Основні положення економічних поглядів П. Ж. Прудона

2. Економічні вчення соціалістів-утопістів – напрям, представників якого об’єднує не лише критика капіталізму, а насамперед спроба окреслити риси нового соціально-економічного устрою – суспільства соціальної справедливості, побудова­ного на комуністичних засадах. Центральною проблемою у дослідженнях стає проблема власності. Більшість ідей і проектів цих соціалістів носили характер нездійсненних мрій (утопій). Соціалістична доктрина розвивається практично незалежно від еволюції класичної політичної економії.

Історичні передумови та етапи розвитку соціалістичних утопічних вчень:

1. ранній утопічний соціалізм, який знайшов яскраве втілення у фантастичних проектах справедливого і щасливого суспільства видатних мислителів ХV – ХVІІ ст. Т.Мора, Т.Кампанелли та ін. Історичними передумовами виникнення цих проектів став розклад феодалізму, первісне нагромадження капіталу в західноєвропейських країнах, яке супроводжувалось розоренням селянства та зубожінням переважної більшості населення;

2. пізній утопічний соціалізм, заснований на ідеях перебудови ринкової економіки періоду вільної конкуренції, які знайшли відображення у працях видатних західноєвропейських мислителів ХVІІІ – ХІХ ст. Ш.Фур’є, К.А. Сен-Сімона, Р.Оуена. Найважливішими передумовами формування цих ідей стали: завершення промислового перевороту, масове розорення селян та ремісників, майнове розшарування суспільства, виникнення безробіття та злиденності, погіршення становища робітничого класу, загострення соціальних суперечностей тощо.

Утопічний соціалізм виник як протест проти феодального гноблення та жорсткої експлуатації доби первісного нагромадження капіталу. Його першим пред­ставником став англійський письменник-гуманіст і державний діяч Томас Мор (1478–1535), який у творі «Утопія » (1516) зобразив ідеальне суспільство загальної рівності, добробуту і щастя, в якому немає приватної власності, грошей та експлуатації. До подібного сус­пільства прагнули його послідовники Томас Мюнцер (1490–1525) – ватажок повсталих селян у Німеччині та Томазо Кампанелла (1568–1639) – італійський монах. Твір Томазо Кампанелли “Місто Сонця ” (1601) був замислений як проект республіки вільних і рівноправних людей, проте економічні параметри суспільства майбутнього свідчать про тоталітарний характер описаної ним системи: скасування приватної власності (спільність майна і дру­жин), товарно-грошових відносин, ринку, зрівняльний розподіл благ, загальна трудова повинність, жорстка державна регламентація суспільного і навіть приватного життя.

Анрі Сен-Симон (1760–1825) – французький соціаліст-утопіст. Основні праці – “ Про промислову систему”, “Промисловий катехизм” (1813-1815). Майбутнє суспільства Сен-Симон пов’язував з великим промисловим виробництвом і промисловим класом (союзом підприємців, робітників і вчених). Управління промисловістю здійснюватиметься з єдиного центру за планом, розробленим науковцями. На зміну конкуренції прийде асоціація. Всі члени суспільства будуть трудитися, а розподіл здійснюватиметься за результатами праці. Головний шлях реформування Сен-Симон вбачав в еволюційній трансформації власності. Для створення нового суспільства потрібна зміна не лише матеріальних умов, але й духовне вдосконалення людей. Поєднання колективізму і високого рівня розвитку промислового виробництва згодом дозволить перейти до суспільної власності й розподілу за потребами. Держава як інституція відмирає, а управління здійснюється колективно уповноваженими індустріалами.