Самозахист організму

Усі системи організму людини, тварин і рослин наділені властивос­тями самозахисту від мікроорганізмів. Наприклад, у сльозовій рідині, слині, крові та лімфі є лізоцим (речовина білкової природи), а чиста шкіра людини виділяє лізоцимоподібну речовину, яка згубно діє на хвороботворні мікроби. Слизова оболонка дихальних шляхів у відпо­відь на інфекцію виділяє слиз, набрякає і червоніє. На ній з'являються фагоцитуючі лейкоцити, а миготливий епітелій, який вистилає трахею, бронхи і бронхіоли, рухом своїх війок видаляє пилові частинки та мі­кроби, які осідають. Певний знешкоджуючий вплив на мікробів має шлунковий і кишковий сік. У рідкій частині крові є антитіла, а також антитоксини, які нейтралізують мікробні отрути і до деякої міри діють на функцію розмноження мікробів, стримуючи хворобу.

Значною захисною функцією крові є вже відоме явище фагоцитозу.

Опірність організму інфекціям залежить від імунної системи і фак­торів неспецифічного захисту, від вікових особливостей індивідуаль­ного стану і функціональної стійкості нервової системи.

Імунна система в організмі людини виконує функцію контролю над гомеостазом внутрішнього середовища організму. Імунітет - це

властивість захисту організму від живих істот речовин, які несуть у собі чужорідну генетичну інформацію. Порушення імунітету призво­дить до таких явищ:

- пригнічення захисту від ракових клітин;

- зниження протимікробної резистентності;

- автоімунних реакцій і розладів;

- розвитку імунодефіцитних станів.

Імунні реакції організму на дію конкретного антигену мають висо­ку специфічність. Однак резистентність організму до вірусів і бактерій залежить не тільки від специфічних імунних реакцій, а й від неспеци­фічного захисту. Важливим бар'єром на шляху проникнення в організм бактерій і вірусів стають:

- шкірні покриви і слизові оболонки;

- лімфатичні вузли;

- миготливий війчастий епітелій дихальних шляхів;

- середовище шлунка з кислою рН;

- непроникний гематоенцефалітний бар'єр;

- нирки;

- молочна та жирні кислоти як складові секрету потових і сальних
залоз;

- гуморальні фактори неспецифічного захисту.