Види інформації

Закон України «Про інформацію» встановив перелік основних видів інформації:

— статистична інформація;

— адміністративна інформація (дані);

— масова інформація;

— інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

— правова інформація;

— інформація про особу;

— інформація довідково-енциклопедичного характеру;

— соціологічна інформація.

Однак закріплена класифікація не є універсальною. Деякі з видів інформації, неохоплені Законом України «Про інформацію», одержали окреме правове врегулювання. Наприклад, екологічна інформація, доступ до якої забезпечується окремими міжнародно-правовими актами, об'єднана законодавцем з енциклопедичною і не виділена у якості окремого виду інформації.

Окремі науковці класифікують інформацію з урахуванням різноманітних критеріїв, зокрема, у залежності від джерела її отримання, кола питань, що нею розглядаються, джерела її передачі і надходження, конкретного змісту, форми передачі тощо.

З метою визначення інформації як самостійного об'єкта цивільного права, визначення товарності інформації та типу зобов'язальних відносин з приводу неї, пропонують таку класифікацію інформації:

а) приватноправового характеру — публічно-правового;

б) обігоздатна — необігоздатна;

в) загальнодоступна — нерозкрита (з обмеженим досту
пом);

г) приватна — офіційна;

д) для комерційного використання — для вільного, звичайного,
наукового, освітянського використання.

Розглядають також класифікацію інформації в системі органів виконавчої влади, вказуючи, що оскільки управлінська інформація є визначеним результатом відображення соціальної дійсності, а також дійсності природної в тій мірі, в якій вона перебуває в межах суспільної людської діяльності, інформацію варто класифікувати, насамперед, залежно від ступеня її співвіднесення з дійсністю, з реальними процесами, які виникають у ній.

Залежно від суб'єкта досліджують аналітичну, прогнозну, довідкову, ознайомлювальну та рекомендаційну інформацію. Потоки