Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Аналіз літературних джерелСтр 1 из 20Следующая ⇒ КАФЕДРА ФОТОГРАММЕТРІЇ ТА ГЕОІНФОРМАТИКИ
Науково-дослідницька робота на тему: «Використання БПЛА у військових цілях» Виконав: Ст. гр.ФТМ-41 Телещук Ю.О. Науковий керівник: Глотов В.М. Львів-2015 Зміст Аналіз літературних джерел………………………………………………3 ВСТУП……………………………………………………………………… 4 Технологічна схема………………………………………………………...5 Розділ 1. Аналіз дешифрування об’єктів, отриманих за зображеннями з БПЛА …………………………………………………… 7 Дешифрування зображень …………. ……………………………..7 Дешифрування зображень в програмному середовищі MicroStation SE.……………………………………………………..15 Загальні положення……………………………………….………..15 Ознайомлення з інтерфейсом програми MicroStation…………16 Вивчення функцій створення і редагування векторної графіки………………………………………………………………………15 Особливості роботи з референц-файлами………………………..22 1.2.5. Дешифрування об’єктів ………………………..……………… …..23 Топологічний контроль якості дешифрування………………....25 Дешифрування знімків, отриманих при зніманні з БПЛА в смт. Східниця в 2014 р…………………………………………………….26 Розділ 2. Аналіз точності визначення координат об’єктів (цілей),отриманих за допомогою навігаційного GPS, який встановлений на БПЛА………………....…………………………….......31 Висновки……………………………………………………………….........34 Список використаної літератури………………………………………...35 Аналіз літературних джерел Найбільш інформативними [1,2] є системи цифрового зображення. Отримані з їх допомогою зображення мають дуже високу роздільну здатність на місцевості. Але за цифровим зображенням неможна визначити наявність де яких якісних характеристик об’єкту, важко оцінити характер діяльності і стан простого об’єкту. Звертають увагу на основні дешифрувальні ознаки об’єктів місцевості. Дешифрування зображень [2,3,4,5,6,7] займає одну з основних ланок в опрацюванні даних дистанційного зондування. Отримані матеріали знімання поверхні Землі вимагають якісної і достовірної оцінки, що в подальшому вплине на якість і точність створення і опрацювання інформації про об’єкти місцевості. На сьогоднішній час переважну більшість даних дистанційного зондування (матеріали аерофото і космічного знімання) подають у цифровому вигляді – це растрові зображення поверхні Землі отримані у різних діапазонах хвиль. Для виконання високоточних робіт ці зображення підлягають орторектифікації, тобто врахування похибок знімання, похибок за рельєф місцевості і прив’язки до певної системи координат. Під час опрацювання великих масивів растрових даних в дрібних масштабах, а саме розпізнання тих чи інших об’єктів, використовують автоматичні методи дешифрування зображень. Проте, ідентифікація об’єктів на зображеннях крупних масштабів потребує втручання людини – спеціаліста з дешифрування зображень, який однозначно може розпізнати і класифікувати всі об’єкти на зображені. Результати такого дешифрування можна подавати в різноманітних видах. Найпоширеніші – це растри якостей, які узагальнюють і систематизують інформацію у вигляді того ж растру, або – векторний –метод який передбачає подання інформації про об’єкти у вигляді умовнихпозначень – точок, ліній, площин, що дозволяє швидко отримувати метричні дані про об’єкти, а в разі потреби оперативно вносити зміни у розташування цих об’єктів.Для дешифрування растрових зображень використовують різноманітніпрограмні засоби – Arc View, MapInfo, Panorama, ERDAS, Surfer –програми, які дозволяють опрацьовувати растрові і векторні дані зподальшим кількісно-якісним аналізом. До такої програми належить і MicroStation – потужній інструмент для проектування, який дозволяє реалізувати інженерні проекти і розрахунки будь-якої складності. В літературному джерелі 3 детально описано, як користуватися програмним пакетом MicroStation. Вступ Актуальність теми полягає в тому, щоб дослідити доцільність встановлення навігаційного GPS-приймача на БПЛА, що дозволить зробити висновок, чи можливе його використання під час ведення бойових дій з метою визначення точних координат цілей для розвідки, артилерії тощо. Маючи точні координати об’єктів (місця розташування ворожої артилерії чи інших одиниць техніки, командних пунктів, блокпостів і т.д.), військові без ризику для власного життя зможуть знищувати силу противника без небезпеки для мирного населення). А також визначити, чи отримані знімки підлягають дешифруванню, що є теж важливим для будь-якого військовослужбовця, оскільки сплутавши цивільний об’єкт з ворожим, можна завдати втрат серед мирних жителів, що є неприпустимим під час ведення будь-яких бойових дій. Такі вчинки приводять до ворожого настрою зі сторони цивільного населення і може нести вкрай сумні наслідки. Актуальність таких досліджень несе першочерговий характер, оскільки може суттєво змінити хід військових дій. Мета дослідження в тому, щоб провести детальний аналіз дешифрування об’єктів, отриманих за зображеннями з БПЛА і проаналізувати точність визначення координат об’єктів, отриманих за допомогою навігаційного GPS-приймача, який встановлений на БПЛА. Завдання: - Дослідити точність визначення координат навігаційним GPS- приймачем на БПЛА; - Проаналізувати,чи достатньо дешифруються знімки, отримані при зніманні з БПЛА.
|