![]() Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
![]() Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
![]() |
Поняття і принципи виконання зобов´язань
Виконання зобов´язання - вчинення боржником і кредитором дій (чи утримання від дій), спрямованих на здійснення прав та виконання обов´язків, що випливають із зобов´язання (передача майна, виконання роботи тощо). Зобов´язання вважається виконаним, якщо передбачені ним дії виконані повністю і належним чином, тобто з дотриманням усіх вимог, передбачених законом, договором. Дії щодо виконання зобов´язань можна вважати правочином, оскільки вони спрямовані на припинення зобов´язань. Саме тому до цих дій застосовуються такі ж правила, як і до правочинів. Чинне законодавство закріплює такі основні принципи виконання зобов´язань: принципи реального і належного виконання зобов´язань. Ці принципи традиційно розглядаються як основні цивільно-правові засади виконання зобов´язання. Водночас в юридичній літературі триває дискусія щодо співвідношення цих принципів. Так, одні автори вважали, що реальне виконання - складова належного виконання. Належне виконання є поняттям загальнішим, а реальне виконання - одна з окремих вимог, яка входить до змісту належного виконання. А.В. Венедіктов, навпаки, вважає, що належне виконання - це складова частина реального виконання. На його думку, реальне виконання договірних зобов´язань охоплює належне виконання всіх якісних і кількісних показників, не тільки своєчасну передачу всієї кількості передбаченої договором продукції, а й передачу її в обумовленому асортименті відповідно до затверджених стандартів та технічних умов у комплексному вигляді, а також своєчасне поповнення недостач у деяких партіях, негайне виправлення допущених недоліків або заміну недоброякісної продукції. О.С. Іоффе взагалі надавав принципу реального виконання значення загального. Найприйнятнішою стосовно цього питання є позиція М.І. Брагінського, який зауважив, що реальне та належне виконання -це різноплощинні явища. У першому виявляється сутність виконання як вчинення певної дії, у другому - якісна характеристика дії (або утримання від дії). Перевіряючи, чи виконав боржник зобов´язання, вирішуються два самостійні за значенням питання: чи вчинила особа дію, яка є об´єктом відповідних правовідносин (тобто чи дотримана вимога реального виконання), а також яким чином ця дія вчинена (чи дотримана вимога належного виконання. З розвитком ринкової економіки принцип реального виконання зобов´язання, який набував особливого значення для господарських договорів, певною мірою втратив своє первісне значення. Це пов´язано з тим, що сплата кредиторові збитків, які виникли через невиконання зобов´язання в натурі боржником, в умовах ринкової економіки може задовольнити інтерес у повному обсязі. За таких обставин проект ЦК України виходив з того, що в умовах ринкової економіки його роль поступово зменшуватиметься. Стаття 526 ЦК передбачає, що зобов´язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже, зобов´язання має бути виконано не тільки в натурі, а й реально, тобто в такому вигляді, як це випливає з відповідної підстави виникнення зобов´язання (договору, адміністративного акта), або відповідно до вимог, що звичайно висуваються. При цьому спеціально підкреслено ще дві обставини, а саме: при виконанні зобов´язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту; виконання зобов´язання мають спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості. Саме ці оцінюючі категорії набувають у сучасному цивільному праві особливого значення. Важливим принципом цивільного права є принцип недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов´язання і недопустимості односторонньої зміни його умов за винятком випадків, передбачених законом. Якщо ж така відмова мала місце, то вона, як правило, розглядається як підстава для застосування міри відповідальності.
Date: 2015-10-18; view: 900; Нарушение авторских прав |