Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Одумайтесь, брати мої.Колись спитає всіх Творець, Що ти зробив, мій брат‑агнець? І що ти скажеш, друже мій, Що пив, гуляв, чинив розбій? Що ти братів своїх й сестер Усіх до ниточки обдер, І там, де тільки побував, Усе, що міг, те й грабував. Що ти людину нашу дужу Загнав, як жабу у калюжу, А з наших мам і інституток Зробив повій і проституток? А вік короткий наш людський, Одумайсь, поки ще живий, Бо й кліпнуть ти не встигнеш оком, Як сам лежать ти будеш боком. 19.2.1999 р.
ТЕРОР І ГОЛОДОМОР У всіх є слабкості й дивацтва, Своя і радість, і печаль, Та як доводять до жебрацтва – Таких правителів не жаль. Нема страшнішого нічого, Як мучить вас голодомор, І в тій державі, де живеш ти, Куди не кинься – скрізь терор. 23.7.1999 р.
О, ЯНГЕЛ МІЙ О, Янгел мій, Моя Принцеса, До тебе хочу притулиться, І в промені твого кохання – Тобою ніжитись й гордиться. Бо гори ці й дрімучий ліс, Ну що вони без тебе варті? І листя з біленьких беріз, І дуб, який стоїть на варті? 12.8.1999 р.
САМІ ВИНУВАТІ Не жаль, що роки пролетіли, А жаль, що світ наш не змінивсь, І так як був він живодером, Так і по цей день він лишивсь. І хоч у Космос ми злітали, І хтось на комусь одруживсь, Бога ж, на жаль, не розбудили, Щоб він за бідних заступивсь. Тому не плачу й не радію, Дивлюсь на все спокійно я, А що в Комуну я не вірю, В тому заслуга не моя. 23.7.1999 р.
ЛАВКА КВІТІВ Люблю осінню прохолоду, Що освіжає розум мій, І всі думки мої фільтрує Гарячим вогнищем подій. А в полі, як у лавці квітів, Куди не глянеш – Божий рай! І все ж сумую я за літом, Як і за мною певно гай. 20.8.1999 р.
ТВОЇ ОЧІ, ЯК ВОГНИКИ Твої очі, як вогники з ніжності, А коли я дивлюсь на твій рот, Так і хочеться врізать по вічності, Щоб скоріше відкрила свій грот. Цілувати твоє повнолуння, І твій звабливий вічно живіт, Як же хочеться ніжності, люди, Коли ми починаєм старіть. 7.9.1998 р.
|