Який Сава

Чим більший негідник –

Тим більш охоронців,

Чим вища посада –

Тим більший бандит.

Бо цей як дорветься,

Як Вовк до корита,

Про що тоді зможеш

Ти з ним говорить?

Про болі, про горе

Чи може про матір,

Яка помирає

Від мук і образ?

Отож я і думаю:

– Звідки та наглість?

Звідки та впевненість,

Вічний садизм?

І тут же відразу відповідаю:

Усе йде від влади –

І честь й бандитизм.

Бо все те, що вчили,

Колись нас у школі,

То все ГЕНІАЛЬНО,

Але то – фігня.

Бо де таке видано,

Де таке чувано,

Щоб вовчу мораль

Ухвалило ягня.

Сиджу і вдивляюсь

У тих, що на троні,

Та то ж хижаки,

Яким рівні нема.

Собі надрукують

Вони торбу грошей,

А ти надрукуєш –

То жде Колима.

Для нього одначе –

Ти голий чи босий

Бо честі у них –

Як на Сонці води.

Отож, поки в світі

Ще є ці удави,

То щастя і правди,

Мій друже, не жди.

11.2.1998 р

ВІДКРИТТЯ ВІКУ

У всіх жінок є "же" і "на",

Звідки і назва їх "жена".

І якщо чесно вам сказати,

Звідти пішла й япономати...

8.2.1998

УКРАЇНІ

Коли ж ти, Нене, розігнешся

І станеш рівно вже стоять?

Скільки ж тебе, як півень курку,

Кому не лінь – будуть топтать?

Невже і досі як повія

Себе всім будеш підставлять?

Чи й справді віриш в добродіїв,

Яким на честь твою плювать?

Не жди, не вір і ненадійся,

А якщо хочеш жить ще й жить,

То всіх панів отих пихатих,

Як пацюків пора гонить.

20.2.1999 р.

НЕ ВІРЮ НІКОМУ

Вже хоч убий!– не хочеться нічого,

Окрім, десь впасти і поспать,

Або, усівшись над рікою,

Десь за хмарками поблукать.

Й дивитись днями десь за гори –

Де ні початку, ні кінця,

Де все сьогодні – так як вчора,

Усе по задуму Творця.

І хоч не вірю вже нікому,

І світ неначе уві сні,

Та, якщо в писк не дать рудому,

То зробить те рудий мені.

4.3.1999 р.