Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Структура витрат у ціні контракту
Завдання № 2 Спільне підприємство з кваліфікаційною іноземною інвестицією ввозить у рахунок статутного фонду устаткування друкарське, частину якого (50 %) було реалізовано на внутрішньому ринку. Визначити суму платежів, які необхідно сплатити при ввезення в Україну товарів до бюджету. Таблиця 1 ВИХІДНІ УМОВИ ДО РОЗРАХУНКУ^
■ Таблиі СТРУКТУРА ВИТРАТ ДО ЦІНИ КОНТРАКТУ
Додаток: ПДВ— 20%. 2. Митний збір за митне оформлення товару — 0,2 %, але не більше еквівалента 3. Ставка мита та акцизного збору у відповідності до нормативних документів.
РОЗДМ ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10.1. Сутність та розрахунок економічної ефективності 10.2. Характеристика показників ефективності зовнішньо 10.3. Визначення ефективності експортних угод при виході Ключові слова та поняття: ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни, виграш від зовнішньої торгівлі, економічний ефект, абсолютний економічний ефект зовнішньої торгівлі, імпортозамінна продукція, витрати на виробництво експортних товарів, показники абсолютної та відносної ефективності експорту, показники абсолютної та відносної ефективності імпорту, ефективність товарообмінних операцій. 10.1. Сутність та розрахунок економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності КРАЇНИ
Підвищення ефективності функціонування економічної системи в цілому залежить від раціонального поєднання як внутрішніх, так і зовнішніх факторів економічного росту. Якщо сфера внутрішніх факторів, це економічні можливостґ'кожної з країн, то зовнішні виникають на основі взаємодії національних економічних систем. Через сферу міжнародних економічних відносин зовнішні фактори впливають на^н^тріїщііфкокемічні процеси, які відбуваються в економіці кожної з країн, що задіяна в системі світового господарювання. Таким чином, ефективність функціонування національної економіки можна розглядати як певний ступінь досягнення доб-рооуту населення країни через реалізацію комплексу цілей за певний період часу під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх Факторів.
На національному рівні зовнішньоекономічна діяльність жить основній меті держави — забезпеченню добробуту нас лення, який досягається за рахунок зростання національного до~ ходу. Тому ефективність зовнішньоекономічної діяльност' держави — це характеристика ступеня досягнення такого рівн національного доходу, за рахунок здійснення зовнішньоекономічних операцій за певний період часу, який забезпечив би зростання добробуту населення. Участь країни у сфері світогосподарських відносин потребує детального аналізу як з точки зору ефективності функціонування національної економіки в цілому, так і на рівні суб'єктів господарювання. Це дає можливість не тільки оцінити наслідки інтегрування країни до світової системи господарювання, але й спрогно-зувати чи спланувати їх, а також розробити оптимальну модель взаємодії національної економічної системи з міжнародною. Теоретичною основою оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності є класичні теорії зовнішньої торгівлі Адама Сміта та Давида Рікардо, так як зовнішньоторговельні операції є основою здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з теорією «абсолютних переваг» А. Сміта країна отримає виграш від зовнішньої торгівлі, якщо буде експортувати товари, які вона виробляє з меншими витратами (у виробництві яких вона має абсолютні переваги) та імпортує ті товари, витрати на виробництво яких у цій країні вищі, ніж в інших країнах. Відповідно до теорії «порівняльних переваг» Д. Рікардо країна отримає виграш від зовнішньої торгівлі, якщо буде спеціалізуватися на виробництві та експорті товарів, які вона може виробляти з більш низькими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній із країн абсолютно більш ефективним ніж в іншій. Отже, виграш від зовнішньої торгівлі і являє собою економічний ефект, який отримує кожна з країн, що бере участь у сфері зовнішньоекономічних відносин, якщо кожна з них буде спеціалізуватися на торгівлі тими товарами, у виробництві яких вона має абсолютні або порівняльні переваги. Таким чином, ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни — це економічна категорія, що відображає сукупний ефект від зовнішньоекономічних зв'язків, який полягає в економії суспільної праці та зростанні її продуктивності від участі економіки країни у міжнародному поділі праці. Ряд економістів схильні до того, щоб визначати результат зо-нішньої торгівлі не величиною економії від імпорту, яка вини-в внаслідок того, що країна не несе витрат на вітчизняне виробний™0 імпортозамінних товарів, а величиною оцінки їхньої загальної корисності. Вони вважають що різний ступінь доцільності виробництва товарів для обміну їх на товари інших країн визначається через показники ефективності, що порівнюють витрати праці на виробництво товарів з тим економічним ефектом, який ці витрати приносить. Оскільки ціллю виробництва є задоволення потреб суспільства, то результати праці та ефект від витрат праці повинні оцінюватися виходячи з того, як той чи інший продукт задовольняє існуючі суспільні потреби. Щоб зробити вибір, потрібно зіставити витрати праці на виробництво кожного продукту з оцінкою суспільної потреби, яку цей продукт задовольняє. А ця оцінка буде означати й оцінку продукту, що задовольняє дану потребу, оцінку його корисності для суспільства. Потрібно, щоб і витрати праці, і суспільна корисність товарів отримали свій кількісний вираз. Таким чином, питання про необхідність пошуку кількісного виразу суспільної корисності товарів існує, але ні в якій мірі не відміняє головного — оцінок на основі витрат та економії праці. Результати усіх виробничих процесів можуть і повинні виражатися величиною створених у підсумку споживчих вартостей, які у свою чергу повинні оцінюватися залежно від їх корисності в процесі споживання. Суспільна корисність продукції залежить від багатьох її параметрів залежно від виду товару, але основними є натуральні та техніко-економічні показники. Критерієм корисності може бути прийнято економічний ефект, який отримується при споживанні продукції і може бути виражений у грошовій формі. Відомо, що в практиці обґрунтування економічної доцільності організації виробництва, проведення певної операції та впровадження нового обладнання, прогресивного виду сировини чи матеріалів враховується також економічний ефект, отриманий виробниками. У сучасних умовах функціонування на ціо нальних економічних систем ефективність будь-якого виду^дтаяьності можна оцінити за спільним для всіх економічних суб'єктів принципом — зіставленням результатів виробництва та витрат. Тобто включення країни до системи міжнародного розподілу праці дозволяє при Даному обсязі матеріальних та людських ресурсів досягти більшого приросту національного доходу, ніж в умовах замкненого господарства (автаркії), чи знизити суспільно необхідні витрати
для забезпечення заданого обсягу національного доходу. І в Том і в іншому випадках досягається економія суспільно необхіднії' витрат і, як наслідок цього, підвищення ефективності суспільного виробництва. З позицій окремої країни ефективність зовнішньоекономічних зв'язків знаходиться у прямій залежності від основного завдання зовнішньої торгівлі — задовольняти потреби економіки країни в тих чи інших товарах, які купуються в обмін на товари національного виробництва, при менших загальнодержавних витратах ніж на власне виробництво у країні. Тому основний принцип методики визначення ефективності зовнішньої торгівлі полягає у співвідношенні загальнодержавних витрат на виробництво експортної продукції з економією від імпорту, яка виникає в результаті того, що країна не несе витрат на національне виробництво імпортних товарів. Інакше кажучи, потреба економіки країни у певних товарах задовольняється шляхом здійснення витрат не безпосередньо на їхнє виробництво, а за рахунок витрат на виробництво інших (експортних) товарів, на валютну виручку від продажу яких купуються потрібні імпортні товари. Якщо витрати на вітчизняне виробництво необхідних товарів, які намічається отримати по імпорту, виявляються більшими, ніж витрати на виробництво товарів, які експортуються в обмін на цей імпорт, то очевидною є вигідність товарного обміну. Різниця між вказаними витратами виражає величину абсолютного економічного ефекту зовнішньої торгівлі, який розраховується за формулою: АЕ!іТ = В;., - Ве, де АЕ3.Т — розмір абсолютного ефекту від зовнішньої торгівлі; Віз — витрати на виробництво імпортозамінної продукції; Ве — витрати на виробництво експортних товарів. А співвідношення витрат на виробництво імпортозамінної продукції до витрат на виробництво експортних товарів є відносним показником економічної ефективності зовнішньої торгівлі, який розраховується за відповідною формулою: ВЕ,Т = ВІЗ / Ве. Зовнішня торгівля буде вигідною, якщо абсолютний ефект АЕ3.т визначається позитивною величиною, а показник відносної ефективності ВЕ3.т більший за одиницю. Позитивна величина абсолютного ефекту буде, таким чином, умовою економічної доці- льності здійснення того чи іншого заходу по розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, а максимальний розмір ефекту може розглядатися як критерій вибору найбільш ефективного варіанта цього розвитку. Слід однак мати на увазі, що співвідношення витрат на вітчизняне виробництво імпортних та експортних товарів, що є основним принципом визначення економічної ефективності зовнішньої торгівлі, ще не вирішує в деталях проблеми визначення економічної ефективності різноманітних варіантів зовнішньоекономічних зв'язків. Є ряд обставин, які необхідно додатково враховувати при розрахунках показників ефективності експорту та імпорту товарів. З одного боку, поряд з витратами на виробництво товарів потрібно брати до уваги витрати на їх транспортування, витрати на виробництво товарів — замінників, втрату ефекту споживачів і т. п. З другого боку, економічний результат» від імпорту товарів може проявлятися не тільки у величині економії витрат на вітчизняне виробництво імпортних товарів. Наприклад, споживання дефіцитної імпортної продукції може дати економіці країни додатковий ефект, крім середнього, що враховується при розрахунку економії загальноекономічних витрат. У той же час є ряд продуктів, виробництво яких в країні потребувало б надмірно великих витрат (наприклад, каучук, цитрусові). Для розрахунку ефективності імпорту таких товарів потрібно враховувати витрати на вітчизняне виробництво їх замінників, оскільки саме вони вироблялися б у країні у випадку неможливості чи обмеженості імпорту зазначених вище товарів. Інакше кажучи, у вартісній оцінці імпорту слід забезпечити можливий правильний та повний облік усіх факторів, які відображають дійсну загальноекономічну корисність закуплених машин, обладнання, матеріалів та інших товарів. Розрахунок економічної ефективності зовнішньої торгівлі проводиться з метою обґрунтування окремих пропозицій щодо продажу і закупівлі товарів, розрахунку зовнішньоторговельного балансу, аналізу структури та напрямів зовнішньоторговельного обороту, обґрунтування"оптимальніості платіжного балансу країни. Основними показниками, які характеризують ситуацію, що склалася у сфері зовнішньоторговельної діяльності країни є показники абсолютної і відносної ефективності експорту, показники абсолютної і відносної ефективності імпорту та ефективність товарообмінних операцій.
Quot; Абсолютна ефективність експорту розраховується за формулою: АЕе = ВВе - ВТе. Показник відносної загальноекономічної ефективності експорту товарів визначається відповідно до формули: ВЕС = ВВе / ВТе, де ВЕе — відносна ефективність експорту; ВВе — чиста валютна виручка від експорту товару (ціна одиниці експортної продукції у валюті); ВТе — витрати при експорті, які розраховуються як сума витрат на безпосереднє виробництво експортної продукції та витрати по траспортуванню до митного кордону України. Абсолютна ефективність імпорту розраховується за формулою: АЕі = В, - ВТі. Показник відносної загальноекономічної ефективності імпорту товарів визначається відповідно до формули: ВЕі = В,- / ВТ|, де ВЕі — відносна ефективність імпорту; В; — вартісна оцінка імпортної продукції; ВТ; — витрати на оплату імпортного товару та його доставку до митного кордону України. Визначення економії загальноекономічних витрат у зв'язку з імпортом товарів у країну — одна із головних проблем функціонування зовнішньоекономічного комплексу країни. Економія витрат від імпорту, як і витрат на експорт, може складатися з таких елементів: витрати на вітчизняне виробництво імпортозамінних товарів; різниця в транспортних витратах при імпорті та вітчизняному виробництві; ефект від використання в національній економіці закуплених дефіцитних товарів; ефект від залучення іноземних кредитів. Нерідко загальноекономічна оцінка імпортного товару виступає складним розрахунковим показником, що залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів і умов поставленого варіанта завдання, а також від наявності інших можливих варіантів його вирішення. Якими ж можуть бути варіанти вирішення завдання щодо задоволення потреб країни в тому чи іншому товарі? По-перше, різноманітні варіанти імпорту, а саме закупівля товару з декількох країн та на різні види валюти. До-друге, різні варіанти задоволення потреби країни за рахунок організації виробництва необхідних товарів на вітчизняних підприємствах. При цьому можуть бути випадки, коли є можливість виробити точно такий же товар, як і імпортний, в тій же кількості і в той же термін. Чи, навпаки, можна організувати своє виробництво лише аналогічних товарів, іншої якості, в інші терміни. Та, нарешті, зустрічаються випадки, коли потреба народного господарства може бути задоволена лише на основі виробництва замінників конкретного імпортного товару. < По-третє, може існувати варіант незадоволення потреби народного господарства в товарі, якщо він не буде закуплений по імпорту і не може бути вироблений у країні. Потрібно відмітити, що виробництво замінників є одним із варіантів забезпечення даної незадоволеної потреби, однак якщо й останнє неможливо, то відмова від імпорту товару може потягнути за собою зниження рівня розвитку відповідного підприємства, галузі чи будь-якої сфери споживання, для якої був призначений імпортний товар. У цьому випадку за рахунок міжгалузевих взаємозв'язків структурно повинен змінитися баланс виробництва та розподілу інших товарів. Таку зміну в кінцевому рахунку слід оцінити з економічної точки зору. В якості прикладу такої оцінки може бути розглянуто рішення про відмову від закупівлі мінеральних добрив за відсутності можливості суттєво збільшити їх вітчизняне виробництво, що, безумовно, потягне за собою зниження врожайності сільськогосподарських культур. При заданому рівні задоволення цієї проблеми можна, очевидно, в якості наслідків відмови від імпорту добрив визначити відповідне зниження обсягу поставки сільськогосподарських культур на експорт, оцінюючи його як втрату економічного ефекту від експорту. Незважаючи на специфіку в оцінці імпортної продукції, яка залежить від різних внутрішніх та зовнішніх умов вирішуваного завдання, як правило, у всіх випадках потрібно знати народногосподарські витрати навітчизняіїе вир^іфнщтао імпортного товару чи його замінника. ГІри визначенні економії, яка досягається в результаті імпорту, повинна враховуватися не тільки економія поточних витрат, але й капітальних вкладень, які б були потрібні Для вітчизняного виробника потенційно імпортних товарів чи їх замінників. Для орієнтовних розрахунків показників економічної ефективності імпорту народногосподарські витрати на вітчизняне виробництво імпортних товарів можуть визначатися непрямим шляхом, з одного боку, на основі даних про середньогалузеві ви трати на виробництво цих товарів, з другого, — з урахуванням показників бюджетної ефективності імпорту та зовнішньоторговельних цін. Якщо відома номенклатура конкретних товарів по експортно-імпортних операціях, то розрахунок економічної ефективності товарообмінних операцій зводиться до визначення, з однієї сторони, загальноекономічних витрат на виробництво експортних товарів, а з другого — економії витрат у зв'язку з відмовою від виробництва товарів, що надходять по імпорту відповідно до товарообмінної операції. Можливі три варіанти розвитку подій при здійсненні товарообмінної операції у сфері зовнішньої торгівлі (реалістичний, оптимістичний та песимістичний). За першого (реалістичного) товарообмінна операція урівноважується по валютних надходженнях та валютних платежах, тобто валютна вартість експорту товарів Ве дорівнює валютній вартості імпорту В;. ВТе Ве Відносна економічна ефективність товарообміну визначається за формулою: 2 + 1 8 ВЕЕ=.
ВР а абсолютний ефект визначається як різниця АЕеі = (2 + |£і- Кв) -— ВТе- Якщо валютні платежі за імпортні товари, які передбачені в товарообмінній операції, перевищують валютні надходження від експорту товарів (песимістичний варіант), тобто (Ве < ВП на 51 то отримання імпортних товарів вартістю 2 потребує, крім витрат на вказані експортні товари ВТе, додаткових витрат (А ВТе = 151 КД ВТеВе ________ -. Д ВТе = 151 • Кв 5 1
2Ві При розвитку подій за другим варіантом (оптимістичним) валютні надходження від експорту перевищують платежі за імпортні товари, тобто існує позитивне сальдо (Ве > ВПі на 5). ВТеВе 2Ві ---- ? 2 = 3 • Кк 8 У цьому випадку загальноекономічні витрати при експорті товарів ВТе забезпечують не тільки імпорт товарів вартістю 2, передбачених в товарообмінній операції, а й імпорт додаткових товарів вартістю 5 і відповідній їм вартісній оцінці Д 2 = |5і • Кв, де Кв відображає валютну ефективність імпорту набору товарів, закуплених за валюту 5*. У випадку негативного валютного сальдо економічна ефективність характеризується відносним показником: 2 ВЕЕ =
-К, та абсолютним ефектом товарообміну АЕєі = 2 ~ (ВТе + £• Кв). 10.2. Характеристика показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства V." В умовах ринкової.моделі господарювання реалізація економічних інтересів господарююаих"суб'^#^якжа національному, так і на світовому "ринках є одним з головних завдань побудови ефективної системи економічних відносин у країні. Важливою умовою успішного функціонування суб'єкта господарювання, основним видом діяльності якого є експортно-імпортні операції, є створення досконалої системи оцінки результатів зовнішньоекономічної діяльності, рівень яких характеризується ефективністю їх здійснення.
Ефективність усієї зовнішньоекономічної діяльності являє со бою інтегральну систему, яка включає показники участі підпгт ємства у різних формах зовнішньоекономічних зв'язків. Дані показники взаємопов'язані та складають систему індикаторів які забезпечують безперечну оцінку різноманітних варіантів діяльності підприємства та отримання кінцевого певного економічного результату, який би відображав загальноекономічні інтереси. Під економічною ефективністю зовнішньоекономічних зв'язків підприємства розуміють кількісне відображення переваг від здійснення господарських операцій (проектів) на закордонних ринках чи за участю зарубіжних партнерів. Основними формами вияву ефекту від участі національних підприємств у міжнародному поділі праці визначаються законом економії часу і полягають у зовнішньоторговельному ефекті, науково-технічному ефекті, ефекті спеціалізації та кооперування, ефекті подолання дефіциту ресурсів і збереження ресурсів на майбутнє, ефекті виграшу часу. Таким чином, ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства — це складна категорія, яка поєднує у собі параметри, що характеризують розвиток як національного, так і зовнішнього ринків. Для того щоб показники ефективності дали можливість обґрунтувати доцільність реалізації тих чи інших зовнішньоекономічних операцій на підприємстві, необхідно правильно визначити критерій ефективності. Критерій — це головна визначальна ознака суті ефективності діяльності, у відповідності до якої здійснюють кількісну оцінку ефекту. Суть проблеми підвищення ефективності діяльності (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат — трудових, матеріальних, фінансових — досягти максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Тобто для вимірювання економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій підприємства порівнюють економічне вираження результату та витрат на їх здійснення. Розрахунки базуються на загальних методичних положеннях оцінки ефективності економічних операцій та інвестиційних проектів при обґрунтуванні доцільності експортного виробництва, імпорту обладнання, міжнародного науково-технічного обміну, виробничого кооперування тощо. На рівні підприємства модифікованою формою єдиного критерію ефективності (продуктивності) його діяльності може служити максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої пбудови систем цін на вироблену продукцію та оплату праці залежно від кінцевих результатів діяльності. Отже, критеріями ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності виступають: максимізація економії матеріальних та нематеріальних витрат; максимізація приросту фізичного обсягу доходу; максимізація абсолютного ефекту (чистого доходу). Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства — це ступінь досягнення максимального обсягу чистого прибутку від зовнішньоекономічних операцій за рахунок оптимізації існуючих сукупних витрат на внутрішньому та зовнішньому ринках. Розрахунок показників ефективності.зовнішньоекономічної діяльності підприємства може проводитися поетапно за такими напрямами: по імпорту та експорту товарів та товарних груп; по торгівлі з окремими країнами та групами країн; за готівку чи в кредит; по спільних підприємствах чи по інших формах міжнародного співробітництва. Слід зазначити, що в економічній літературі існують різні точки зору та підходи щодо визначення економічної ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Правомірно визначати її в цілому по підприємству і в розрізі окремих товарів або товарних груп. Такий підхід дозволяє оцінити раціональність асортиментної структури експортних та імпортних товарів, а також визначати рівень досягнення синергетичного ефекту в зовнішньоторговельній діяльності. Показники економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства можна згрупувати у дві великі групи. До першої відносяться показники, що характеризують величину економічного ефекту від вибраного варіанта зовнішньоекономічної діяльності. Це абсолютні показники ефективності, що визначаються як'різниця між результатом і витратами та порівняльні показники ефективності, що визначаються як відношення результату до витрат щодо варіанта зовнішньоекономічних зв'язків. До другої відносяться показники, що характеризують доцільність участі підприємства у зовнішньатор"гове.ійЯбх.зв*язках підприємств та держави. 'До них відносяться показники локальної ефективності, які розраховуються з використанням чинних внутрішніх цін та показники загальноекономічної ефективності, які розраховуються на підставі розрахункових цін. Оскільки найбільш поширеними видами зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоторговельні операції, то визначення ефективності імпортних та експортних операцій є одним із осно-
вних напрямів вдосконалення діяльності підприємств у сфері зо внішньоєкономічних відносин. Під імпортними операціями розуміється діяльність, пов'язана з закупівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної реалізації їх на внутрішньому ринку країни. Ефективність імпортних операцій знаходить конкретний кількісний вираз у взаємопов'язаній системі показників, що характеризують ефективність використання основних елементів при здійсненні імпортної діяльності. При формуванні системи показників ефективності імпортної діяльності підприємства бажано дотримуватися певних принципів, до яких можна віднести: • забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних • відображення ефективності використання усіх видів засто • важливість застосування показників ефективності імпорту в • виконання найбільш важливими показниками стимулюючої Обчислення показників ефективності імпорту можна проводити із застосуванням декількох підходів для оцінки прибутковості зовнішньоторговельних операцій. Вибір конкретної методики обчислення повинен базуватися на властивостях та організації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності і чіткому визначенні рамок початку та закінчення зовнішньоекономічних угод. Існують такі методики оцінки ефективності імпортних операцій: 1. За показниками економічної ефективності імпорту. 2. За відношенням цін імпортованих товарів на внутрішньому 3. За системою показників оцінки ефективності конкретних Показники економічної ефективності імпорту доцільно розраховувати для двох основних груп товарів — товарів виробничого призначення та товарів народного споживання. Це пов'язано з різним цільовим призначенням товарів — які ввозяться на митну територію країни. Тоді як у першому випадку — це використання даних товарів у процесі виробництва, тобто внутрішнє споживання, то у другому — це ввезення з метою продажу товарів іноземного виробництва для отримання прибутку. Зрозуміло, що ввезення товарів виробничого призначення іноземного виробництва є альтернативою закупівлі аналогічного то- , товари. Тому для розрахунку показників економічної ефективності імпорту товарів виробничого призначення (ТВП) необхідно визначити повну вартість (ПВ) імпортних ТВП за формулою: ПВ = ФВ + НВ + МП, де ФВ — фактурна вартість імпортних товарів виробничого призначення; НВ — накладні витрати при імпорті; МП — митні платежі при ввезення товарів для вільного використання. На підставі повної вартості імпортних товарів та внутрішньої вартості на аналогічні товари розраховується економічна ефективність імпорту товарів виробничого призначенні (Е|Н): ПВ„. ~ш НВ ' де Еімі — економічна ефективність імпорту товарів виробничого призначення; ПВім — повна вартість імпортованого товару; НВ — національна вартість аналогічного товару. Показник Еім повинен бути більший за одиницю. Він визначає кількість виробленої на певному імпортному товарі виробничого призначення продукції на гривню витрат для його придбання. Економічну ефективність імпорту товарів виробничого призначення (Еім*) можна розрахувати також на основі співвідношення інших показників: .... О їм „ ■> де О — обсяг продукції, виробленої з товарів виробничого призначення у гривневому вираженні за внутрішньоринковими цінами; Вім — витрати на імпорт даного тввару ідаобничого призначення, в які включається фактурна вартість Ч*ВП (ФВ) та митні платежі, сплачені при митному оформленні. Чим більше показник Еім* наближений до одиниці, тим імпорт відповідних товарів виробничого призначення більш ефективний. На підставі цього показника можна визначити перевагу товару з Урахуванням не тільки його вартості, але й майбутніх експлуатаційних витрат. При вивченні показників динаміки за ряд років
можна зробити висновок про ефективність використання конкретного імпортного товару виробничого призначення. Абсолютний економічний ефект імпорту від товарів народного споживання (ТНС) може бути визначений за формулою: де Еім — абсолютний економічний ефект від імпорту товарів народного споживання; ВРІМ — вартість реалізації імпортних товарів народного споживання на внутрішньому ринку, грн; Вім — витрати на імпорт товарів народного споживання, які включають контрактну вартість товарів народного споживання, з урахуванням митних платежів, сплачених при митному оформленні та вартості накладних витрат. Величина Еім характеризує прибуток від реалізації імпортних товарів народного споживання, і, як правило, вона використовується при укладанні угоди купівлі товарів народного споживання та при плануванні і аналізі зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Показники економічної ефективності за співвідношенням цін на внутрішньому та зовнішньому ринках. Ряд методик оцінки ефективності імпортних операцій базується на абстрагуванні від факторів виробництва та технологій, що діють у різних країнах, а також від торговельних бар'єрів. При цьому враховується вплив цін на імпортовані товари, а також критерій зовнішньоекономічної діяльності — кожна сторона зовнішньоекономічної угоди отримує прибуток. Оцінку ефективності імпорту товарів на внутрішній ринок можна провести за формулою: вНУТР 1 зовн
деЬ "внутр
ринку; * зовн " ринку. Отже, для забезпечення прибутковості операцій з імпорту СПІВВІДНОШеННЯ Рвнутр/Рзовн ПОВИННЄ буТИ НЄ МЄНШИМ, НІЖ офї" ційний курс обміну іноземної валюти на національну. Якщо це співвідношення менше за курс обміну валют, то угода по імпорту товарів призведе до збитку. Оцінка ефективності імпортних операцій з використанням системи показників. Для оцінки ефективності конкретної імпортної угоди використовується певна система показників, у якій основними є: а) сума чистого прибутку від угоди, яка характеризує загаль б) рівень чистого прибутку від угоди, віднесеного до загальної в) рівень чистого прибутку від угоди, віднесеного до суми ре г) рівень чистого прибутку від угоди, віднесеного до суми ви Розрахунок усіх наведених показників повинен здійснюватися на попередньому етапі укладення кожної зовнішньоекономічної угоди. У табл. 10.1 подані показники, які повинні бути розраховані при оцінці ефективності конкретної зовнішньоекономічної імпортної угоди. Розрахунки показників ефективності повинні проводитися у послідовності з позиціями першої колонки табл. 10.1. Таким чином, кінцевим результатом розрахунків ефективності імпорту будуть показники суми чистого прибутку та рівня чистого прибутку відносно загальної вартості імпортованої партії чи відносно можливої суми її реалізації, чи відносно суми можливих витрат обігу. Отже, розглянувши основні методики визначеная ефективності імпортних операції, варто зазначити, що загальний показник ефективності імпорту (Еі), який найчастіше застосовується на практиці, розраховується за такою Фопдіулоюу^ Е - Вні 1 вгвк' °н.і -— виручка нетто від реалізації імпортної продукції у національній валюті; £>і — імпортна вартість в іноземній валюті; "К — валютний курс. Таблиця Date: 2015-10-18; view: 690; Нарушение авторских прав |