Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Підстави виникнення зобов´язань
Підставами виникнення зобов´язань є юридичні факти. Сам закон не є підставою виникнення зобов´язань, він лише зазначає, з яких юридичних фактів вони виникають. Зобов´язання можуть виникати на підставі одного юридичного факту чи декількох. Наприклад, вказаний у заповіті спадкоємець може стати власником спадкового майна за наявності таких юридичних фактів, що відбуваються в певній послідовності, а саме: складання заповіту спадкодавцем; відкриття спадщини; прийняття спадщини спадкоємцем. Юридичні факти не лише породжують ті чи інші зобов´язання, а і є підставою їх зміни чи припинення. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов´язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього Кодексу. Тому, виходячи з норм чинного законодавства та сучасної практики, можна визначити перелік обставин, за яких виникають зобов´язання, а саме: 1) із правочинів (у тому числі договорів), як передбачених законом, так і не передбачених законом, але таких, що не суперечать йому; 2) з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування; 3) внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва, а також винаходів та інших результатів творчої, інтелектуальної діяльності; 4) внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; 5) внаслідок інших дій громадян та організацій; 6) внаслідок подій, з якими закон пов´язує настання цивільно-правових наслідків. Основною підставою виникнення зобов´язань є договір. Не випадково поняття «договір» і «зобов´язання» інколи ототожнюють. Але це не зовсім правильно. Очевидно, що ці поняття співвідносяться між собою як частина і ціле. Зобов´язання є ширшим поняттям. Договори це лише частина зобов´язань. Функціонування ринкового механізму в Україні можливе лише за умови, коли основна маса товаровиробників-підпри-ємств, господарських товариств, кооперативів, громадян має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг здебільшого на договірних засадах. Тому значення договору обумовлене самою суттю цивільних правовідносин, оскільки він є основною правовою формою зв´язку між володільцями тих чи інших речей, матеріальних благ. Саме за допомогою договору товаровиробники реалізують продукцію, надають послуги, виконують роботи, власники розпоряджаються майном. Не випадково принцип свободи договору визначається ЦК України (ст. З, 627 ЦК України), до того ж значно розширено перелік цивільно-правових договорів, з якими пов´язується виникнення зобов´язань (договір лізингу, факторингу, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, банківського вкладу тощо). Як юридичний факт договір належить до правомірних дій, що вчиняються з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов´язків. На підставі договору можуть виникати зобов´язання між різними суб´єктами: а) фізичними особами; б) юридичними особами;´ в) фізичними і юридичними особами. Окрім договорів, підставою виникнення зобов´язань можуть бути також односторонні правочини. Наприклад, публічна обіцянка сплатити винагороду за надання інформації щодо особи, яка вчинила тяжкий злочин, породжує обов´язок сплатити винагороду. У ЦК України перелік зобов´язань, що виникають з односторонніх позитивних дій, значно розширений. До них віднесено: вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення; рятування здоров´я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Так, наприклад, у травні 2002 р. гр. В. виконав необхідні роботи по будівництву будинку на сусідній земельній ділянці, оскільки знав, що його сусід гр. А. затримується в закордонному відрядженні і його майновим інтересам загрожує небезпека. Через 6 місяців, коли гр. А. повернувся із закордонного відрядження, гр. В., який діяв в інтересах іншої особи без її доручен-. ня, правомірно пред´явив вимогу про відшкодування йому понесених у зв´язку з будівництвом будинку витрат. Громадянин А. зобов´язаний відшкодувати гр. В. витрати в межах фактично зазнаних, за умови дотримання інших вимог цивільного законодавства. Односторонні дії гр. В. породжують обов´язок сплатити відшкодування. Підставою виникнення зобов´язань можуть бути також адміністративні акти, якщо вони тягнуть за собою настання цивільно-правових наслідків. З розширенням ринкових засад в економіці їх питома вага в загальному обсязі підстав виникнення зобов´язань значно зменшується. Але це не означає, що адміністративні акти, як підстави виникнення цивільних правовідносин і зобов´язань зокрема, втрачають своє значення зовсім. Досить часто трапляються випадки, коли адміністративні акти не безпосередньо створюють зобов´язання, а у сукупності з іншими підставами (адміністративний акт і договір). Так, рішення виконкому про надання житлового приміщення є підставою для видачі ордеру і умовою укладання договору найму житла. Зобов´язання виникають також внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва а також винаходів та інших результатів творчої діяльності. В результаті таких юридичних фактів автори творів науки, літератури, мистецтва, винахідники, володільці нематеріальних духовних благ набувають передбачені законом суб´єктивні права. Усі інші фізичні та юридичні особи зобов´язані утримуватися від порушення суб´єктивних прав авторів, винахідників. Такі зобов´язальні правовідносини мають абсолютний характер. Заподіяння шкоди та інші неправомірні дії, як наприклад, набуття, збереження чужого майна без достатніх підстав, створення небезпеки (загрози) життю і здоров´ю фізичних осіб, а також їх майну та майну юридичних осіб за новим ЦК України також є підставами виникнення зобов´язань. Такі зобов´язання, які виникають з неправомірних дій, виконують у цивільному праві охоронну функцію, оскільки спрямовані на досягнення правомірного результату, першочергового відновлення порушеного майнового становища учасників майнового обороту. Події, з якими законодавець пов´язує цивільно-правові наслідки, самі по собі не породжують зобов´язань, але є підставами виникнення обов´язків в рамках певних вже визначених зобов´язань. Так, пожежа, як страховий випадок, зобов´язує страхову компанію відшкодувати збитки страхувальнику в межах раніше укладеного ними договору. Підставою виникнення зобов´язань може бути і судове рішення. Так, якщо відповідно до ст. 10 ГПК України сторони передадуть на розгляд господарського суду врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору, то рішення суду породжує обов´язок сторін укласти договір на визначених судом умовах.
ГЛАВА 23. ВИКОНАННЯ ЗОБОВ´ЯЗАНЬ
Date: 2015-10-18; view: 570; Нарушение авторских прав |