Існує кілька методів управління державним боргом

1. Конверсія — зміна дохідності позик. Вона відбувається внаслі­док зміни ситуації на фінансовому ринку (наприклад, рівня обліко­вої ставки НБУ) чи погіршення фінансового стану держави.

2. Консолідація — перенесення зобов'язань за раніше випуще­ною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики.
Проводиться у формі обміну облігацій попередніх позик.

3. Уніфікація — об'єднання кількох позик в одну. Це спрощує
управління державним боргом.

4. Обмін за регресним співвідношенням. Облігації попередніх
позик на нові проводиться з метою скорочення державного боргу.
Це не є оптимальним шляхом, оскільки означає часткову відмову
держави від своїх боргів.

5. Відстрочка погашення. Перенесення термінів виплати забор­гованості. При цьому у даний період виплата доходів не прово­диться.

6. Анулювання боргу. Означає повну відмову держави від своїх
зобов'язань.

Класифікація державного боргу:

за типом кредитора:

Внутрішній борг:

1. Заборгованість перед юридичними особами

2. Заборгованість перед банківськими установами:

а) перед НБУ, у тому числі:

· за позиками, одержаними для фінансування дефіциту
бюджету поточного року (минулих років);

· за компенсаційними виплатами населенню в Ощадбанку;

· сільськогосподарських підприємств за позиками, відне­сеними на державний борг;

· інша заборгованість перед НБУ;

б) заборгованість перед іншими банками.

3. Заборгованість перед іншими органами управління.

4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій.

Зовнішній борг

1. Заборгованість за позиками міжнародних організацій.

2. Заборгованість за позиками, наданими іноземними держа­
вами, у тому числі за позиками, наданими під гарантії уряду.

3. Заборгованість за позиками, наданими комерційними банками.

4. Заборгованість за позиками, наданими постачальниками.

5. Зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій.

за типом боргового зобов`язання:

Внутрішній борг:

1. Довгостроковий борг.

2. Середньостроковий борг.

3. Короткостроковий борг.

4. Заборгованість за кредитами, одержаними на фінансування дефіциту бюджету.

5. Заборгованість за відсотками, нарахованими за кредитами, одержаними на фінансування дефіциту бюджету.

6. Заборгованість за іншими зобов'язаннями.

Зовнішній борг:

1. Довгостроковий борг.

2. Середньостроковий борг.

3. Короткостроковий борг.

4. Заборгованість за іншими зобов'язаннями.

Сума державного боргу обов'язково зазначається в Законі про Державний бюджет України на поточний рік. Метою його запровадження є насамперед досягнення прозорості механізму уточнення та викорис­тання державного боргу, а також приведення обліку державного бор­гу у відповідність до світових стандартів. Новий порядок обліку Міністерством фінансів державного боргу та операцій, що з ним пов'язані, визначає термін "державний борг" як суму прямих дер­жавних зобов'язань держави. Основною відмінністю обліку держав­ного боргу є те, що в його складі не враховується обсяг зобов'язань, гарантованих державою, до моменту настання гарантійного випад­ку. Такі зобов'язання є умовними й обліковуються окремо [11, 406].