Окремі злочини протії громадської безпеки

Створення злочинної організації (ст. 255).

Для кваліфікації за цією статтею закон визначає як необхід­ну ознаку мету злочинної організації — вчинення хоча б од­ного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, або діяльність якої пов'язана із вчиненням декількох злочинів.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б одної з таких дій: а) створення злочинної організації; б) керів­ництво злочинною організацією; в) участь у злочинній органі­зації; г) участь у злочинах, вчинених такою організацією; г) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) предста­вників злочинних організацій або організованих груп для роз­роблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріа­льного забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.

Вчинення окремих злочинів учасниками злочинної організа­ції потребує додаткової кваліфікації за відповідними статтями.

Злочин є закінченим з моменту вчинення забороненого за­коном діяння.

Суб'єкт злочину — особа, що досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Покарання за злочин: позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Злочини проти громадської безпеки

Бандитизм (ст. 257). Законом передбачена відповідальність за організацію озброєної банди з метою нападу на підприємст­ва, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь в такій банді або у вчинені нею нападі.

Об'єктивна сторона бандитизму включає вчинення хоча б одної з таких дій: а) організацію банди; б) участь в банді; в) участь у нападі, вчинюваному бандою.

Банда — це злочинна організація (див. ст. 255 КК), яка має такі специфічні ознаки:

— озброєність;

— спеціальну мету — напад на підприємства, установи, орга­
нізації чи на окремих громадян.

Озброєність банди означає, що хоча б у одного з її учасни­ків є зброя, призначена для використання в нападах (у тому числі зареєстрована), і про це знають інші члени банди. Зброя може бути: вогнепальна; холодна військова, мисливська, спор­тивна, саморобна чи перероблена (обрізи).

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона бандитизму характеризується умис­ною виною та спеціальною метою — вчинення нападів на під­приємства, установи, організації чи на окремих громадян.

Покарання за злочин: позбавлення волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263).

Безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека в сфері поширення зазначених предметів. Предметом злочину можуть бути відповідно до ч. 1 ст. 263: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) ви­бухові речовини; 4) вибухові пристрої, а також, відповідно до ч. 2 ст. 263 — 5) холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кас­тети).

У загальному розумінні зброя — це предмет, за допомогою якого можливо заподіяти шкоду життю та здоров'ю і який призначений для враження тіла іншої людини, а також не має іншого (господарського, побутового і т.д.) призначення.

Вогнепальна зброя — це зброя, в якій снаряд (куля, шрот) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заря­ду (пороху чи ін.).

198 Глава 24.

Вибухові речовини —■ це хімічні речовини, їх сполуки або суміші, що здатні вибухнути без доступу кисню (порох, дина­міт, тротил та ін.)

Об'єктивна сторона незаконного поводження з вогнепаль­ною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами полягає у здійснення без відповідного дозволу одного з таких діянь: носіння; зберігання; придбання; виготовлення; ремонт; передача; збут.

Об'єктивна сторона незаконного поводження з хочодною зброєю полягає у здійснення без відповідного дозволу одного з таких діянь: носіння; виготовлення; ремонт; збут.

Суб'єкт злочину — це особа, яка досягла 16 річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 263 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; ч. 2 ст. 263 — штраф до п'ятде­сяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обме­ження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Глава 24. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ

БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва

Згідно ст. З Конституції України життя і здоров'я людини, її безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, згідно ст. 43 Конституції України кожен має пра­во на належні, безпечні й здорові умови праці. Захист цих цін­ностей у сфері виробництва покладено на діючий Криміналь­ний кодекс України. Розділ X Особливої частини Криміналь­ного кодексу України містить п'ять статей (271—275), що рег­ламентують кримінальну відповідальність за злочини, вчинені в сфері безпеки виробництва.

Виробництво — це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої ле­жить праця людини, спрямована на отримання суспільно кори­сного результату.

Безпека виробництва — це система заходів, що ґрунтують­ся на нормативно-правових актах у сфері виробництва і спря-

Злочини проти безпеки виробництва 199

мовані на недопущення чи зменшення ймовірності нещасних випадків, травматизму та на послаблення негативного впливу виробництва на фізичний та психологічний стан працівників.

Нормативно-правові акти, що охороняють безпеку виробни­цтва належать до різних галузей права: екологічного, цивіль­ного, трудового тощо. Але норми саме кримінального права забезпечують охорону відносин, що гарантують безпеку виро­бництва від найбільш небезпечних посягань.

Родовим об'єктом злочинів, передбачених Розділом X Кри­мінального кодексу України (злочинів проти безпеки виробни­цтва) є відносини, що забезпечують безпеку виробництва.

Безпосереднім об'єктом таких злочинів є безпека конкрет­них видів виробництва. Наприклад, в ст. 272 КК передбачена відповідальність за порушення правил безпеки при проведенні робіт, з підвищеною небезпекою на виробництві, а саме: гір­ничих, будівельних тощо. Перелік таких робіт згідно з Зако­ном України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. за­тверджується Державним комітетом по нагляду за охороною праці.

Додатковим обов'язковим об'єктом злочинів проти безпе­ки виробництва є життя і здоров'я людини. Додатковими фа­культативними об'єктами можуть виступати навколишнє середовище та власність (ст.ст. 272—275 КК).

З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва характеризуються як злочини з матеріальним складом. Злочин­не діяння може мати форму як дії, так і бездіяльності.

Суб'єктивна сторона може мати вираження як у формі умислу так і необережності.

Суб'єктом злочину є особа, обов'язком якої є дотримувати­ся правил безпеки виробництва, тобто спеціальний суб'єкт.