Показники ефективності оцінки імпортної угоди

Закінчення табл. 10.1

Назва показника'

Примітка

Рівень чистого при­бутку за угодою від­носно загальної вар­тості імпортованої

Рівень чистого при­бутку за угодою від­носно можливої суми реалізації імпортова­ної партії

Рівень чистого при­бутку за угодою від­носно суми можли­вих витрат обороту за угодою

В окремих випадках може розраховуватися коефіцієнт валют­ної ефективності імпорту. Він розраховується за формулою:

де 2„ — вартісна оцінка одиниціу"-го товару (послуги) в націона­льній валюті; В,

валютні витрати на закупівлю одиниці у'-го товару (по-

- кількість одиницьу-го товару (послуги);/ = ї, п), де п — число назв товарів (послуг) у наборі товарів (послуг), що імпор­туються за виручену від експорту валюту. За повної або частко­вої конвертованості- національної валюти зов*Йвв*ьоторговельна операція вважається ефективною, якщо коефіцієнт валютної ефе­ктивності імпорту перевищує відповідний валютний курс (офі­ційний або ринковий). За повної нсконвсртованості національної валюти оцінюється інтегральна ефективність комплексу імпорт­них операцій як добуток коефіцієнтів валютної ефективності ім­порту. Сукупність операцій вважається ефективною, якщо інтег­ральний коефіцієнт перевищує одиницю.

Її

■'

Загальну економічну ефективність імпортної операції обчис­люють за формулою:

ЧЗЕ

де 2[ — вартісна оцінка імпортованого товару в національній ва­люті;

к_ВЕ — коефіцієнт валютної ефективності експорту;

Ві — валютні витрати на купівлю імпортованого товару.

На засадах вивчення ролі та значення імпортних комерційних операцій, їх функцій, ринкового змісту та впливу на процеси об­міну необхідно також дослідити методологічні підходи до визна­чення економічної ефективності імпортних операцій в умовах ринкової економіки. Окрім відомого підходу за критерієм «витра-ти-ефект», існують інші підходи до визначення економічної ефек­тивності імпортних операцій, а саме:

• Результативно-корисний., суть якого полягає в тому, що
економічна ефективність досягається тоді, коли масштаби торгівлі
встановилися на рівні, при якому гранична корисність зрівнюєть­
ся з граничними витратами на товар;

• системний, який передбачає, що ефект є кінцевим ре­
зультатом господарської діяльності певної економічної сис­
теми, для функціонування якої потрібні ресурси. Цей підхід
дозволяє отримати систему взаємозв'язків між окремими еко­
номічними актами купівлі-продажу в торговельних підприєм­
ствах;

• альтернативний, згідно з яким будь-яка імпортна операція
повинна оцінюватись у порівнянні з можливістю отримувати до­
ходи у банках та інших фінансових установах (Еі) або від інших
комерційних операцій (Е₂). Економічна ефективність від прове­
дення імпортної операції (Еі₀) повинна відповідати таким умо­
вам: Е₁₀ > Е₂ чи Е₁₀ > Еь У такому випадку певна сфера імпортної
комерційної діяльності є привабливою для інвестування коштів.
Можливе й відхилення від цих умов, якщо дана імпортна опера­
ція має в господарській діяльності другорядне значення, а її ре­
зультати перекриваються в інших сферах діяльності Отже, еко­
номічна ефективність імпортних операцій за своєю суттю є
відносною величиною. Значення певних показників для виміру
економічної ефективності дає тільки зістану інформацію для по­
рівняльного аналізу.

10.3. Визначення ефективності експортних угод при виході підприємства на зовнішній ринок

Однією з найбільш поширених зовнішньоторговельних операцій є здійснення підприємством експортної діяльності. Під експортом розуміють продаж товарів національного виробництва іноземним покупцям та вивезення їх за межі митної території країни.

Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійс­ненні експортних операцій є одержання прибутку від реалізації товарів на світовому ринку, при цьому даний прибуток повинен бути більший можливий прибуток від реалізації товару на націо­нальному ринку, інакше витрати на організацію експортних опе­рацій є недоцільними і неефективними.

Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їх ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної форми виходу на зовнішній ринок, визначення раці­ональної структури експорту і прийняття обгрунтованих рішень у сфері управління даним процесом.

Розглянемо методику аналізу ефективності експорту, у якій здійснений огляд загальних теоретичних положень аналізу і за­пропоновані розрахунки коефіцієнтів ефективності експорту то­варів.

Експортний дохід підприємства від експорту товарів — це ва­лютна виручка, що надходить на розрахунковий рахунок підпри­ємства. У більшості випадків експортний дохід повинен бути представлений у гривневому еквіваленті, так як це дає можли­вість спів зісвити доходи від реалізації товарів як на зовнішньо­му, так і на національному ринках.

Показник абсолютного ефекту від експортної операції розра­ховується за такою формулою:

Еабс ⁼ ВВ_екс - ВТ_екс,

Д^е Е_абс — абсолютний ефект від експорту;

ВВ_екс — валютна виручка від експорту тс

ВТ_екс — експортні витрати.

Валютна виручка від експорту товару розраховується за фор­мулою:

ВВ_екс =

■4^е б — обсяги експорту товару;

Це — експортна ціна за одиницю товару.

При експорті товарів до витрат підприємства включається- со бівартість експортованого товару; транспортні витрати; витрати перевантаження; витрати зі зберігання товару; накладні витрати зі страхування; митні платежі при вивезенні товарів за межі мит ної території України.

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробниц­тво товару підприємством з метою реалізації їх на зовнішньо­му ринку.

Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортуван­ня товару, що несе підприємство-експортер, відповідно до базис­них умов постачання, зафіксованих в експортному контракті. На­кладні витрати при транспортуванні експортної продукції з України за межі митної території розраховуються такими чином:

НВ_тр = К_в • Р_пр • СТ_пр • К_пр,

де НВ_тр — накладні витрати з перевезення товару;

К_в — кількість (маса) вантажу;

Рпр — радіус (відстань) перевезення;

СТ_пр — ставка перевезення;

К_лр — коефіцієнт надбавки за засіб та умови перевезення.

Накладні витрати з перевалки товарів — навантаження та роз­вантаження визначаються таким чином:

^і-^иав./роз 1^-в ' ^ А нав./роз ' *^н.. нав./роз?

де ИВ_{нав /р0:}, — накладні витрати перевалки вантажу;

К_в — кількість (маса) вантажу;

СТ„ав./роз — ставка за перевалку товарів;

Кн.нав./роз — коефіцієнт надбавки за нестандартні та великі ван­тажі.

Накладні витрати зі зберігання товарів при вивезенні за межі митної території України розраховуються:

НВ₃б — К_в • Т₃б ■ С₃б ■ К₃б,

де НВ₃б — накладні витрати зі зберігання експортних товарів;

К_в — кількість (маса) вантажу;

Т_зб — термін зберігання товарів;

С₃б — ставка за зберігання товару;

К₃б — коефіцієнт надбавки за засіб зберігання товарів.

Слід зауважити, що існує суттєва різниця, з точки зору витрат, при зберіганні товарів на простих та митних ліцензійних складах. У другому випадку витрати будуть значно більшими, так як став­ка зберігання базується на розрахунку не з метра квадратного, а з метра кубічного, а це суттєво збільшує загальну суму витрат.

де НВстр — накладні витрати зі страхування товарів при експорті;

РС_В — кількість (маса) вантажу;

Ц_е — ціна експортного контракту;

С_стр — ставка страхування;

К_стр — коефіцієнт страхування.

У разі митного оподаткуванням при вивезенні товарів за межі митної території країни під час експорту продукції до структури накладних витрат додаються витрати, що пов'язані з нарахуван­ням митних податків та митних зборів, які сплачуються при екс­порті товарів.

У зв'язку з тим, що країни зацікавлені в отриманні валютної виручки, то, як правило, при вивезенні та реалізації товарів на зо­внішній ринок нараховується мінімальна кількість митних пла­тежів. Так, при експорті товарів з митної території України нара­ховується та сплачується митний збір за митне оформлення товарів, а також в окремих випадках експортне мито.

Митні збори нараховуються за фіксованими ставками, у дола­рах США, але сплачуються у гривнях. Так, за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:

• до 100 дол США митні збори не стягуються;

• від 100 до 1000 дол США сплачується еквівалент 5 дол США;

• понад 1000 дол США сплачується 0,2 % митної вартості това­
рів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 дол США.

Механізм нарахування митного збору за митне оформлення при експорті товарів має такий вигляд:

СМзб = (М_в ■ С_т М_зб): 100 %,

де СМ₃б — сума митного збору; ';

М_в — митна вартість товару;

С_т М₃б — ставка митного збору.

Експортне мито при вивезенні товарів^ митної території України може нараховуватися двома спосооамй". іїкщо експортне мито є специфічним, то механізм нарахування має наступний ви­гляд:

СМ = К ■ С_т М,

де СМ — сума мита за специфічною ставкою; К — фізичний обсяг; С_т. М — ставка мита (грошова одиниця).

22*

Якщо експортне мито є адвалорним, то механізм нарахування адвалорних митних платежів такий:

СМ = (М_в • С_т М): 100%

де СМ — сума мита за адвалорною ставкою;

М_в — митна вартість товару;

С_т М — ставка адвалорного мита.

Таким чином, витрати на експорт розраховуються за наступ­ною формулою:

НВзб + НВ_СТ + СМ₃ + СМ,

якщо, товар оподатковується експортним митом.

У випадку, коли вивізне мито' не застосовується то формула нарахування витрат має наступний вигляд:

НВ₃б + НВ_СТ + СМ₃

Для того щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний дохід перевищував експортні витрати. Природно, що чим вищий цей показник, тим ефективніше розширення експорту розглянутого товару. Однак дана умова не завжди є достатньою.

Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток пере­вищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару всередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу, за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід — це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

Для ухвалення рішення про реалізацію товару на зовнішньому ринку існує необхідність розрахунку не тільки абсолютного ефе­кту, але й відносної ефективності експортної операції:

де Е_від„ — відносна ефективності експорту товару;

ВВ_екс — валютна виручка від експорту товару;

ВТекс — валютні витрати при експорті товару.

У даному показнику знаходить кількісне вирах-сення величина валютного виторгу, що підприємство одержує в розрахунку на одиницю витрат при експорті. Очевидно, що якщо величина по­казника Евідн > 1, то експорт товару економічно доцільний, а якщо Евідн < 1, то експорт товару приведе не до додаткової економії, а втратам.

В цілому алгоритм дослідження ефективності експортних операцій представлений в табл. 10.2.

Таблиця 10.2

Date: 2015-10-18; view: 717; Нарушение авторских прав