Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Травень
· Організація ремонту класів. · Допомога в організації випускних вечорів.
Примірне положення про батьківські комітети загальноосвітніх навчальних закладів (витяг з наказу Міністерства освіти і науки України від 2 червня 2004 р. №440) 1. Загальні положення 1.1. Примірне положення про батьківські комітети загальноосвітніх навчальних закладів визначає їх функції у державно-громадській системі управління загальноосвітнім навчальним закладом. 1.2. Комітети є добровільними громадськими формуваннями, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час їх навчання у загальноосвітньому закладі. 1.3.У своїй діяльності комітети керуються Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про об'єднання громадян», Конвенцією ООН «Про права дитини», «Положенням про загальноосвітній заклад», статутом загальноосвітнього навчального закладу, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини. 1.4. Рішення про заснування батьківських комітетів класів або закладу приймаються на загальних зборах батьків відповідних класів або закладу.
2. Мета, завдання, основні принципи діяльності 2.1. Метою діяльності комітетів є захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти. 2.2. Основними завданнями діяльності комітетів є сприяння створенню умов для: · Формування та розвитку особистості учня та його громадської позиції, становленню учнівського самоврядування; · Виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні; · Формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин; · Захисту здоров’я та збереження життя і здоров’я дітей; · Здобуття учнями обов’язкової загальної середньої освіти, розвитку їх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді; · Запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час і безпритульності; · Всебічного зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей; · Залучення батьківської громадськості до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи; · Організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків; · Вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою. 2.3. Основними принципами діяльності комітетів є: · Законність; · Гласність; · Колегіальність; · Толерантність; · Виборність; · Організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством; · Підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, класів.
3 Організація діяльності комітетів 3.1. комітет класу формується з батьків або осіб, що їх заміняють і діє від їх імені. Комітет класу обирається на зборах батьків класу на початку навчального року. Кількісний склад та термін повноважень комітету визначаються зборами батьків класу. 3.2. Збори батьків класу проводяться за рішенням комітету класу не рідше двох разів на семестр. 3.4. Кількісний склад комітету закладу, термін його повноважень визначаються радою цього закладу. 3.6. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва закладу, а, за необхідності, і відповідного органу управління освіту у 10-денний термін. 3.10. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою комітету. 3.12. Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків раз на рік – в день виборів нового складу комітетів. 3.13. Комітети ведуть протоколи своїх засідань і зборів, що зберігаються у голови комітету, і передаються за актом новому складу відповідних комітетів. Керівництво і класні керівники закладу не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.
4. Права та обов’язки комітетів 4.1.Комітети мають право: · Брати участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах; · Встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами та ін.; · Вносити на розгляд керівництва навчального закладу пропозиції щодо змін типу навчального закладу, його статусу, вдосконалення умов організації навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом навчального закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків; · Звертатися до директора, класного керівника, педагогічної ради та ради загальноосвітнього навчального закладу щодо роз’яснення стану і перспектив роботи навчального закладу та з окремих питань, що турбують батьків; · Порушувати клопотання щодо позбавлення чи обмеження батьківських прав; · За необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи; · Скликати позачергові батьківські збори; · Створювати благодійні фонди; · Брати участь у прийнятті рішень щодо організації оздоровлення учнів.
РОЗДІЛ ІХ. ПРЕВЕНТИВНА ПЕДАГОГІКА Основні завдання превентивної педагогіки · Створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів соціальної, навчальної, розвивальної, трудової, позашкільної та інших видів діяльності на основі сприяння духовному, інтелектуальному, морально-етичному, психічному, естетичному, естетичному розвитку, формуванню здорового простору, способу та культури життя, виробленню навичок безпечної поведінки, стійкості до негативних явищ; · Технологічно забезпечити превентивну діяльність, соціально-психологічно зорієнтовану на протидію залучення дітей і молоді в негативній ситуації; · Здійснювати освітньо-просвітницькі, консультативно-тренінгові заходи, сприяти вдосконаленню комплексної психолого-соціальної та педагогічної допомоги; · Забезпечити вплив на соціальну реабілітацію неповнолітніх; · Стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної інтеграції, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, гармонізації життя і здоров’я; · Розвивати цінності здоров’я, духовності, законослухняної поведінки через технології навчання і виховання, розвивати національну мережу шкіл сприяння здоров’ю; · Розвивати свідоме ставлення батьків до виховання, захисту дітей.
Функції превентивної педагогіки · Діагностично-прогностична функція – передбачає збір, з’ясування причин та умов відхилень у поведінці дітей та молоді; передбачення тенденцій їхнього розвитку; виявлення шляхів і способів превентивного втручання в соціальну ситуацію розвитку особистості. · Освітньо-просвітницька функція передбачає узгоджене з реальними умовами соціалізації дитини, превентивне сприяння складовій рівню знань, емоцій, поведінки, оптимізації освітньо-просвітницьких заходів, заходів, занять. · Консультативно-транінгова функція передбачає використання сучасних технологій з надання оптимальної консультативної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя. · Правозахисна функція має на меті здійснення правового захисту, стигматизацію, правовий моніторинг превентивного процесу. · Організаційно-розпорядча функція ставить за мету організацію та менеджмент процесом запровадження превентивних підходів, проектів з проблем попередження негативних явищ. · Науково-методична – передбачає обмін, аналіз, адаптацію превентивних підходів, дослідження чинників розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки.
Превентивна педагогіка охоплює своєю діяльності три рівні: · Рання превентивна педагогіка – базується на виховній функції освіти, превентивному вихованні. Складовими є освіта, виховання, просвітництво. · Вторинна превентивна педагогіка - відповідно має цілі, завдання – превентивну педагогічну допомогу і корекцію. · Третинна превентивна педагогіка – відповідно – превентивна педагогічна реадаптація, реабілітація та ре соціалізація. Цей рівень забезпечує допоміжний характер провідній ролі соціальної педагогіки, її спеціалізації: превентивна робота з питань ре соціалізації дітей та молоді.
Принципом превентивної педагогіки є суб’єкт-суб’єктний підхід, що не тільки забезпечує партнерські стосунки з уповноваженими превентивного виховання, а й визначає здатність самих дітей здійснювати превентивне взаємо виховання.
Об’єкти превентивної педагогіки: · Діти всіх категорій, форм навчання, виховання та опіки відповідно до першої статті Декларації прав дитини; неповнолітні, що перебувають на обліку (шкільному, кримінальному, наркологічному). · Неповнолітні, які перебувають, або в яких закінчились терміни спеціального виховання в установах соціальної реабілітації та звільнені з установ, умовно засуджені. · Неповнолітні, які не мають умов для сімейного виховання та опіки (сироти, неповнолітні з дисфункціональних сімей, «діти вулиці», діти з родин, де батьки перебувають у місцях позбавлення волі). · Молоді родини, які потребують консультативної допомоги по догляду за дітьми.
Суб’єкти превентивної педагогіки: · Батьки. · Педагогічні колективи установ усіх рівнів акредитації. · Працівники культури. · Працівники служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, кримінальної міліції та інших правових установ, медичних закладів. · Самі діти.
Передбачувані результати превентивної педагогіки: Створення оптимальної структурної системи превентивного виховання сприятиме: · Активізації діяльності вчених, фахівців-консульнтантів, практичних працівників у дослідженні та вирішенні проблем превентивного виховання. · Залученню освітніх, медичних, соціальних і правоохоронних установ у вирішенні проблем попередження правопорушень і злочинності серед неповнолітніх, координації умов суб’єктів превентивної діяльності. · Посиленню тенденції до зниження вживання наркотичних речовин, ВІЛ-інфікованих, формування у молодого покоління навичок здорового способу життя. · Зміні установок і моделей поведінки «груп ризику». · Соціально-психологічній адаптації неповнолітніх, які мають життєві проблеми. · Підвищенню рівня підготовленості фахівців навчальних закладів усіх типів і рівнів акредитації.
Прояви негативних явищ у старшокласників: · Бездуховність, споживацьке ставлення до життя в суспільстві. · Протиріччя між поняттями моралі та принципами досягнення життєвого благополуччя. · Формування кримінальних поглядів, культу сили, зневажливого ставлення до навколишніх. · Байдужість до себе та інших, загальна апатія. · Падіння авторитету державних органів, виховних установ, учителів, в цілому дорослих. · Розшарування суспільства на бідних і заможних. · Низька доступність отримання вищої освіти та подальшого працевлаштування. · Зростаюча активність кримінального впливу на вибір життєвих цілей. · Низький вплив ідей здорового способу життя, доступність наркотиків, зростаюче поширення негативних явищ. · Відсутність вибору змістовного дозвілля, центрів позашкільної зайнятості, яка давала б можливість для ефективного розвитку позитивних процесів соціалізації. · Активне залучення молоді до розважального способу життя. · Перевага таких почуттів, як ненависть, заздрість, гнів, злоба, недружелюбність. · Відсутність цілеспрямованої молодіжної політики, недовіра до соціальних закладів. · Проблема молоді у проведенні змістовного дозвілля та відпочинку. · Відсутність доступності та нормальних умов для соціальної реабілітації. · Низький вплив школи, знань на подальший соціальний успіх. · Соціально-правова незахищеність. · Зростання конфліктів у сфері сім’ї, негативний вплив вулиці. · Зниження цінності соціально-корисної діяльності. · Знецінення позитивних прагнень серед молоді до здобуття соціального визнання.
Date: 2015-10-19; view: 380; Нарушение авторских прав |