Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Практична робота № 5





МОТИВАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО

ВИБОРУ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

МЕТА: здійснити науково-історичний аналіз професійної мотивації молоді у різні часи; продіагностувати професійні мотиви студентів; формувати професійний інтерес до майбутньої діяльності; розвивати гностичні уміння.

 

 

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Мотивація при виборі професії – це стимули, заради яких людина готова прикласти свої зусилля, тобто на що орієнтувався чоловік при виборі тої або іншої професії: суспільно соціальна значимість даної професії, престиж, заробіток. Що хоче одержати студент від вищої освіти, яких життєвих цілей досягти, які якості сучасного фахівця в собі сформувати і які цінності в його житті відіграють головну роль.

Проаналізуємо в цьому зв’язку мотиви вступу у ВНЗ в історичному аспекті. Серед мотивів навчання в 20-40 роки виділялися тяга молоді до знань, культурним цінностям, інтерес до навчання як такий. У ці роки молодь ішла у ВНЗ за світлом високих знань. 50-60-і поки – це епоха тотальної індустріалізації, що повинна була сприяти переходу країни в новий якісний стан, що базується на технорозумі. Фізика виходить на гребінь значимості, престижу. В 70-80 роки престижність стала розумітися усе більш формально – як мода.

Аналіз даних тих років показує значні зміни в мотивах вступу у ВНЗ, а також розширення спектра самих мотивів. Соціологами відзначено, що в 1961 р. було виявлено 10 мотивів; а в 1994 р. – уже 82 мотиви.

В 60-ті роки ведучим був мотив одержання професії. Слабко мотивувався індивідуальний особистісний розвиток майбутнього фахівця, тому що радянська вища школа розвивалася насамперед як “кузня кадрів” для народного гос­подарства. Домінуючим мотивом привабливості майбутньої, зокрема, інженерної діяльності у відповідях першокурсників 70-х років виступав інте­рес до особистої участі в розвитку науково-технічного прогресу (близько 50 % всіх першокурсників).

Ще в 50-і роки фахівець із вищою освітою одержував удвічі більше недипломованого працівника, а в 70-і роки ця пропорція змінилася на протилежну й розрив став наростати.

В 80-і роки високо цінувалася можливість займатися цікавою, змістовною роботою й повністю застосовувати свої здібності, а також можливість завойовувати повагу в колективі. Творчий зміст праці й гарний заробіток цінувалися менше. Можливо, це було пов’язане з тим, що одержати й реалізувати все це було досить складно.

На переломному етапі історії нашої країни на початку 90-х років лідируючим мотивом стало бажання просто одержати диплом про закінчення ВНЗ: ВНЗ не давав необхідних знань для роботи, або вони були вже застарілими. На виробництві заново доводилося вчитися.

Уже в 1994 році структура мотивів досить істотно міняється. Ведучими стають мотиви бути високоосвіченою, культурною людиною (58%), домогтися успіху в житті (54%), зробити кар’єру (37%), мати певний соціальний статус (20%). Хоча мотив одержання професії продовжує займати досить високе місце (41%), дослідження показують падіння цього показника.

З’явилися установки, породжені сучасною ситуацією: відношення до еміграції, професійного статусу й кар’єри, до матеріального становища. Так з’явився й такий новий для нашої країни мотив, як можливість роботи за кордоном (18%). Соціологами помічено, що студенти-гуманітарії зі своїм навчанням зв’язують в основному мотиви одержання освіти, знань, розширення кругозору, саморозвитку. Студенти технічних спеціальностей – переважає бажання одержати спеціальність й майбутні перспективи.

Для більш детального аналізу зупинимося докладно на характеристиці мотивів вибору професії, життєвих планах студентства, якостях фахівця з вищою освітою. Висуваються наступні критерії для докладної характеристики мотиваційної структури студентів:

1) мотиви вибору професії;

2) задоволеність вибором професії;

3) поінформованість про майбутню професію;

4) бажання працювати надалі за фахом;

5) цілі майбутньої професійної діяльності;

6) вимоги до майбутньої роботи.

Дослідження, що проводилися в 60-і роки показали наступне. Масова орієнтація молоді на вищу освіту формують часто такий мотив вступу, як “у будь-який вуз – аби тільки у вуз”. Як наслідок, 1/3 студентів при виборі ВНЗ не керуються мотивом інтересу до професії, а кожний десятий здійснив вибір випадково.

В 90-і роки ієрархія мотивів вибору істотно змінюється. Починають лідирувати економічні мотиви. Треба сказати, що прагнення стати багатим і про­цвітаючим в сучасної молоді дуже яскраво виражено.

За останні 10-15 років сильно змінився перелік обираних професій школярами випускних класів. Пріоритет віддається економічним, юридичним про­фесіям, спеціальностям, пов’язаним з іноземними мовами.

Як в 60-і роки, так і зараз відзначається стійке зниження числа студентів, що вважають обрану професію своїм покликанням (від молодших курсів до старшого). Раніше причину цього бачили в усвідомленні реальних труднощів, які розбивають романтичні ілюзії, а також у недоліку практичного досвіду, що сіє невпевненість у своїх можливостях.

Чітке уявлення про різні сторони майбутньої роботи й про рівень своєї підготовки до неї багато в чому визначає стійкість мотивів студентів і ступінь їхньої реалізації. Очевидно, варто погодитися з Т.Е. Петровою, яка стверджує, що позначаються й зміни соціального складу студентів: “з появою „комерційного” набору на вузівську лаву прийшли забезпечені, упевнені в правильності вибору спеціальності й відповідності йому своїх здібностей молоді люди”.

Якщо студенти добре інформовані про свою майбутню професію, виходить, у своїх діях вони знають чого хочуть, якщо ні, то мотиви ще остаточно не сформовані або не націлені на професію.

Які ж цілі майбутньої професійної діяльності є для студентів пріоритетними сьогодні? Зміни відбулися: на перше місце виступили мотиви заробітної плати й самореалізації. Аналогічні соціальні цінності вважала найважливішими Т.Парсонс – приватна власність і індивідуальна воля.

Багато авторів стверджують, що перевага торговельного, “крамничного” бізнесу над виробничим багато в чому пояснює відсутність у молоді інтересу до складних видів трудової діяльності, націленість на швидку й легку наживу. Однак, можливо причина цього в труднощах виробничої діяльності.

Цікавими є мотиви, відзначені відомим ученим Гансом Селье. От ті “мотиви, під впливом яких людина, що володіє достатньою кваліфікацією, може домогтися успіху й процвітання на науковій ниві: нескінченна любов до Природи й Правди; замилування красою закономірності; проста цікавість; бажання приносити користь; потреба в схваленні; ореол успіху; острах нудьги...

У цей час формується новий тип особистості, що по своїх рисах принципово відрізняється від типу особистості, вихованої в традиціях колективної моралі “радянської людини”. Специфічні риси особистості нового типу: готовність до ризику, особистісна відповідальність за свої вчинки, здатність розраховувати, насамперед, на свої сили, уміння пристосовуватися до економічної кон’юнктури тощо.

План роботи

1. Актуалізація опорних знань

- що слід розуміти під поняттям “професійна мотивація”?

- які чинники вливають на професійний вибір?

- чим обумовлені відмінності у професійній мотивації молоді різних поколінь?

 

2. Діагностика професійної мотивації студентів

3. Інтерактивна гра “Мікрофон”

Продовжити фразу: “Професію інженера я обрав тому, що...”.

Date: 2015-12-11; view: 255; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию