Методичні рекомендації. Перебудова радянського суспільства в останні роки функціонування СРСР

Перебудова радянського суспільства в останні роки функціонування СРСР. Проведення у 1986 році у Львові міжнародного симпозіуму „І.Франко і світова культура". Створення у червні 1989 році міжнародної асоціації україністів (МАУ), президентом було обрано І.Дзюбу. З 1990 року журнал „Кур'єр ЮНЕСКО" виходить українською мовою. Повернення українському народові культурної спадщини попередніх поколінь. Потреба створення законодавчої бази в галузі культури з проголошенням незалежності України. Проведення в вересні 1991 року Форуму інтелігенції України. Робота першого Всеукраїнського міжнаціонального конгресу з проблем духовного відродження народів, які проживають в Україні. Створення урядової Комісії з питань повернення культурних цінностей. Діяльність українського фонду „Відродження". Зрушення у культурному житті національних меншин. Виникнення недержавних культурно-мистецьких організацій.

Зміни в галузі гуманітарної науки. Створення національної системи атестації наукових кадрів. Відновлення діяльності Києво-Могилянської та Острозької академій. Перехід вузів на українську мову викладання. Створення у 1990 році Української наукової асоціації. Співпраця з науковцями української діаспори.

Процеси оновлення в літературі. Новаторська діяльність режисерів Р.Віктюка, І.Бориса, С.Данченко, С.Мойсеєва та ін. Проведення конкурсу ім.. Соломії Крушельницької.

Створення у 1991 році Державного фонду української кінематографії на чолі з Ю.Іллєнко. Асоціація молодих кінематографістів України.

Творчість композиторів О.Білаша, О.Морозова, А.Горчинського. Сучасна українська естрадна музика. Популярні солісти, групи. Виступи вітчизняних співаків на провідних сценах світу.

Мова сучасної архітектури стає більш глобальною, плюралістичною за творчим спрямуванням, але водночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі. В творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються проявипостмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. В нових будовах стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових – легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали (готель «Хрещатик», арх. Л. Філенко; діловий комплекс «Зовнішекспосервіс», архітектор О. Донець та ін.; банк «Україна», архітектор С. Бабушкін та ін.; офісний центр «Київ-Донбас», архітектор В. Жежерін та ін.; готельно-офісний центр «Східний горизонт», арх. О. Комаровський, комплекс «Ексімбанк», архітектор І. Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві також стала знаковою подією, бо утвердила для архітектурно-художні символами нового іміджу суверенної України.

З кінця 1980-х років відновилось будівництво релігійних споруд. Нові православні церкви та собори будують переважно увізантійському стилі, рідко у класичному, готичному або псевдоруському стилях. Унікальним є будівництво у стилі українського бароко (собор Архієпископа Харківського Олександра, збудований у 2004 р.).

Завдання сучасної української архітектури – різноманітність у проявах сучасної естетики, пошук авторської архітектурної своєрідності та врахування існуючого історико-культурного середовища.