Адвокату

– Я надто розумна і мудра людина,

Щоб став від панів захищать навіть сина.

Я краще, як жук, буду ритись в гівні,

Та проти начальства не піду – ні‑ні.

А совість, а честь, що ти з неї візьмеш,

Як з неї ти навіть й пиріг не спечеш!

Отож і подумай, – вказав на макітру, –

Як проти піду – де візьму на півлітру?

Як хочеться їсти і жінка кричить,

То як же я можу його захистить?

А так промовчу – сам себе стука в груди –

Гляди, і зарплата, ще й премія буде!

– Ну що ж, – відповів я тихенько Миколі,–

Живи, ніби віл, все життя у неволі.

Та краще буть соколом й жить років тридцять,

Ніж вороном – триста і падлом кормиться.

Бо хитрих не любить ніхто і ніде,

То ж жуй тоді фігу й що з носа спаде.

Бо з тих, хто іде проти правди, не зла –

Знімають сім шкур, як із того козла.

Бо з другом і пісня, і біль пополам,

А друг якщо зрадить – то гірше, ніж хам!

30.7.1998 р.

НАВІТЬ КРОТИ СМІЮТЬСЯ

З нас уже навіть кроти

З нір своїх сміються,

Бо такі, як ти і я

В нас вже не ведуться.

16.9.2008 р.

ЗАБУЛИ ПРО НАРОД

Ви погляньте, в нашій Раді

Всі забули про народ,

А народ горілку дудлить

І показує їм: ОТ!!!

16.9.2009 р.

Н.М.

Її усю я цілував,

Тримав в руках, немов гітару,

І цілу ніч на ній я грав,

Хоч і боявся я пожару.

Я не хотів її чіпать,

Та серце рвалось обійняти,

Я не хотів її чіпать,

Але не міг не цілувати.

Нарешті вибухнула кров,

Немов душа моя здуріла,

І полилась теплом любов,

Коли мого торкнулась тіла.

Я пив любов, свою любов,

Аж вибивали в серці дзвони,

Бо знав, що більше у житті,

Не буду з нею я ніколи.

Цвіли тюльпани під вікном,

Зірвався в полі лютий вітер,

А я дивився і мовчав,

Немов прощавсь навіки з літом.

15.6.2009 р.

ЦАРІ І ПОЕТИ

Аби жінки були щасливі,

Ви їм шепчіть, що ті красиві.

А щоб ніколи не старіли –

Ви вічно шліть їм еростріли.

Ті поети і царі, що з честю не розлучалися,

То жити вони у віках залишалися.

15.2.2009 р.