Інформаційне право. Інформаційні відносини. Учасники інформаційних відносин зобов'язані:

Учасники інформаційних відносин зобов'язані:

— поважати інформаційні права інших суб'єктів;

— використовувати інформацію згідно з законом або договором (угодою);

— забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин (гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації);

— забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою;

— зберігати її в належному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим громадянам, юридичним особам або державним органам у передбаченому законом порядку;

— компенсувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію.

Для більш повної характеристики суб'єктів інформаційних правовідносин здійснимо їх класифікацію за різними критеріями.

Провідні дослідники поділяють суб'єктів, наприклад, інформаційної безпеки на такі категорії:

— за правовим статусом регулювання відносин: суб'єкти регулювання відносин та учасники відносин;

— залежно від мети учасників правовідносин: правомірні учасники та правопорушники тощо.

Дослідники Центру політико-правових реформ, формуючи Концепцію закону про свободу (доступ до) інформації, визначають суб'єктами відносин у сфері доступу до інформації:

— фізичні, юридичні особи — запитувачі інформації;

— органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи державного сектору, недержавні юридичні особи та фізичні особи на умовах, визначених частиною першою, другою статті 28, а також, у разі створення, службовці з питань інформації — розпорядники інформації;

— уповноважений орган виконавчої влади, відповідальний за здійснення державної політики у сфері забезпечення доступу до інформації (Уповноважений орган виконавчої влади);

— Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Суб'єкти відносин у сфері доступу до інформації мають право

одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати

та зберігати інформацію у будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.

Дослідники Центру політико-правових реформ вважають, що «кожний суб'єкт відносин у сфері доступу до інформації для забезпечення своїх прав, свобод та законних інтересів має право про одержання інформації про:

— діяльність органів державної влади;

—діяльність органів місцевого самоврядування;

— те, що стосується його особисто.

Суб'єкти відносин у сфері доступу до інформації зобов'язані:

— поважати права та свободи інших осіб;

— використовувати інформацію відповідно до закону або договором (угодою);

— забезпечувати додержання принципів свободи інформації;

— забезпечувати доступ до інформації на умовах, передбачених законом або договором (угодою);

— зберігати інформацію в належному стані протягом встановленого строку і надавати іншим особам у встановленому законом порядку;

— відшкодовувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про свободу інформації.

Основною видовою класифікацією суб'єктів інформаційних правовідносин, як зазначалося, є їх поділ за правовим статусом:

— фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

— юридичні особи приватного і публічного права, у тому числі міжнародного;

— соціальні спільноти: держави, територіальні громади тощо.

Стаття 42 Закону України «Про інформацію» визначає основними учасниками інформаційних відносин авторів, споживачів, поширювачів, зберігачів (охоронців) інформації. Відповідно до зазначеної норми можна навести класифікацію суб'єктів інформаційних відносин за функціональним критерієм, тобто взяти за основу поділу характер дій з інформацією: автор одержує (створює) інформацію, споживач використовує її, поширювач розповсюджує, а зберігач (охоронець) зберігає та захищає інформацію.

За рівнем визначеності кількості суб'єктів інформаційних правовідносин розрізняємо загальних учасників інформаційних