Тема 2. Судова система України

(2 год)

Характеризуючи особливості судової системи України варто звернути увагу на те, що судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції – Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції формують складну структуру, яка базується на трьох ключових засадах: інстанційності, територіальності та спеціалізації. Виходячи з цього слід розрізняти судову ланку та судову інстанцію.

Аналізуючи суди першої, апеляційної та касаційної інстанції не можна оминути увагою питання, пов’язані з підсудністю та підвідомчістю конкретних справ тому чи іншому суду. Дані категорії мають бути чітко осмислені студентами як і їх розмежування та співвідношення.

Окремої уваги заслуговує питання правового статусу суддів України. Так, необхідно визначити законодавство, яке закріплює особливості правового та соціального статусу суддів, сутність та механізм відповідальності суддів тощо.

Питання до обговорення:

1. Поняття судів загальної юрисдикції, їх система та завдання. Основні етапи розвитку судової системи України.

2. Принципи побудови судової системи України. Поняття «судової ланки» та «судової інстанції».

3. Поняття підвідомчості та підсудності у судовій системі.

4. Правовий статус судді в Україні.

Термінологічне завдання:

Судова система України, судочинство, правосуддя, місцеві суди, спеціалізовані суди, Верховний суд України, підвідомчість, підсудність, інстанційність, спеціалізація, суддя місцевого суду.

Контрольні запитання:

1. На яких принципах будується система судів загальної юрисдикції?

2. Назвіть основні ознаки системи судів загальної юрисдикції.

3. Які судові органи становлять систему судів загальної юрисдикції?

4. Які суди належать до місцевих судів з розгляду цивільних і кримінальних справ?

5. Назвіть апеляційні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ.

6. Назвіть спеціалізовані суди.

7. З’ясуйте, які справи підвідомчі господарським судам і які справи підвідомчі адміністративним судам України.

8. В чому полягають особливості правового статусу судді?

Методичне завдання:

1. Накресліть схему, в якій вкажіть вимоги до кандидатів на посаду суддів всіх ланок судів загальної юрисдикції України.

2. Схематично зобразіть судову систему України.

Реферати:

1. Дисциплінарна відповідальність суддів: сутність, механізм реалізації.

2. Спеціалізація, територіальність та інстанційність в організації системи судів України.

3. Система судів загальної юрисдикції: поняття, структура, функції.

4. Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи.

Практичне завдання:

Задача 1.

Голова Тетіївського районного суду Запорізької області, зважаючи на велику завантаженість суддів даного суду справами, вирішив збільшити штатну чисельність суддів з семи до восьми осіб, що й зробив своїм наказом.

1.Чи правомірно діяв голова суду?

2.Хто вирішує питання щодо кількості суддів у відповідному суді?

Задача 2.

До Залізничного районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт щодо громадянина Денисенка, яким він обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченому ст. 112 КК України. Зважаючи на особливу тяжкість злочину і складність справи, для слухання даної справи голова суду утворив судову колегію у складі двох суддів і трьох народних засідателів.

Чи правильно діяв голова суду в даному випадку?

Задача 3.

Одним з районних судів м. Львова було постановлено рішення про відмову у поновленні на роботі громадянина Василіва. Ухвалою апеляційного суду Львівської області це рішення було залишено в силі. Василів вирішив подати касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду.

Який суд розглядатиме дану касаційну скаргу?

Задача 4.

Зважаючи на зростання кількості населення у м. Львові та, відповідно, збільшення навантаження на суди, Львівська міська рада прийняла рішення про утворення у місті ще одного – міськрайонного – суду.

Чи законним є рішення Львівської міської ради?

Література:

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями Генеральної Асамблеї ООН 29 листопада та 13 грудня 1985 р.

3. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. (із змінами і доповненнями).

4. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (із змінами і доповненнями). – ст.ст. 4(6), 12, 13, 15, 16.

5. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. (із змінами і доповненнями). – ст.ст. 17-20, 23-24.

6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. (із змінами і доповненнями). – ст.ст. 107-114.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. (із змінами і доповненнями). – ст.ст. 30-35.

8. Указ Президента України від 12 серпня 2010 р. «Питання мережі господарських судів».

9. Указ Президента України від 20 травня 2011 р. «Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів».

10. Наказ Державної судової адміністрації України від 17 січня 2011 р. № 11 «Про визначення кількості суддів у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим».

11. Наказ Державної судової адміністрації України від 13 липня 2012 р. № 83 «Про визначення кількості суддів у місцевих загальних судах».

12. Наказ Державної судової адміністрації України від 17 січня 2011 р. № 10 «Про визначення кількості суддів у господарських судах України».

13. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина»// Право України. – 1997. – № 8. – С. 73.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законів України про внесення змін до чинного законодавства у зв’язку із закінченням дії «Перехідних положень" Конституції України» від 6 липня 2001р. №6.

15. Регламент Пленуму Верховного Суду України, затверджений постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 9 квітня 2011 р.

16. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 частини другої статті 18, статей 32, 33, 34, 35, 36, 37, підпункту 5 пункту 3 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій України» (справа про Касаційний суд України) від 11.12.2003 № 20-рп/ 2003.

17. Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України, затверджене постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 вересня 2011 р. № 5.

18. Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді: наказ Держ. суд. адмін. України від 27.06.2006 р. № 68.

19. Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційних та місцевих адміністративних судах: наказ Держ. суд. адмін. України від 15.12.2008 р. № 68.

20. Кодекс професійної етики судді. Затверджений V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 5. – С. 24-25.

Спеціальна література:

1. Андрейцев В. Конституційно-правові аспекти судово-правової реформи // Вісник Академії прокуратури України. – 2007. – № 1.– С.16-24 (початок).

2. Андрейцев В. Конституційно-правові аспекти судово-правової реформи //Вісник Академії прокуратури України. – 2007. – №2. –С.18-26 (закінчення).

3. Бринцев В.Д. Судове управління на регіональному рівні // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 5. – С. 27-29.

4. Бринцев О. Щодо критеріїв спеціалізації судів в аспекті реформування судової системи України // Право України. – 2006. – № 7. – С. 7-10.

5. Ємельянова І.І. «Мала судова реформа», ї досягнення і недоліки // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001. – № 4. – С. 57-67.

6. Карпечкін П. Система судів загальної юрисдикції: поняття, структура, функції // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 5. – С. 56-64.

7. Коваль В. Актуальні проблеми функціонування судової системи України // Право України. – 2003. – № 12. – С. 20-23.

8. Костенко О. Актуальні проблеми реформування судової системи в Україні // Юридичний журнал. – 2007. – № 6. – С. 77-79.

9. Куйбіда Р.О. Спеціалізація, територіальність та інстанційність в організації системи судів України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 9. – С. 82-91.

10. Маляренко В.Т. Новий етап в історії Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 1. – С. 12 – 19.

11. Москвич Л.М. Ефективність судової системи: концептуальний аналіз: моногр. / Л. М. Москвич. – Х.: ФІНН, 2011. – 384 с.

12. Назаров І.В. Принципи побудови судової системи: моногр. / І. В. Назаров. – Х.: ФІНН, 2009. – 144 с.

13. Назаров І.В. Судові системи країн Європейського Союзу та України: генезис та порівняння: [моногр.] / І. В. Назаров. – Х.: ФІНН, 2011. – 432 с.

14. Осетинський А. Утвердження авторитету суду в контексті судової реформи // Право України. – 2006. – № 4. – С. 3-10.

15. Стефанюк В.С. Закон «Про судоустрій України» в контексті судово-правової реформи // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3. – С. 2-5.

16. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України. – 2001. – № 1. – С.15-18.

17. Федейко І.М. Загальні тенденції реформування судоустрою та статусу суддів відповідно до європейських стандартів // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 12. – С. 152-154.

18. Чернушенко А.В. Судова влада і судова система України // Судова апеляція. – 2005. – № 1. – С. 9-23.

19. Штогун С.Г. Концепція удосконалення судоустрою чи продовження судової реформи? // Право України. – 2006. – № 7. – С. 10-14.

20. Азарт’ян Б.П. Про стан захисту працівників суду та безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 5. – С. 34-36.

21. Ахтирська Н. Принципи професійної підготовки суддів та шляхи їх реалізації в умовах розбудови правової держави // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2006. – № 3-4. – С. 15-17.

22. Бабій І. Незалежність судової влади в особі судді – запорука демократичної держави // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 160-162.

23. Бойко В.Ф. Суддя як центральна фігура в судовій реформі // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 2-5.

24. Бринцев В. Шляхи підвищення ефективності професійної підготовки суддів і апарату судів // Право України. – 2001. – № 1. – С. 55-60.

25. Василюк С., Косило А. Зарубіжний досвід притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності // Право України. – 2006. – №2. – С. 131-134.

26. Виноградова Л.Є. Дискусійні питання відповідальності суддів // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 7. – С. 45-47.

27. Войтюк І.А. Застосування в Україні європейських стандартів при підготовці професійних суддів // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 2. – С. 32-37.

28. Городовенко В.В. Незалежність суддів і моральні засади суддівської професії // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 42-43.

29. Городовенко В. Порядок призначення і обрання суддів на посаду як гарантія незалежності суддів // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 7. – С. 43-48.

30. Городовенко В. Роль органів суддівського самоврядування в забезпеченні незалежності судової влади // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 1. – С. 118-121.

31. Завальнюк В. Підвищення професійної кваліфікації суддів // Юридичний вісник. – 2007. – № 1. – С. 36-38.