Тема 9. Монополістична конкуренція та олігополія

Між ідеальними моделями досконалої конкуренції та монополії знаходиться цілий спектр ринкових структур, серед яких найцікавіші - монополістична конкуренція та олігополія.

На ринках з монополістичною конкуренцією кожна з багатьох невеликих фірм виробляє товар, який відрізняється від продукції її конкурентів (диференційований товар), існує вільний вхід до ринку. Криві попиту на товар будь-якої фірми мають від’ємний нахил. Таким чином, виробники мають деякий контроль за ціною своїх товарів. Кількість товару, за якого прибуток фірми максимальний, визначається перетином кривих граничних витрат та граничної виручки, а ціна задається кривою попиту.

Вільний вхід до ринку нових виробників приводить до того, що в довгостроковому періоді на таких ринках установлюється рівновага, за якої ціна дорівнює середнім загальним витратам, і кожна фірма отримує тільки нормальний прибуток (нульовий економічний прибуток). Але ціна перевищує граничні витрати й мінімально можливі в довгостроковому періоді середні витрати. Це означає, що фірми в монополістичній конкуренції оперують з надлишковими потужностями.

На олігополістичних ринках конкурують тільки декілька виробників, а вхід у галузь нових фірм ускладнений або неможливий.

Головна риса такої ринкової структури полягає в існуванні олігополістичного взаємозв’язку. Кожна фірма, що працює в умовах олігополії, повинна враховувати можливу реакцію конкурентів при визначенні ціни та об’єму випуску.

Олігополістичний взаємозв’язок може набувати різних форм. Цінові війни на ринках олігополії можуть привести до того, що ціни знизяться до рівня конкурентної рівноваги. Щоб уникнути небажаного впливу цінової війни на доходи, фірми можуть домовитись про створення картелю з метою спільної максимізації прибутків шляхом обмеження об’ємів випуску та фіксації цін. На практиці картелі виявляються нестабільними.

Теоретично розроблено ряд формальних моделей, що поясняють ринкову поведінку олігополій залежно від того, як прогнозують фірми реакцію своїх суперників. Загальної теорії олігополії не існує.