Теоретичні відомості. Вимірювання опору технічними засобом (за допомогою вольтметра та амперметра) можна здійснювати згідно двох різних схем (мал.1)

Вимірювання опору технічними засобом (за допомогою вольтметра та амперметра) можна здійснювати згідно двох різних схем (мал.1).

Мал. 1

Технічний засіб використовує закон Ома для ділянки кола. Проте, якщо визначити опір за формулою, що випливає із закону:

(1)

де U та I – покази амперметру та вольтметру, ми отримаємо лише наближене значення опору. Справа в тому, що у схемі а) вимірюється фактично сума струмів, що протікають через шуканий опір та вольтметр (І=І_x + І_V , де І_x, І_V – струми через шуканий опір та вольтметр). У той же час в цій схемі U=U_х, тобто вольтметр показує напругу саме на шуканому опорі. З урахуванням цього розрахункова формула для шуканого опору у схемі а) повинна мати такий вигляд:

(2)

де R_V є опір вольтметра (у роботі він дорівнює 500 Ом).

У схемі б), навпаки, струм через шуканий опір та струм амперметра співпадають: І=І_Х. проте, вольтметр вимірює сумарну напругу на шуканому опорі та амперметрові: U=U_х+U_А. з урахуванням цього факту розрахункова формула для опору для схеми б) отримує вигляд:

(3)

де R_А є опір амперметра (у роботі він дорівнює 0,15 Ом).

Відносна похибка для цих випадків дорівнює:

Схема а): (4)

Схема б):

З останніх формул випливає, що схема а) доцільна тоді, коли R_х << R_V, а схема б), коли R_х >> R_А.

Зв'язок поміж шуканим опором та питомим опором проводу такий:

(5)

де S – площа перерізу провідника (діаметр проводу d = 3,6·10^{-4 м.), а l – його довжина.}