Випробування зразків та визначення класу бетону
Перед випробуванням зразки виносять із камери нормального тверднення і витримують добу у кімнатних умовах. Після цього їх зважують та обмірюють, визначають грань та її площу, на яку буде прикладатись навантаження. Результати зважування та обмірювання заносять до табл. 4.3. При випробуваннях зразки-куби установлюють вибраною однією із бокових граней на опорну плиту преса і центрують за допомогою спеціального шаблона або користуються рисками на опорній плиті.
Таблиця 4.3
Характеристика бетонних зразків та результати їх випробування
№ зраз- ків
| Розміри зразків, мм
| Об’єм, см3
| Маса, кг
| Щіль-ність, кг/м3
| Площа грані зразка, см2
| Руйнівне наванта-ження, кгс
| Границя міцності, кгс/см2 (МПа)
| 1 2 3
| 100х99х х100 100х99х х98 99х100х х102
| 990 980 1010
| 2,371 2,346 2,425
| 2405 2394 2401
| 99 97 102
| 23100 20900 23400
| 233 (23,3) 215 (21,5) 229 (22,9)
| Навантаження на зразок при випробуваннях повинне збільшуватись рівномірно зі швидкістю 600…1000 кгс/с. Визначають руйнівне зусилля і результат заносять до табл. 4.3. Міцність визначають для кожного зразка окремо:
fст1 = P1/F1 = 23100/99 = 233 кгс/см2; fст2 = P2/F2 = 20900/97 = 215 кгс/см2; fст3 = P3/F3 = 23400/102 = 229 кгс/см2.
Результати розрахунку заносять до табл. 4.3. Визначають середню міцність бетону з урахуванням розмірів зразків. Перевідний коефіцієнт визначають за додатком 4 (Кп = 0,91):
fст = Кп (fст1 + fст2 + fст3)/3 = = 0,91(233+215+229)/3 = 203 кгс/см2 = 20,3 МПа.
Визначають клас бетону:
С = 0,778 ∙ fст = 20,3 ∙ 0,778 = 16 МПа.
Таким чином, підібрано склад бетону класу С 12/15, що відповідає завданню.
5. Науково-дослідний розділ. Уточнення формули міцності бетону завдання
Визначити (уточнити) коефіцієнти А і Б у формі міцності бетону при використанні місцевих заповнювачів. Досліди проводять на двох видах бетонів з витратами цементу Ц1 і Ц2 у наступній послідовності. 1. Змінюючи співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами (Д/К), приготовляють для кожного співвідношення бетонні суміші однакової пластичності (за рахунок зміни витрат води), формують з цих сумішей по 3 зразки для визначення міцності у віці 28 діб. 2. Використовуючи отримані експериментальні дані, будують графіки міцності бетонів з витратами цементів Ц1 і Ц2 у залежності від співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Залежність міцності бетонів від співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами (Д/К): а) при витратах цементу Ц1; б) теж при Ц2.
3.За рисунком 5.1 визначають за максимальною міцністю бетонів з витратами цементу Ц1 і Ц2 оптимальне співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами. 4. При оптимальному співвідношенні між дрібним і крупним заповнювачами (Д/Копт.) визначають витрати води та із отриманих даних визначають Ц1/Вопт і Ц2/Вопт. 5. Будують графік залежності міцності бетонів відЦ/В і графічним способом визначають Бм (рис. 5.2).
Рис.5.2. Залежність міцності бетонів від Ц/В.
6. Знаючи коефіцієнт Бм, із формули міцності бетону визначають коефіцієнт Ам:
Ам = f ст /[Rц ∙ ( Ц/В –Бм)].
Таким чином формула міцності бетону при використанні місцевих матеріалів має наступний вид:
f ст =AмRц ∙ (Ц/В–Бм).
Date: 2015-10-18; view: 370; Нарушение авторских прав Понравилась страница? Лайкни для друзей: |
|
|