Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Основні положення економічних поглядів П. Ж. Прудона
|
|
| Ключові позиції теорії | Суть їх теоретичного обґрунтування |
| Теорія власності | Власність розглядає як основну причину порушення рівності. При цьому він не виступає проти власності – його обурюють факти зловживання нею (робітники створюють більше цінностей, ніж одержують їх у вигляді заробітної плати. Надлишок надходить на користь власникові і становить їх дохід). Звідси його знаменита фраза: “власність – це крадіжка”. Приватній власності протиставляє володіння, що базуються на особистій праці. Ця теорія підтримувала дрібну і заперечувала велику власність. Перед обличчям могутності великого капіталу, що посилюється, вважав доцільним перехід великих промислових підприємств в руки асоціацій робітників і службовців. Водночас, Прудон виступав проти соціалістичних ідей (колективної власності), так як вважає, що у такому суспільстві про, яке мріють соціалісти, слабкі пригноблювали б сильних, ліниві та нездари жили б за рахунок працьовитих і здібних. Комунізм – це система рабства, оскільки спільність володіння вимагає примусової організації праці, позбавляє членів суспільства свободи дій і перетворює їх на рабів держави. |
| Конституйо- вана цінність | Прудону належить своєрідна теорія конституйованої цінності. Прудон вважав, цінність виступає як суперечність споживної та мінової вартості. Їх синтез уконституйованій цінності, яка встановлюється в обміні й гарантує реалізацію товару, дозволяє долати труднощі товарного обміну. |
| Економічна програма Прудона | Пов’язував причини труднощі дрібного виробника з недоліками обміну, з проблемою збуту. Основною причиною зубожіння і несправедливості оголошує обмін і гроші, і саме з цих позицій опрацьовує економічну програму реформування капіталізму через реформування обміну. Прудон хоче зберегти товарне виробництво, в якому бачить вершину людської свободи й особистої незалежності. Обстоює дрібну власність. Панування дрібних товаровиробників зумовить обмін продуктами праці за трудовим еквівалентом. Для сприяння дрібним товаровиробникам в реалізації продукції пропонував створити обмінний банк – “народний банк”. Банк приймав би від товаровиробників товари і видавав їм трудові талони, “робочі гроші”, які засвідчували б кількість праці, витраченої на виготовлення товару. За ці “робочі гроші” товаровиробник одержував би в банку потрібні йому товари. Таким чином Прудон намагався встановити у суспільстві рівність і справедливість. |
2. Економічні вчення соціалістів-утопістів – напрям, представників якого об’єднує не лише критика капіталізму, а насамперед спроба окреслити риси нового соціально-економічного устрою – суспільства соціальної справедливості, побудованого на комуністичних засадах. Центральною проблемою у дослідженнях стає проблема власності. Більшість ідей і проектів цих соціалістів носили характер нездійсненних мрій (утопій). Соціалістична доктрина розвивається практично незалежно від еволюції класичної політичної економії.
Історичні передумови та етапи розвитку соціалістичних утопічних вчень:
1. ранній утопічний соціалізм, який знайшов яскраве втілення у фантастичних проектах справедливого і щасливого суспільства видатних мислителів ХV – ХVІІ ст. Т.Мора, Т.Кампанелли та ін. Історичними передумовами виникнення цих проектів став розклад феодалізму, первісне нагромадження капіталу в західноєвропейських країнах, яке супроводжувалось розоренням селянства та зубожінням переважної більшості населення;
2. пізній утопічний соціалізм, заснований на ідеях перебудови ринкової економіки періоду вільної конкуренції, які знайшли відображення у працях видатних західноєвропейських мислителів ХVІІІ – ХІХ ст. Ш.Фур’є, К.А. Сен-Сімона, Р.Оуена. Найважливішими передумовами формування цих ідей стали: завершення промислового перевороту, масове розорення селян та ремісників, майнове розшарування суспільства, виникнення безробіття та злиденності, погіршення становища робітничого класу, загострення соціальних суперечностей тощо.
Утопічний соціалізм виник як протест проти феодального гноблення та жорсткої експлуатації доби первісного нагромадження капіталу. Його першим представником став англійський письменник-гуманіст і державний діяч Томас Мор (1478–1535), який у творі «Утопія » (1516) зобразив ідеальне суспільство загальної рівності, добробуту і щастя, в якому немає приватної власності, грошей та експлуатації. До подібного суспільства прагнули його послідовники Томас Мюнцер (1490–1525) – ватажок повсталих селян у Німеччині та Томазо Кампанелла (1568–1639) – італійський монах. Твір Томазо Кампанелли “Місто Сонця ” (1601) був замислений як проект республіки вільних і рівноправних людей, проте економічні параметри суспільства майбутнього свідчать про тоталітарний характер описаної ним системи: скасування приватної власності (спільність майна і дружин), товарно-грошових відносин, ринку, зрівняльний розподіл благ, загальна трудова повинність, жорстка державна регламентація суспільного і навіть приватного життя.
Анрі Сен-Симон (1760–1825) – французький соціаліст-утопіст. Основні праці – “ Про промислову систему”, “Промисловий катехизм” (1813-1815). Майбутнє суспільства Сен-Симон пов’язував з великим промисловим виробництвом і промисловим класом (союзом підприємців, робітників і вчених). Управління промисловістю здійснюватиметься з єдиного центру за планом, розробленим науковцями. На зміну конкуренції прийде асоціація. Всі члени суспільства будуть трудитися, а розподіл здійснюватиметься за результатами праці. Головний шлях реформування Сен-Симон вбачав в еволюційній трансформації власності. Для створення нового суспільства потрібна зміна не лише матеріальних умов, але й духовне вдосконалення людей. Поєднання колективізму і високого рівня розвитку промислового виробництва згодом дозволить перейти до суспільної власності й розподілу за потребами. Держава як інституція відмирає, а управління здійснюється колективно уповноваженими індустріалами.
Date: 2015-10-18; view: 340; Нарушение авторских прав