальний статус (20%). Хоча мотив одержання професії продовжує займати досить високе місце (41%), дослідження показують падіння цього показника. З’явилися установки, породжені сучасною ситуацією: відношення до еміграції, професійного статусу й кар’єри, до матеріального становища. Так з’явився й такий новий для нашої країни мотив, як можливість роботи за кордоном (18%). Соціологами помічено, що студенти-гуманітарії зі своїм навчанням зв’язують в основному мотиви одержання освіти, знань, розширення кругозору, саморозвитку. Студенти технічних спеціальностей – переважає бажання одержати спеціальність й майбутні перспективи. Для більш детального аналізу зупинимося докладно на характеристиці мотивів вибору професії, життєвих планах студентства, якостях фахівця з вищою освітою. Висуваються наступні критерії для докладної характеристики мотиваційної структури студентів: 1) мотиви вибору професії; 2) задоволеність вибором професії; 3) поінформованість про майбутню професію; 4) бажання працювати надалі за фахом; 5) цілі майбутньої професійної діяльності; 6) вимоги до майбутньої роботи. Дослідження, що проводилися в 60-і роки показали наступне. Масова орієнтація молоді на вищу освіту формують часто такий мотив вступу, як “у будь-який вуз – аби тільки у вуз”. Як наслідок, 1/3 студентів при виборі ВНЗ не керуються мотивом інтересу до професії, а кожний десятий здійснив вибір випадково. В 90-і роки ієрархія мотивів вибору істотно змінюється. Починають лідирувати економічні мотиви. Треба сказати, що прагнення стати багатим і процвітаючим в сучасної молоді дуже яскраво виражено. За останні 10-15 років сильно змінився перелік обираних професій школярами випускних класів. Пріоритет віддається економічним, юридичним професіям, спеціальностям, пов’язаним з іноземними мовами. Як в 60-і роки, так і зараз відзначається стійке зниження числа студентів, що вважають обрану професію своїм покликанням (від молодших курсів до старшого). Раніше причину цього бачили в усвідомленні реальних труднощів, які розбивають романтичні ілюзії, а також у недоліку практичного досвіду, що сіє невпевненість у своїх можливостях. Чітке уявлення про різні сторони майбутньої роботи й про рівень своєї підготовки до неї багато в чому визначає стійкість мотивів студентів і ступінь їхньої реалізації. Очевидно, варто погодитися з Т.Е. Петровою, яка стверджує, що позначаються й зміни соціального складу студентів: “з появою „комерційного” набору на вузівську лаву прийшли забезпечені, упевнені в правильності вибору спеціальності й відповідності йому своїх здібностей молоді люди”. Якщо студенти добре інформовані про свою майбутню професію, виходить, у своїх діях вони знають чого хочуть, якщо ні, то мотиви ще остаточно не сформовані або не націлені на професію. Які ж цілі майбутньої професійної діяльності є для студентів пріоритетними сьогодні? Зміни відбулися: на перше місце виступили мотиви заробітної плати й самореалізації. Аналогічні соціальні цінності вважала найважливішими Т.Парсонс – приватна власність і індивідуальна воля. Багато авторів стверджують, що перевага торговельного, “крамничного” бізнесу над виробничим багато в чому пояснює відсутність у молоді інтересу до складних видів трудової діяльності, націленість на швидку й легку наживу. Однак, можливо причина цього в труднощах виробничої діяльності. Цікавими є мотиви, відзначені відомим ученим Гансом Селье. От ті “мотиви, під впливом яких людина, що володіє достатньою кваліфікацією, може домогтися успіху й процвітання на науковій ниві: нескінченна любов до Природи й Правди; замилування красою закономірності; проста цікавість; бажання приносити користь; потреба в схваленні; ореол успіху; острах нудьги... У цей час формується новий тип особистості, що по своїх рисах принципово відрізняється від типу особистості, вихованої в традиціях колективної моралі “радянської людини”. Специфічні риси особистості нового типу: готовність до ризику, особистісна відповідальність за свої вчинки, здатність розраховувати, насамперед, на свої сили, уміння пристосовуватися до економічної кон’юнктури тощо. План роботи 1. Актуалізація опорних знань - що слід розуміти під поняттям “професійна мотивація”? - які чинники вливають на професійний вибір? - чим обумовлені відмінності у професійній мотивації молоді різних поколінь?
2. Діагностика професійної мотивації студентів 3. Інтерактивна гра “Мікрофон” Продовжити фразу: “Професію інженера я обрав тому, що...”.
|