Доступ до інформації: поняття, правове регулювання. Страсбурзька Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року має на меті забезпечення на

Страсбурзька Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року має на меті забезпечення на території кожної Сторони для кожної особи незалежно від її національності або помешкання поважання її прав і основних свобод, і зокрема її права на недоторканість особистого життя, стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру, що її стосуються («захист даних»).

Стаття 7 Страсбурзької Конвенції про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року передбачає: «для захисту даних особистого характеру, що зберігаються у файлах даних для автоматизованої обробки, вживаються відповідні заходи захисту, спрямовані на запобігання випадковому чи несанкціонованому знищенню або випадковій втраті, а також на запобігання несанкціонованому доступу, змі-ненню або поширенню».

Сторони (держави-учасниці) зобов'язалися застосовувати зазначену Конвенцію до файлів даних особистого характеру для автоматизованої обробки та до автоматизованої обробки даних особистого характеру у державному та приватному секторах. Кожна Сторона (держава-учасниця) в межах свого внутрішнього права вживає необхідних заходів з метою запровадження основоположних принципів захисту даних.

Відповідно до Конвенції піддаються автоматизованій обробці такі дані особистого характеру, які:

— отримуються та обробляються сумлінно та законно;

— зберігаються для визначених і законних цілей та не використовуються у спосіб несумісний з цими цілями;

— мають бути адекватними, відповідними і ненадмірними з точки зору цілей, заради яких вони зберігаються;

— мають бути точними та у разі необхідності мають поновлюватися;

— зберігаються у форматі, який дозволяє ідентифікувати суб'єктів даних не довше, ніж це необхідно для цілі, заради якої такі дані зберігаються.

Дані особистого характеру, що свідчать про расову приналежність, політичні або релігійні чи інші переконання, а також дані особистого характеру, що стосуються здоров'я або статевого життя, не можуть піддаватися автоматизованій обробці, якщо внутрішнє право не забезпечує відповідних гарантій. Це правило застосовуєть-

ся також до даних особистого характеру, що стосуються засудження у кримінальному порядку.

Для захисту даних особистого характеру, що зберігаються у файлах даних для автоматизованої обробки, вживаються відповідні заходи захисту, спрямовані на запобігання випадковому чи несанкціонованому знищенню або випадковій втраті, а також на запобігання несанкціонованому доступу, зміненню або поширенню.

Страсбурзька Конвенція передбачає, що будь-якій особі має бути надана можливість:

— встановлювати існування файлу даних особистого характеру для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особистість та постійне помешкання чи місце знаходження головної штаб-квартири контролера файлу;

— отримувати через розумні проміжки часу та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування зберігання даних особистого характеру, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані у доступній для розуміння формі;

— вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися на порушення положень внутрішнього права;

— використовувати засоби правового захисту у разі невиконання прохання про підтвердження або у відповідних випадках про надання, виправлення або знищення даних.

Відступ від вищевикладених демократичних положень Конвенції дозволяється у випадках, коли такий відступ передбачається законодавством Сторони та є у демократичному суспільстві необхідним заходом, спрямованим на:

— захист державної та громадської безпеки, валютно-кредитних
інтересів держави або на боротьбу з кримінальними правопо
рушеннями;

— захист суб'єкта даних або прав і свобод інших людей.
Обмеження на здійснення прав, визначених Конвенцією, можуть

запроваджуватися законодавством стосовно файлів даних особистого характеру для автоматизованої обробки, що використовуються для цілей статистики або наукових досліджень, у випадках явної відсутності небезпеки порушення недоторканості особистого життя суб'єктів даних.