Інтоксикації ртутьорганічними сполуками

Ртутьорганічні пестициди найчастіше використовують для протравлен­ня насіння. Найчастіше використовують дуети, порошки і розчини. Основ­ними шляхами потрапляння ртутьорганічних пестицидів в організм є верхні дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, шкіра. Отрути повільно виво­дяться з сечею, рідше через шлунково-кишковий тракт. Попадаючи в організм різними шляхами, вони швидко всмоктуються в кров і проникають в різні тканини і кров, здійснюючи загально-токсичний вплив. Вони депонуються в різних органах: печінці, нирках, головному мозку.

Гостра інтоксикація найперше проявляється відчуттям металічного смаку у роті, головним болем, нудотою, блюванням, досить часто поно­сом зі слиззю, іноді з кров'ю, сильною спрагою, відчуттям печії у роті, на­бряканням і кровоточивістю ясен, різкою слабістю. Гостре отруєння роз­вивається на тлі астеновегетативного синдрому і супроводжується пору­шенням серцево-судинної системи у вигляді гіпотонії, іноді раптово виникає втрата свідомості. Пізніше розвиваються симптоми своєрідної токсичної енцефалопатії з переважним ураженням мозочка І стовбурової частини го­ловного мозку, У сечі таких хворих може виявлятися ртуть.

Хронічна інтоксикація може розвиватись порівняно швидко або через декілька тижнів чи місяців. Клінічна симптоматика отруєння проявляється

поступово і є своєрідною. На початку інтоксикації спостерігається пору­шення з боку центральної нервової системи у вигляді астеновегетативного синдрому, при цьому спостерігається головний біль, запаморочення, підви­щена втомлюваність, порушення сну, послаблення пам'яті, підвищена дра­тівливість. Об'єктивно виявляється стійкий червоний дермографізм, гІпер-гідроз, актоціаноз, підвищення сухожильних рефлексів, легке тремтіння пальців рук, при більш виражених формах хворих турбує безпричинна туга, незрозумілий страх, порушення терморегуляції, спрага, поліурія. У деяких хворих виникають алергічні дерматити. З боку серцево-судинної системи характерними змінами є аритмії і гіпотонії. Ураження травної системи про­являються диспепсичними розладами. Можуть виявлятись ознаки уражен­ня нирок (альбумінурія, мікрогематурія, піурія). Діагностичним тестом є виявлення в сечі ртуті.

Вибір методу лікування залежить від форми, характеру і ступеня тяж­кості інтоксикації. Незалежно від шляху надходження токсинів в організм рекомендується промивання шкірних покривів теплою водою чи спиртово-лужним розчином. Якщо токсини попали в шлунок, необхідно промити його водою і антидотом Стрижевського (100 мл на 2-4 л води). До антидотів, які використовуються при ртутьорганічних отруєннях належить унітіол, дію якого підсилюють тіосульфат натрію і кальцію хлорид. При тяжких отруєннях використовують гемодіаліз, одночасно проводять симптома­тичну терапію. Хворим рекомендують дієту, багату солями калію, а та­кож фізіотерапевтичні процедури (хвойні ванни, гальванічний комірець, діа­термія печінки).

Date: 2015-10-21; view: 522; Нарушение авторских прав