Буржуазні партії

Більшість буржуазних партій в Росії виникли в 1905 р. Але переважна частина з них з різних причин перестала існувати в 1906–1907 рр. Розглянемо програмні положення найбільш впливових партій.

Конституційно-демократична партія – партія народної свободи (кадети) виникла в жовтні 1905 р. Лідери партії: П. Мілюков, князі Долгорукови, В. Набоков[6] та ін.

На першому з’їзді партія не визначилася з формою правління Росії, хоча закликала до виборів народних представників. На другому з’їзді (січень 1906 р.) партія заявила, що Росія повинна бути конституційною і парламентарною монархією. Оправдовуючись перед царизмом, другий з’їзд партії заявив, що збори народних представників скликаються тільки для складання основного закону.

В аграрному питанні кадети висунули ідею збільшення площі землекористування безземельними та малоземельними селянами за рахунок державних, удільних, кабінетських і монастирських земель, а також відчуження за користь держави приватновласницьких земель у „необхідних розмірах”. Причому відчужені землі відходили до земельного фонду.

У національному питанні кадети виступали за право націй на свободу культурного самовизначення, уведення автономії з сеймом для Польщі і відновлення конституції Фінляндії.

Партія „Союз 17 октября” виникла в кінці 1905 р. Лідери партії: О. Гучков, М. Родзянко, барон П.Л. Корф, П. Столипін та ін.

Згідно з програмою партії формою правління в Росії повинна бути конституційна монархія.

У земельному питанні октябристи виступали за розселення і переселення селян, визнання державних і удільних земель фондом для задоволення земельних потреб селян, перемежування селянських і поміщицьких земель з обов’язковим відчуженням відрізків, що заважали господарській цілісності володінь, а якщо ці заходи будуть недостатніми, то допускалося відчуження частини приватновласницьких земель на справедливих умовах винагородження.

У національному питанні партія виступала за унітарну державу, за право на задоволення і захист культурних потреб і визнання за Фінляндією права на „відомий автономний державний устрій”.