Інформаційне суспільство. Інформаційна культура. Інформаційна безпека. обґрунтованого вибору. Свобода вибору практично лежить в основі більшості прав і свобод людини і охоплює більшість видів людської діяльності

обґрунтованого вибору. Свобода вибору практично лежить в основі більшості прав і свобод людини і охоплює більшість видів людської діяльності.

Сьогодні порушення прав людини і загрози її безпеці дуже часто носять латентний характер, і інформаційний чинник за цих умов починає виходити на перший план. Сфера інформаційної безпеки людини і суспільства є дуже тонкою і відповідальною. З одного боку, вона вимагає втручання держави з метою забезпечення необхідного рівня безпеки і уникнення суспільно небезпечного та не передбачуваного розвитку інформаційних відносин. З іншого боку, надмірне державне втручання саме по собі створює загрозу і може привести до негативних наслідків, обмеження прав людини і руйнації демократичних інститутів громадянського суспільства.

Два основні правові методи регулювання створюють чотири можливі види суспільного обігу інформації:

— відкритий, до якого застосовується диспозитивне регулювання,

— закритий, на основі імперативного регулювання,

— обмежений, до якого застосовуються обидва види правового регулювання,

— вільний, до якого безпосереднє правове регулювання не застосовується.

При чому інформація, змінюючи свою суспільну цінність, може переходити з одного виду обігу до іншого (зняття грифів «таємно», або «для службового користування», закінчення строку дії авторських прав тощо). Предметом захисту в цілях інформаційної безпеки є лише та інформація, яка згідно закону знаходиться в закритому або обмеженому обігу, тобто інформація, до якої, знову ж таки законом, встановлені обмеження імперативного характеру. Як правило, застосування подібних обмежень щодо доступу обумовлюється великою суспільною цінністю інформації і можливими суспільно небезпечними наслідками несанкціонованих дій з такою інформацією.

Науковці підкреслюють необхідність комплексного підходу до безпеки інформаційної інфраструктури, який вимагає створення певної системи організаційних та правових заходів. У тому числі визначення на законодавчому рівні основних принципів функціонування системи безпеки інформаційної інфраструктури України.