Четвертий етап: прийняття ситуації і відчуття полегшення

Незалежно від того, наскільки глибокими є ваші страждання, повільно, але неухильно, ви повертаєтеся до звичного життя. Спочатку ви будете робити крок вперед і два назад, але поступово ви почнете усвідомлювати те, що трапилося, і задіювати приховані «резерви сили». Ви з подивом виявите, що життя не зупинилося. Моменти радості якийсь час ще будуть поступатися місцем почуттю провини: як, мовляв, я можу відчувати себе щасливим, коли трапилося таке? Але трагічна подія з плином часу стає вашим досвідом, вашим минулим. Як тільки ви прийняли і почали відпускати цю подію, для вас знову стають смішними речі, над якими ви сміялися раніше. Ви помічаєте дрібниці, на які до цього не звертали увагу: у когось нові черевички, а через дорогу відкрилася приємна кав'ярня; падає літній дощик, а на лотку продають ваші улюблені цукерки. На цьому етапі вам потрібно якнайбільше завантажити себе приємними емоціями. Якщо єдине, що змушує вас вранці вставати з ліжка, - це ваші діти або внуки, постарайтеся проводити з ним якомога більше часу. Якщо ви захоплюєтеся в'язанням - саме час почати який-небудь масштабний «проект», а якщо любите майструвати - добре було б зробити якусь красиву чи практичну річ. Запитайте себе: чи хотів би ваш покійний родич, щоб ви все життя ходили в траурі, чи йому було би приємніше, аби ви раділи життю? Чи варте ваше єдине життя, аби все його прожити далі в смутку, чи воно мало би приносити вам радість?

Багато, хто, випробувавши гіркоту втрати, переживши страшні події, знаходять розраду в допомозі іншим. Озирніться: навколо багато людей, яким ви можете допомогти. Пам'ятаєте, як вам допомагали близькі, коли ви зіткнулися з горем? І ви теж можете зробити чиєсь життя легшою і радіснішим. Бо ви вже стали сильнішим і мудрішим!