Шляхи вирішення бюджетного дефіциту

Пропонуються таке нетрадиційне розв’язання проблеми дефіцитності бюджетів через вирішення таких питань:

1) Для покриття бюджетного дефіциту державі необхідно звільнитися від "дрібної" власності й здійснювати розширене акціонування та інвестування ін­ших об'єктів як на території України, так і за її межами. При цьому не варто за­бувати про проблеми національної безпеки і якнайшвидше відмовлятися від при­буткових підприємств. Приватизація має бути економічно доцільною, тоді зросте кількість підприємств приватної форми власності, що займаються виробництвом. Також треба поліпшувати управління державним майном, що приведе до змен­шення кількості підприємств державної форми власності, які одержують дотації [12, 86].

2) Другий важливий момент — високий рівень номінального податкового навантаження. Недоцільно (як це робилося досі) протягом року приймати зако­нопроекти, що погіршують становище платників податків. Треба запроваджува­ти раціональну податкову політику, яка базується на зниженні податкового тис­ку і поєднанні фіскальної й стимулювальної функцій податків. А державний бюджет на 2012 рік побудований переважно з фіскальним наголосом. У 2012 році має підвищитися стабільність податкового законодавства, і тре­ба (щоб потім знову не перерозподіляти доходів) не разом із бюджетом прийма­ти ці податкові закони — вони мають бути прийняті до бюджету.

3) Максимальне виявлення усіх матеріальних і фінансових резервів для до­сягнення прогресу на шляху до збалансованого ринку.

4) Узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації.

5) Особлива увага має приділятися підвищенню ролі регіонів у соціально-економічному розвитку держави.

6) Ще одна проблема — короткострокове бюджетне планування і його невід­повідність завданням середньострокової економічної політики. Законодавча влада повинна зрозуміти, що бюджет — це не просто доходи і видатки. Треба підвищува­ти роль перспективного бюджетного планування. При кожному надходженні й при кожному витрачанні необхідно думати про найголовніше — добробут громадян [12, 86].

7) Варіантом податкового наповнення бюджету може бути встановлення держмонополії на виробництво й продаж алкогольних напоїв і тютюнових ви­робів. Такий порядок існує в цивілізованих, економічно розвинених країнах. На­самперед — здоров'я нації, а вже потім — збирання податків до бюджету —пря­мих і непрямих.

8) В Україні має місце збереження ситуації, за якої прибутковим є вкладен­ня капіталу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери. Отже, нагаль­ною стає зміна напрямів інвестування бюджетних коштів у галузі народного гос­подарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної грошової одиниці, зменшення граничних витрат суспільного виробництва через викорис­тання новітніх технологій і сучасних розробок як продукту інтелектуальної ді­яльності українських науковців [12, 86].

9) Заборона Національному банку України надавати кредити урядовим
структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості держав­ними цінними паперами.

10) Через невчасне проведення структурних змін в економіці існує структурний дисбаланс у народному господарстві в бік значного переважання виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів споживання.

11) Подальше зростання української економіки має здійснюватися на власній інвестиційній базі й достатній ринковій основі. Уряд України передбач що такий підхід спричинить "посилення ролі держави як суб'єкта, який підсилює ринкові механізми, впливаючи на створення рівних конкурентних умов; виробників;

12) Планується розв'язати проблему надмірної витратності й енергомісткості української економіки, забезпечити виконання поточних розрахуй за спожиті ресурси, насамперед за енергоносії [12, 87].

Подальшу розвідку в цьому напрямку, на мою думку, слід проводити, враховуючи зв'язок бюджетної політики з бюджетним і податковим реформуванням; взаємозв'язок бюджетів різних рівнів; зіставляючи можливості платників податків із витратами держави.

Ми понад 10 років ідемо до ринкової економіки. Але на будь-якому ринку продукція повинна мати попит, а всі закони і бюджет — спрямовуватися зростання економіки, а отже, на зростання рівня життя населення в цілому. Авторитет влади виросте залежно від того, наскільки тверда національна валюта наскільки низький рівень безробіття в державі [12, 87].

Бюджет — це відповідальність влади перед громадянами. Стан бюджеті системи можна назвати найважливішим критерієм економічної ситуації в краї а однією з найважливіших функцій бюджету є регулювання економіки. Адже закладені в ньому параметри визначають наявність інвестиційних стимулів і потенціалу вкладень, рівень соціального захисту громадян, ступінь державної і залежності й обороноздатності, місце і роль України в міжнародних економ них відносинах. [12, 87].