Тема 6. Витрати виробництва

У короткостроковому періоді фірма користується кількома фіксованими ресурсами, і принаймні одним ресурсом, який можна змінювати з метою змінити обсяг виробництва. Крива сумарних витрат (ТС) ілюструє вартість виробництва, що асоціюється з кожним рівнем витрат виробництва. Виходячи з даної кривої, можна знайти величину середніх сумарних витрат (АТС) - витрат на одиницю продукції (АТС = ТС/Q) та граничних витрат (МС) - вартості додаткової одиниці продукції (рис. 23).

Сумарні витрати можна поділити на фіксовані (ТFC) - витрати фіксованих ресурсів, та змінні (TVC) - витрати на ресурси, кількістю яких у короткостроковому періоді можна варіювати (рис. 24). Отже, TC = TFC + TVC.

Середні змінні витрати (АVС) - це змінні витрати на одиницю продукції, AVC = TVC/Q; тоді як середні фіксовані витрати (АFС) - фіксована вартість, поділена на сумарний обсяг продукції, AFC = TFC/Q. Середні сумарні витрати дорівнюють ATC = AFC + AVC.

Нарешті, граничні витрати МС = DТС/DQ= DVC/DQ.

У геометричному вираженні за будь-якого рівня виробництва МС слугує нахилом лінії, дотичної до кривої сумарних витрат в точці, що відповідає цій кількості Q.

У довгостроковому періоді фірма може змінювати рівні всіх своїх вхідних ресурсів. Отже, щоб визначити тривалі витрати, спочатку потрібно визначити, як фірма робить вибір з-поміж різних комбінацій ресурсів у процесі виробництва продукції. Ізокостні лінії ілюструють усі комбінації ресурсів, пов’язані з даним рівнем сумарних витрат. Якщо припустити, що використовується лише 2 ресурси (праця та капітал) рівняння ізокости буде мати вигляд

ТC = wL + rK.

Оскільки ціни на ресурси фіксовані, лінії відносять до сім’ї паралельних. Величини їх нахилу дорівнюють від’ємній величині відношення заробітної плати до орендної ціни капіталу (- w/r). Для будь-якого рівня виробництва фірма мінімізує свої виробничі витрати, діючи в тій точці, де гранична норма технологічного заміщення (МRTS) становить w/r. У графічному вираженні це точка дотику ізокванти до ізокости.

Крива, що з’єднує всі точки, у яких фірма мінімізує витрати, слугує траєкторією розвитку економічної діяльності фірми. Вона вказує на те, яким чином фірма вибиратиме для себе ресурси, щоб виробляти різні рівні продукції в довгостроковому періоді.

Криві тривалих середніх сумарних витрат (LATC) часто мають U- подібну форму, вони виявляють зростаючу віддачу за обсягом за низьких рівнів виробництва. Якщо віддача за обсягом постійна щодо всіх рівнів виробництва, то крива тривалих середніх сумарних витрат горизонтальна. В обох випадках криві нетривалих середніх витрат (SATC) проходять вище від кривої тривалих середніх витрат або дотичні до неї.