Глава 18

вої госпіталізації до психіатричного закладу або продовження такої госпіталізації.¹

Об'єктивна сторона передбачає наявність таких ознак: а) вчинення суспільно небезпечного діяння; б) місце вчиненого злочину (психіатричний заклад).

Кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 151) є спричинення тяж­ких наслідків, які виступають у якості обов'язкової ознаки об'єктивної сторони поряд із діянням, причинним зв'язком і місцем вчинення злочину.

До тяжких наслідків (ч. 2 ст. 151) відносяться смерть, само­губство, самокалічення потерпілої особи, спричинення їй тіле­сного ушкодження.

Суб'єкт злочину спеціальний — лікар-психіатр або член комісії лікарів-психіатрів, який має право приймати рішення про госпіталізацію особи до психіатричного закладу.²

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, або необережністю щодо наслідків (ч. 2 ст. 151 КК).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 151 — арешт на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 151 — позбавлення во­лі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обі­ймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Глава 18. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ

Родовим об'єктом злочинів, у розділі IV Особливої частини КК України є охоронювані кримінальним законодавством сус­пільні відносини з приводу статевої свободи та статевої недо­торканості особи як чоловічої, так і жіночої статі.

Закон України "Про психіатричну допомогу" від 22 лютого 2000 р. // ВВРУ. — 2000. — № 19. — Ст. 143. Там само.

Злочини проти статевої свободи... 143

Зґвалтування (ст. 152 КК).

Зґвалтування — це статеві зносини із застосуванням фізич­ного насильства, погрози його застосування або з використан­ням безпорадного стану потерпілої особи (ч. 1 ст. 152).

Безпосереднім об'єктом зґвалтування є статева недоторка­ність особи. Потерпілою від зґвалтування може бути особа як чоловічої так і жіночої статті.

Віктимна поведінка, аморальний спосіб життя, подружні стосунки між винною та потерпілою особою не виключають кримінальної відповідальності.

З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах із: а) застосуванням фізичного насильства; б) погро­зи застосування фізичного насильства; в) з використанням без­порадного стану потерпілої особи.

Злочин вважається закінченим з моменту початку насильни­цького статевого акту.

Суб'єктом зґвалтування може бути фізична осудна особа як чоловічої так і жіночої статі, яка до вчинення злочину до­сягла 14 років.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікуючими ознаками зґвалтування (ч. 2 ст. 152) є вчи­нення його:

— повторно (див. Ст. 32 КК);

— особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, перед­
бачених статями 153—155 КК.

Особливо кваліфікуючими ознаками зґвалтування (ч.ч. З, 4 ст. 152) є: 1) вчинення його групою осіб (ч. 1 ст. 28 КК); 2) зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього (тобто осіб, які не досягли 18 років); 3) зґвалтування, що спричинило осо­бливо тяжкі наслідки; 4) зґвалтування малолітньої чи малоліт­нього (тобто осіб, які не досягли 14 років).

Під особливо тяжкими наслідками передбаченими ч. 4 ст. 152 КК слід розуміти смерть або самогубство потерпілої особи, втрата будь-якого органу чи його функцій, психічна хвороба або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, пере­ривання вагітності, зараження вірусом імунодефіциту людини або іншою невиліковною інфекційною хворобою тощо.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 152 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; ч. 2 ст. 152 — позбавлення во-

144 Глава 18.

лі на строк від п'яти до десяти років: ч. 3 ст. 152 — позбав­лення волі на строк від семи до дванадцяти років; ч. 4 ст. 152 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадця­ти років.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприро­дним способом (ст. 153).

Задоволення статевої пристрасті неприродним способом пе­редбачає неприродний статевий акт, який вміщує у собі про­яви мужолозтва, лесбіянства та інших способів задоволення статевої пристрасті (різноманітні дії між чоловіками (оральний секс), між чоловіком і жінкою (анальний, оральний секс) то­що. Вказані дії, якщо вони є взаємно добровільними, не є про­типравними.

Безпосереднім об'єктом даного злочину є статева свобода і статева недоторканість особи.

Об'єктивна сторона полягає у вчиненні вказаних вище дій сексуального характеру: а) із застосуванням фізичного насиль­ства; б) погрози його застосування; в) з використанням безпо­радного стану потерпілої особи.

Суб'єкт злочину — фізична осудна особа чоловічої або жі­ночої статті, в залежності від характеру вчиненого діяння (му-жолозтво-чоловік), яка до вчинення злочину досягла 14 років.

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 153) є вчинення даного злочину:

— повторно;

— групою осіб;

— особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, перед­
бачених ст.ст. 152, 154 КК;

— щодо неповнолітньої або неповнолітнього.

Особливо кваліфікуючими ознаками (ч. З ст. 153) є: 1) вчи­нення даного діяння щодо малолітньої чи малолітнього; 2) як­що воно спричинило особливо тяжкі наслідки.

За своїм змістом ці ознаки аналогічні кваліфікуючим озна­кам зґвалтування (див. ст. 152).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 153 — позбавлення волі на строк до п'яти років; ч. 2 ст. 153 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; ч. З ст. 153 — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154).

Злочннн проти статевої свободи... 145

Примушуванням є протиправний вплив на особу чоловічої або жіночої статі з метою примусити її до вступу в статевий зв'язок, природнім або неприроднім способом проти її волі, шляхом використання винною особою матеріального чи служ­бового становища.

Основним безпосереднім об'єктом даного злочину є статева свобода особи. Додатковим безпосереднім об'єктом можуть виступати відносини власності, службової діяльності тощо.

Об'єктивна сторона полягає у вчиненні діянь, пов'язаних із вступом в статевий зв'язок природнім або неприроднім спо­собом.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення приму­шування, незалежно від того, чи погодилася потерпіла особа на вступ у статевий зв'язок і, чи відбувся такий зв'язок.

Суб'єкт злочину спеціальний — це фізична осудна особа як жіночої так і чоловічої статі, від якої потерпіла особа пере­буває у матеріальній чи службовій залежності і яка досягла до вчинення злочину 16 років.

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину (ч. 2 ст. 154) є вищевказані дії поєднані з погрозою:

— знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої
(потерпілого) чи її (його) близьких родичів;

— розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близь­
ких родичів.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 154 — штраф до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців; ч. 2 ст. 154 — арешт на строк до шес­ти місяців або обмеження на строк до трьох років.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зріло­сті (ст. 155).

Кримінально караними є добровільні природні статеві зно­сини чоловіка або жінки з особою протилежної статті, яка не досягла статевої зрілості.

Особа, що не досягла статевої зрілості вважається такою (потерпілою) до досягнення нею 14 років, а також за виснов­ком експертизи особа, яка не досягла шлюбного віку (жінки від 14 до 17 років, чоловіки від 14 до 18 років).

Об'єктом даного злочину є статева недоторканість осіб, які не досягли статевої зрілості.

Ю — 4-673

146 Глава 18.

Об'єктивна сторона полягає у вчиненні діяння — доброві­льного природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа як чоловічої так жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину (ч. 2 ст. 155 КК) визначаються:

— вчинення вищевказаних дій батьком, матір'ю, або особою,
що їх замінює (опікуни, піклувальники, усиновителі тощо);

— спричинення безплідності чи інших тяжких наслідків (само­
губство потерпілої особи, тяжка хвороба тощо).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 155 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 155 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Розбещення неповнолітніх (ст. 156).

Розбещення неповнолітніх полягає у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла 16-річного віку.

Об'єктом злочину є статева недоторканість особи, її нор­мальний фізичний і психічний розвиток.

Об'єктивна сторона характеризується вчиненням розпус­них дій сексуального характеру. Такі дії можуть проявлятися як у фізичному так і в моральному розбещенні.

Під фізичний розбещенням слід розуміти оголення статевих органів як винної так і потерпілої особи, непристойні дотики тощо.

Моральним розбеиіенням є спілкування на сексуальні циніч­ні теми, демонстрація порнографічних зображень та відеофіль-мів тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту початку розпусних дій.

Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа як чоловічої так і жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Ч. 2 ст. 156 передбачає відповідальність за наявності насту­пних кваліфікуючих ознак:

— розбещення малолітньої особи;

— розбещення вчинене батьком, матір'ю або особою, що їх
замінює.

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав... 147

Зміст даних кваліфікуючих ознак аналогічний ознакам, пе­редбаченим ч. 2 ст. 155 КК.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 156 — арешт на строк до ше­сти місяців або обмеження волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 156 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбав­лення волі на строк до трьох років.

Глава 19. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ,

ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Родовим об'єктом злочинів, передбачених розділом IV Особ­ливої частини КК є охоронювані кримінальним законом суспі­льні відносини, які забезпечують конституційні права і свобо­ди людини і громадянина. Конституція України (ст.ст. 21— 62) гарантують людині і громадянину низку прав, які захища­ються законодавством, зокрема кримінальним.

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина можна поділити на три групи:

1) злочини, які посягають на виборчі права громадян (ст.ст. 157—
160 КК);

2) злочини, які посягають на трудові права громадян (ст.ст. 170—
175 КК);

3) злочини, які посягають на інші особисті права і свободи
людини і громадянина (ст.ст. 161—169, 176—184 КК).

За посягання на виборчі права громадян законодавець передбачає відповідальність у випадках:

• перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157);

• неправомірного використання виборчих бюлетенів, підлог
виборчих документів або неправильний підрахунок голосів
чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158);

148 Глава 19.

• порушення таємниці голосування (ст. 159). Кримінально ка­
раним є умисне порушення таємниці голосування під час
проведення передбачених законом України виборів, вчине­
не членом виборчої комісії або іншою службовою особою з
використанням влади чи службового становища;

• порушення законодавства про референдум (ст. 160), під
яким потрібно розуміти перешкоджання насильством, обма­
ном, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійс­
ненню громадянином права брати або не брати участь у ре­
ферендумі, вести агітацію до дня проведення референдуму;

З метою охорони трудових прав громадян законодавець встановлює кримінальну відповідальність за:

• перешкоджання законній діяльності професійних спілок,
політичних партій, громадських організацій (ст. 170);

• перешкоджання законній професійній діяльності журналіс­
тів (ст. 171);

• грубе порушення законодавства про працю (ст. 172);

• грубе порушення угоди про працю службовою особою під­
приємства, установи, організації незалежно від форми вла­
сності, а також окремим громадянином або уповноваже­
ною ними особою шляхом обману чи зловживання довірою
або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою
(ст. 173);

• ' примушування до участі у страйку або перешкоджання

участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосу­вання насильства або шляхом інших незаконних дій (від­ключення електроенергії, блокування входу на підприємство тощо) (ст. 174);

• невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших
установлених законом виплат (ст. 175).

Кримінальна відповідальність за злочинні посягання на інші особисті права і свободи людини і громадянина перед­бачена у таких складах злочинів:

• порушення рівноправності громадян залежно від їх расової,
наі[іональної належності або ставлення до релігії (ст. 161).
Кримінально караними є умисні дії, спрямовані на розпа­
лювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та
ненависті, на приниження національної честі та гідності
або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними
переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав... 149

або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального похо­дження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

• порушення недоторканності житла (ст. 162), під яким слід
розуміти незаконне проникнення до житла чи до іншого
володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи об­
шуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що пору­
шують недоторканність житла громадян;

• порушення таємниці листування, телефонних розмов, теле­
графної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами
зв'язку або через комп'ютер (ст. 163). За даною нормою
підлягають відповідальності особи, які вчинили дії, пов'язані
з ознайомленням з кореспонденцією відправника або одер­
жувача, чи розголошення факту листування між певними
особами; а також дії пов'язані з прослуховуванням розмов
по телефону або повідомлення по телеграфу особою, яка не
мала відповідного права;

• ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
(ст. 164). Особа підлягає кримінальній відповідальності за
злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду
коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухи­
лення батьків від утримання неповнолітніх або непрацезда­
тних дітей, що перебувають на їх утриманні;

• ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних
батьків (ст. 165). Законодавством встановлена відповідаль­
ність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням
суду коштів на утримання непрацездатних батьків;

• злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за
особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
(ст. 166), під яким необхідно розуміти злісне невиконання
батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених за­
коном обов'язків по догляду за дитиною або за особою,
щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило
тяжкі наслідки;

• зловживання опікунськими правами (ст. 167). Кримінальне
законодавство забороняє використання опіки чи піклування
з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття жит­
лової площі, використання майна тощо);

150 Глава 19.

• розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) є криміна­
льно караним (ст. 168) у випадку, коли воно здійснюється
всупереч волі усиновителя (удочерителя);

• незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) полягають у
незаконній посередницькій діяльності або інших незакон­
них діях щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі
ії під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян
(ст. 169);

• порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176) по­
лягає у незаконному відтворенні, розповсюдженні творів
науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз
даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження
виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх неза­
конне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відео­
касетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умис­
не порушення авторського права і суміжних прав, якщо це
завдало матеріальної шкоди у великому розмірі (що у двіс­
ті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­
ходів громадян) або у особливо великому розмірі (у тисячу
і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум дохо­
дів громадян);

• порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий
зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин,
раціоналізаторську пропозицію (ст. 177). Кримінально кара­
ним є незаконне використання винаходу, корисної моделі,
промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми,
сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення
авторства на них, або інше умисне порушення права на ці
об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому
розмірі (якщо її розмір у сто і більше разів перевищує не­
оподатковуваний мінімум доходів громадян), або шкоди в
особливо великому розмірі (якщо ії розмір у тисячу і біль­
ше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
громадян);

• пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
(ст. 178). Держава встановлює відповідальність за пошко­
дження чи зруйнування релігійної споруди або культового
будинку — тобто приміщень для проведення богослужінь
чи виконання релігійних обрядів (церкви, костьоли, синаго­
ги, мечеті тощо);

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав... 151

• незаконне утримування, осквернення або знищення релігій­
них святинь (ст. 179), тобто вчинення дій, пов'язаних з по­
збавленням представників релігійних організацій реалізову­
вати свої релігійні потреби, або глумління чи наруга над
святинями, а також приведення їх у непридатний до вико­
ристання стан;

• переиікоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180), що
зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд, а
також примушування священнослужителя шляхом фізично­
го або психічного насильства до проведення релігійного об-
ряду;

• посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релі­
гійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181) хара­
ктеризується вчиненням організації або керівництва гру­
пою, діяльність якої здійснюється під приводом проповіду­
вання релігійних віровчень чи виконання релігійних обря­
дів і поєднана із заподіянням шкоди здоров'ю людей або
статевою розпустою;

• поруиіення недоторканності приватного життя (ст. 182) по­
лягає у незаконному збиранні, зберіганні, використанні або
поширенні конфіденційної інформації про особу без її зго­
ди або поширення цієї інформації у публічному виступі,
творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової
інформації;

• порушення права на отримання освіти (ст. 183), тобто не­
законна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-
якої форми власності;

• порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184),
яка передбачає незаконну вимогу оплати за надання медич­
ної допомоги в державних чи комунальних закладах охоро­
ни здоров'я.