Тема № 20. Відмежування злочинів від цивільних деліктів

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та значення розмежування злочинів.

2. Відмежування злочинів від цивільних деліктів.

2.1. Відмежування щодо відносин, які виникають у зв’язку з діяльністю господарських товариств.

2.2. Відмежування щодо відносин, які виникають у зв’язку з використанням спільного майна одним із співвласників цього майна.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перший пункт плану припускає формулювання поняття розмежування злочинів. Тут слід мати на увазі, що розмежування будь-яких явищ, процесів, предметів, у тому числі й злочинів, включає проведення наступних дій: знаходження спільного; виведення ознак, за якими порівнювані об’єкти відрізняються між собою; встановлення, в чому ж полягає відмінність у виявлених розмежувальних ознаках.

При розгляді наступних пунктів плану варто звернути увагу на те, що при відмежуванні злочинів від цивільних деліктів важливо враховувати такі міркування: 1) невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань не може оцінюватися як злочин; 2) кримінальна відповідальність може наставати тоді, коли встановлено, що цивільно-правова угода укладена без мети її виконання, маскує намір винного протиправно збагатитися за рахунок партнера. Причому, така мета існує ще до моменту кладення договору (н.: отримання речей напрокат з метою звернути її на свою користь); 3) розпорядження своїм майном чи часткою в сумісній власності не становить злочину; це, зокрема, стосується дій власника, який вилучає своє майно з володіння іншої особи (кримінальна відповідальність може наставати лише тоді, коли використовуються способи впливу на іншу особу, які заборонені КК, насамперед, насильство, погрози). Так само не становить собою злочину дії співвласника щодо майна, управління яким здійснюється спільно, яке не виділене, наприклад, перебуває в спільній сумісній власності подружжя; 4) кримінально-караними є протиправні дії щодо майна, співвласником якого є винний, але яке відокремлене від його власного (зокрема, це майно господарського товариства, кооперативу); 5) факт заподіяння майнової шкоди, якщо це водночас оцінюється як суспільно небезпечні наслідки злочину, повинен бути констатований власником чи уповноваженим ним органом. Неприпустимо визнавати наявність злочинних наслідків, при тому, що сам власник в установленому порядку не визнає, що йому заподіяна шкода.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Нормативні акти: [1-9].

Рекомендований перелік літератури до теми № 20: [1-24, 39, 40, 71, 91, 103, 104, 110].

Date: 2015-10-19; view: 379; Нарушение авторских прав