Окремі злочини проти довкілля

Незаконна порубка лісу (ст. 246).

Об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини у сфері охорони, раціонального викорис-

Злочини протії довкілля 189

тання і відтворення лісу. Предметом злочину є дерева і чага­рники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових наса­дженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах приро­дно-заповідного фонду.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій: а) незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду; б) незаконна порубка дерев і чагарників у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в ін­ших особливо охоронюваних лісах.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Покарання за злочин: штраф від п'ятдесяти до ста неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно добутого.

Незаконне полювання (ст. 248).

Об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини у сфері раціонального використання, охо­рони і відтворення тваринного світу: диких звірів і птахів. Предметом злочину є дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі.

Об'єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками: а) порушення правил полювання, що заподіяло істо­тну шкоду; б) незаконне полювання в заповідниках або на ін­ших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; в) полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

— вчинення злочину службовою особою з використанням слу­
жбового становища, або за попередньою змовою групою
осіб;

— способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів
тваринного світу, або з використанням транспортних засо­
бів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений
цією статтею (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 248 — штраф до ста неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі

190 Глава 22.

на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів по­лювання та всього добутого; ч. 2 ст. 248 — штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до п'яти років, з конфіскацією знарядь і засобів по­лювання та всього добутого.

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим вод­ним добувним промислом (ст. 249).

Об'єкт злочину — охоронювані кримінальним законом сус­пільні відносини у сфері раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об'єктів водної фауни. Предметом злочину є водні організми, життя яких постійно або на окре­мих стадіях розвитку неможливе без перебування у воді: риба, мальки, раки, ікра та ін.

Об'єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками: а) діяння — незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; б) наслідки у вигляді істотної шкоди (визначається у кожному конкретному випадку виходячи з кількості, вартості та екологічної цінності); в) при­чинний зв'язок між діянням і наслідками.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

— способом масового знищення риби, звірів чи інших видів
тваринного світу;

— вчинення злочину особою, раніше судимою за злочин, пе­
редбачений цією статтею.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 249 — штраф до ста неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів про­мислу та всього добутого; ч. 2 ст. 249 — штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів про­мислу та всього добутого.

Безгосподарське використання земель (ст. 254).

Основним безпосереднім об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом відносини у сфері раціонального вико­ристання, захисту і відтворення земель.

Предметом злочину виступають землі.

Злочини проти громадської безпеки 191

Об'єктивну сторону злочину характеризують а) діяння — особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї обов'язок захищати землі від шкідливого впливу; б) на­слідки — тривале зниження або втрата родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; в) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Суб'єкт злочину — особа, на яку покладено обов'язок до­тримуватись правил щодо раціонального використання земель.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.

Покарання за злочин: штраф до двохсот п'ятдесяти неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох ро­ків, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Глава 23. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки

Родовим об'єктом злочинів проти громадської безпеки є охо-ронювані кримінальним законом суспільні відносини по забез­печенню громадської безпеки. Громадська безпека — це такий стан захищеності суспільства, коли відсутня загроза основопо­ложним цінностям людської спільноти, зокрема життю та здо­ров'ю людей, власності, а також забезпечена можливість нор­мального функціонування підприємств, установ, державних та громадських організацій.

Злочини проти громадської безпеки можна умовно поді­лити на такі три групи:

1) створення протизаконних організацій, керівництво та
участь у їх діяльності (ст.ст. 255—261 КК);

2) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, ви­
буховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
(ст.ст. 262—266 КК);

3) злочинні порушення нормативних правил щодо забезпечен­
ня громадської безпеки (ст.ст. 267—270 КК).

192 Глава 23.

Кримінальна відповідальність за створення протизаконних організацій, керівництво та участь у їх діяльності (зокрема у вчинюваних нападах) передбачена у таких складах злочи­нів:

в створення злочинної організації (ст. 255); в сприяння учасникам злочинних організацій, та укриття їх злочинної діяльності (ст. 256). Передбачає заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання примі­щень, сховищ, транспортних засобів, інформації, докумен­тів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності; в бандитизм (ст. 257);

в терористичний акт (ст. 258). Закон визначає, що терорис­тичний акт — це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шко­ди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, заляку­вання населення, провокації воєнного конфлікту, міжнарод­ного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особа­ми цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними осо­бами, або привернення уваги громадськості до певних полі­тичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою ме­тою. Крім цього, згідно ч. 4 ст. 258 КК настає відповідаль­ність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а також матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації;

в завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці гро­мадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (ст. 259). Кримінально караним є завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожу­ють загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками (на­приклад, повідомлення про нібито закладену бомбу в уні­верситеті);

Злочини протії громадської безпеки 193

• створення не передбачених законам воєнізованих або зброй­них формувань (ст. 260). В нашій державі забороняється створювати не передбачені законами України воєнізовані формування (такі, що мають організаційну структуру війсь­кового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройо­ва; фізична підготовка) та брати участь у їх діяльності. Крім того, забороняється створювати не передбачені зако­нами України збройні формування (тобто воєнізовані групи які незаконно мають на озброєнні придатну для викорис­тання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю). Особи, які здійснюють керівництво такими формуваннями, а також за­ймаються їх фінансуванням, постачанням їм зброї, боєпри­пасів, вибухових речовин чи військової техніки піддягають кримінальній відповідальності за ч. З ст. 260. Особи, які бе­руть участь у складі збройних та воєнізованих формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян несуть відповідальність відповідно до ч. 4 ст. 260 КК;

в напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять під­вищену небезпеку для оточення (ст. 261). Відповідно до цієї статті особи несуть відповідальність за вчинення нападу на об'єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використо­вуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні чи вибухонебезпечні матеріали, речовини, пред­мети, з метою захоплення, пошкодження або знищення цих об'єктів.

Кримінальна відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами передбачена у таких складах злочинів:

в викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бо­йових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних мате­ріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зло­вживанням службовим становищем (ст. 262). Мова йде про спеціальний вид злочинів, передбачений статтями 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК, якщо їх предметом виступають вищезгадані речі; в незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або

вибуховими речовинами (ст. 263);

в недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264). Особа підлягає кримінальній відповідальності за

13 — 4-673

194 Глава 23.

недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припа­сів, лише за тієї умови, що внаслідок цього сталася заги­бель людей (смерть хоча б однієї особи), або інші тяжкі на­слідки (заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесно­го ушкодження);

о незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 265). Кримінально караним є придбання, носіння, збері­гання, використання, передача, видозмінення, знищення, роз­пилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізично­му стані в установці, або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу;

о погроза вчинити викрадання або використати радіоактив­ні матеріали (ст. 266). Особа несе відповідальність за по­грозу вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з ме­тою примусити фізичну або юридичну особу міжнародну організацію, або державу вчинити будь-яку дію, або утри­матися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Відповідальність за злочинні порушення нормативних правил щодо забезпечення громадської безпеки:

о порушення правил поводження з вибуховіши, легкозаймис­тими та їдкими речовинами або радіоактивнгшгі матеріа­лами (ст. 267). Кримінальна відповідальність відповідно до цієї статті настає за порушення правил зберігання, викорис­тання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоак­тивних матеріалів або інших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів по­штою, або вантажем, якщо це порушення створило небезпе­ку загибелі людей, або настання інших тяжких наслідків. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 267 особа підлягає відповідаль­ності за ці діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих, або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей, або інші тяжкі наслідки;

о незаконне ввезення на територію України відходів і вто­ринної сировини (ст. 268). Закон забороняє ввозити на тери­торію України чи здійснювати транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу, а також ввозити на територію України чи здійснювати тран­зит через її територію речовин або матеріалів, що належать

Злочини протії громадської безпеки 195

до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення;

о незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаїшистих речовин (ст. 269). Кримінально караним є: порушення правил законодавчої заборони щодо перевезен­ня на повітряному судні вибухових або легкозаймистих ре­човин. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є загибель людей чи інші тяжкі наслідки, спричинені таким перевезен­ням;

в порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270). Особа підлягає кримінальній відповідаль­ності за порушення встановлених законодавством вимог по­жежної безпеки (тобто закріплених у нормативно-правових актах), якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у ве­ликому розмірі. Кваліфікуючою ознакою цього складу зло­чину є загибель людей, майнова шкода в особливо велико­му розмірі або інші тяжкі наслідки. У примітці до ст. 270 КК встановлено спеціальні правила обчислення розміру за­подіяної шкоди.

У розділі IX Особливої частини КК передбачена низка спе­ціальних підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, це правові норми, встановлені ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263 КК.

Особа без будь-яких додаткових умов звільняться від кримі­нальної відповідальності, якщо наявні названі нижче підстави:

— відповідно до ч. 2 ст. 255 особа звільняється від криміналь­
ної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 255, якщо вона: а) добровільно заявила про ство­
рення злочинної організації або участь у ній; б) активно
сприяла її розкриттю. Це правило не розповсюджується на
організаторів і керівників злочинних організацій;

— згідно з ч. 5 ст. 258 особа звільняється від кримінальної
відповідальності за участь у терористичній групі чи терори­
стичній організації, а також матеріальне, організаційне чи
інше сприяння створенню або діяльності терористичної
групи чи терористичної організації, за умови, якщо вона: а)
добровільно повідомила про злочин правоохоронний орган;
б) сприяла припиненню існування або діяльності терорис­
тичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчине­
них у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи

із*

Глава 23.

організації, в) якщо в її діях немає складу іншого злочину. Це правило не поширюється на організаторів і керівників згаданих груп та організацій;

— у відповідності до ч. 6 ст. 260 звільняється від криміналь­
ної відповідальності особа, яка перебувала в складі неза­
конних воєнізованих чи збройних формувань, за їх створен­
ня або участь у їх діяльності, за умов, якщо вона: а) добро­
вільно вийшла з такого формування; б) повідомила про йо­
го існування органи державної влади чи органи місцевого
самоврядування;

— відповідно до ч. З ст. 263 КК особа звільняється від кримі­
нальної відповідальності за незаконне поводження зі збро­
єю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, як­
що вона добровільно (за власною волею і незалежно від
мотивів) здала органам влади зброю, бойові припаси, вибу­
хові речовини або вибухові пристрої.