Теоретичні відомості. Залізо – сріблясто-білий метал

Залізо – сріблясто-білий метал. Густина 7387 г/см³, температура плавлення 1539⁰С. має добру пластичність.

Залізо може проявляти дві характерних ступені окиснення +2 і +3.

Іони двовалентного заліза легко окислюються (навіть киснем повітря або іншими окисниками) в іони трьохвалентного. Тому у розчині сполук двовалентного заліза завжди присутні іони трьохвалентного заліза. Отриманий гідроксид заліза II на повітрі спочатку стає зеленуватим а потім жовто-бурим, переходячи в гідроксид заліза III.

Якісною реакцією на іони заліза (II) є червона кровۥяна сіль K₃[Fe(CN₆)] (гексаціаноферат (III) калія)

K₃[Fe(CN₆)] + FeCl₂ = КFe[Fe(CN₆)] + 2KCl

турнбулева синь

Якісною реакцією на іони заліза (III) жовта кровۥяна сіль K₄[Fe(CN₆)] (гексаціаноферат (II) калія)

K₄[Fe(CN₆)] + FeCl₃ = КFe[Fe(CN₆)] + 3KCl

берлінська лазур

Аналітичним реактивом на трьохвалентне залізо виступає роданід амонію NH₄SCN або калію KSCN

FеС1₃ + ЗКSСN = Fе(SСN)₃ + ЗКС1

Fе(SСN)₃ – роданід заліза (червоного кольору).

Ферум та його сполуки

Дослід 1. Отримання ферум (II) гідроксиду і перетворення його у ферум (III) гідроксид.

У пробірку до 5-6 крапель розчину ферум (II) сульфату додати декілька крапель розчину натрій гідроксиду до утворення білого осаду і перетворення його на зелений. Розділіть отриманий осад разом з розчином на дві пробірки. Одну з них залиште для наступного досліду, іншу енергійно встряхніть до утворення бурого осаду.

Напишіть рівняння реакції: а) взаємодії ферум (II) сульфату з натрій гідроксидом в молекулярній та іонній формах; б) окиснення ферум (II) гідроксиду на повітрі.

Дослід 2. Вивчення основних властивостей ферум (II) гідроксиду.

До отриманного у попередньому досліді осаду ферум (II) гідроксиду додати декілька крапель хлоридної кислоти до розчинення осаду. Запишіть спостереження.