Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Етапи мовленнєвого розвитку дитиниСтр 1 из 6Следующая ⇒ Тема 5: Розвиток мовлення дітей від народження до 3-хроків План Розвиток мовлення дітей першого року життя Розвиток мовлення дітей другого року життя Розвиток мовлення дітей третього року життя Етапи мовленнєвого розвитку дитини Література 1. Аванесова В.Н. Обучение самых маленьких в детском саду. — М.: Просвещение, 1968. 2. Аксарина Н.М., Кривина С.М. Контроль за развитием и поведением детей раннего возраста. — М., 1970. 3. Ануфриева А.Л., Митюкова О. Игры и занятия для малышей. — Горький, 1962. 4. Аркии Е.А. Ребенок в дошкольные годы / Под. ред. А.В. Запорожца и В.В. Давидова. — М.: Просвещение, 1968. 5. Бельтюков В.И. Об усвоении детьми звуков речи. — М.: Просвещение, 1964. 6. Бениаминов М.В. Воспитание детей. — М.: Медицина, 1985. 7. Богуш А.М. Мова ваших дітей. — К.: Рад. шк„ 1989. 8. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — К.: Освіта, 1997. 9. Богуш А.М. Развитие речи детей первых трех лет жизни. — Одесса, 1993. 10. Богуш А.М. Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку. Навчальний посібник. – К.:Видавничий Дім «Слово», 2004. 11. Богуш А. М. та ін. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: Навч.посібник. – К.: Вища шк.., 1992. 12. Гербова В.В., Максаков А.И, Занятия по развитию речи впервой младшей группе детского сада. — М.: Просвещение, 1986. 13. Дидактические игры и занятия с детьми раннего возраста./ Под. ред. С.Л. Новоселовой. — М.: Просвещение, 1985. 14. Дидактичні ігри-заняття з дітьми раннього віку / За ред. Є.І. Радіної, М.І. Попової. — К.: Рад. шк., 1975. 15. З досвіду роботи психолого-медико-педагогічних консультацій України. Посібник. / Упорядники: А.Г. Обухівська, Т.Д. Ілляшенко. / Кам'янець-Подільський; ПП Мошак М-1—2008.- 208 с. 16. ЛюблинскаяАА. Очеркипсихического развития ребенка. — М: Просвещение, 1965. 17. Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти: Від народження до 5 років: Поради батькам. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 128 с.
1. Розвиток мовлення дітей першого року життя Розвиток мовлення дітей раннього віку поділяють на два періоди: - підготовчий період (1 місяць — 1,5-2 роки); - другий — період активного мовленнєвого розвитку (1,5-2 роки — 3 роки).
Першій рік життя належить до підготовчого періоду, в середині якого виділяють три етапи. Перший етап (1 місяць — 5-6 місяців) з провідною діяльністю — емоційне спілкування дитини з дорослим, він характеризується появою перших передмовленневих реакцій. Дитина розпочинає своє життя криком. Крик — це вроджена, безумовно, рефлекторна реакція, що викликається сильними органічними відчуттями негативного характеру (біль, голод, незручності). Крики не потребують спеціального навчання, вони не залежать від слухових сприймань, оскільки кричать і глухі діти. Крики, як перші голосові реакції, відіграють досить суттєву роль у підготовці мовленнєвого апарату до звуковимови. Вони сприяють і розвитку мовленнєвого дихання. Впродовж першого місяця життя в короткі проміжки активного неспання на руках у дорослого відбувається перше спілкування дитини з дорослим на емоційному тлі. Водночас у цей період ще досить тяжко викликати в дитині відповідну реакцію, отже, ініціатива спілкування належить дорослому. На другому місяці в дитини з'являються перші короткі звуки (г, кх, к) і звукосполучення: гу-гу, агу, що одержали назву «гукання». На відміну від крику, гукання — це збудження приємного позитивного характеру і виникає воно передусім у відповідь на ніжні, ласкаві слова дорослого. Ось чому спілкування дитини з дорослим упродовж другого місяця життя повинно мати характер «розмови»; дорослий сам заграє з дитиною, посміхається, намагається затримати на собі погляд, викликати посмішку, вимовляє звуки «агу-агу», «гу-гу», «ау». На кінець другого місяця дитина починає фіксувати зорові і слухові подразники, довго сміється, якщо з ним розмовляє дорослий; слідкує поглядом за іграшкою, що рухається. Після двох місяців активність мовленнєвих реакцій зростає, відтепер дитина промовляє звуки не тільки у відповідь на мовлення дорослого, але й тоді, коли його побачить, при його наближенні до дитини. Перші звуки, які відтворює немовля уже в перші тижні життя, є злиті сполучення, що складаються здебільшого з гортанних і губних звуків: гх, пех, мг, 6г і т. ін. С.Л.Рубінштейн дає більш докладний аналіз різних звуків, що їх відтворює дитина. За своїм фонетичним складом, відзначає автор, перші звуки, що їх відтворює дитина, наближаються до голосних а, є, у; до них додається у вигляді придихування звук, близький до х і до гортанного р, переважно сполучення -єре-. З приголосних, надалі, одним з перших з'являються губні м, п, б; потім йдуть зубні д, т і, нарешті, шиплячі. На третьому місяці у спілкуванні дитини з дорослим відбуваються суттєві зміни — ініціатива спілкування, відтепер, належить дитині, вона вже сама шукає поглядом дорослого для спілкування з ним. У відповідь на вітання дорослого, чи навіть коли його побачить, дитина голосно сміється, промовляє звуки голосного типу «а-а-а», «е-е-е», рухає руками, ногами (яскраво виражений «комплекс пожвавлення»). На четвертому місяці збільшується кількість звуків, що їх промовляє дитина, з'являються сполучення звуків приголосного типу «тиль», «ррр», «фр», «співучі звуки»: «о-о-о-е», «а-е-е-а». У другій половині місяця з'являється гулення, що нагадує спів птахів, булькання, фиркання. Зауважимо, що дорослий не завжди може повторити за дитиною її голосові утвори. Згодом вони зникають і в дітей. Гулення — це збудження приємного характеру, воно виникає під впливом позитивних емоцій, його необхідно підтримувати і розвивати. На стадії гулення звуки промовляються під контролем слуху, діти вже прислуховуються до своїх голосових реакцій. Відтепер дорослий може спілкуватися з дитиною на відстані, перегукуватися з ним, викликати звуконаслідування. В кінці четвертого місяця дитина вже сама викликає дорослого на спілкування з допомогою голосових реакцій гукання і гулення. За даними М.М.Кольцової, в чотири місяці з'являється стадія передмовних реакцій, яку автор назвав «треллями» («аль-лє-є-ли-аги-аи»і.т.). Діти в чотири місяці вже можуть за звуком визначати місце знаходження предмета, знаходити дорослого за звуком або джерело звука. На п'ятому місяці дитина вже шукає спілкування зі своїми однолітками. Вона підповзає до свого сусіда, посміхається, промовляє окремі звуки (гулить). Якщо дитина побачить дорослого, вона промовляє цілу низку голосових реакцій, що звернені до нього, «закликає» дорослого підійти до неї, довго «гулить», розрізнює тон, з яким до неї звертаються дорослі. На кінець першого півріччя діти вже розуміють ситуацію годування, купання, укладування спати, міміку й жести. На межі 5 — 6 місяців з'являється белькіт. З фонетичної сторони белькіт — це найбільш складний голосовий утвір, він нагадує слова — склади, що складаються із складів ма-ма-ма, ба-ба-ба, дя-дя-дя, які рівномірно повторюються. Особливого значення белькоту надає В.В.Зеньковський. Він відзначає, що у процесі белькоту дитина розвиває свій голос, «малюк насамперед навчається співати, а вже потім говорити, белькіт більше пов'язаний з музичним боком мовлення, з розвитком дитячого голосу, ніж з артикуляцією, як такою». Белькіт готує мовленнєвий апарат до вимови звуків, складів і слів, сприяє розвитку фонематичного слуху. Для подальшого розвитку мовлення дитини потрібно:
Таблиця 1
|