Значення театралізації в активізації учасників театралізованого дійства

Багато авторів погоджуються зі значенням використання факту в драматургії театралізованого дійства, але сам по собі факт – ще не забезпечує успіх дійства, тут необхідна художня обробка реального факту, художнє осмислення події, тобто – театралізація як засіб організації колективного та емоційного дозвілля людей. Таким чином театралізація виступає одночасно як метод організації за законами театру не тільки свята чи заходу, а й діяльності його учасників.

Як специфічний творчий метод театралізація через подвійність функції сприяє перетворенню масового заходу на біфункціональну утилітарно-художню форму, у якій перша й основна функція дидактична, педагогічна, інформаційна, агітаційна, а художній задум і естетична насолода її доповнюють і посилюють. Саме завдяки своїй соціально-педагогічній і художній біфункціональності театралізація і виступає як соціальна художня обробка життєвого матеріалу і як особлива організація поведінки та дії учасників.

Театралізація масової дії, що спирається на використання засобів мистецтва, породжує образне рішення, документально-художнє за суттю. Образне вирішення теми – суть театралізації як особливої організації художньо-масової роботи.

Збагачуючи масову дію образністю, театралізація допомагає виникненню в кожного учасника асоціацій, близьких до його власних життєвих вражень, його досвіду, світосприйняття, і тим самим активізує, спонукає до дії. Саме тому сценарист, режисер театралізованого масового заходу – завжди психолог, і педагог, який насамперед вирішує проблему активізації учасників, організації не спектаклю, а масової дії, у якій художня образність виступає як ефективна спонукальна стимул-реакція.