Розрахунок витрат матеріалів на заміс бетонозмішувача

Спочатку визначають витрати сухих матеріалів на заміс бетонозмішувача. Для цього визначають коефіцієнт виходу бетону:

β = 1000 ∕ (Ц_ф ∕ ρ_нц+П_ф∕ρ_нп+Щ_ф∕ρ_нщ),

де β – коефіцієнт виходу бетону;
ρ_н.ц, ρ_н.п, ρ_н.щ – відповідно насипні щільності цементу, піску, щебеню (кг/л).
Витрати сухих матеріалів на заміс бетонозмішувача визначають за формулами:

Ц_зб = Ц_ф∙V∙β∕1000, (кг);
П_зб = П_ф∙V∙β∕1000, (кг);
Щ_зб = Щ_ф∙V∙β∕1000, (кг);
В_зб = В_ф∙V∙β∕1000, (кг),

деЦ_зб, П_зб, Щ_зб, В_зб – відповідно витрати сухих матеріалів та води на заміс бетонозмішувача.
V – об’єм бетонозмішувача, л.

Робочий склад бетону на заміс бетонозмішувача визначають перерахунком складу з урахуванням природної вологості матеріалів (піску, щебеню або гравію).

П^в_зб = П_зб + П_зб ∙ W_п/100;
Щ^в_зб = Щ_зб + Щ_зб ∙ W_щ ∕100;
В^в_зб=В_зб –[(П^в_зб – П_зб)+(Щ^в_зб- Щ_зб)],

де П^в_зб, Щ^в_зб, В^в_зб, –витрати відповідно піску, щебеню та води на заміс бетонозмішувача з урахуванням природної вологості матеріалів, кг;
W_п, W_щ – відповідно вологість піску та щебеню (або гравію), %.
Результати розрахунку витрат матеріалів на заміс бетонозмішувача зводять до табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Витрати матеріалів на заміс бетонозмішувача (кг)

Матеріали	витрати сухих матеріалів	витрати матеріалів із урахуванням вологості
Цемент Пісок Щебінь Вода

3.3 Випробування зразків та визначення класу бетону

Перед випробуванням зразки виносять із камери нормального тверднення і витримують добу у кімнатних умовах. Після цього їх зважують та обмірюють, визначають грань та її площу, на яку буде прикладатися навантаження. Результати зважування та обмірювання заносять в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Характеристика бетонних зразків та результати їх випробування

№	Розміри зразків,мм	Об’єм, см3	Маса, кг	Щіль- ність, кг/м3	Площа грані зразка, см2	Руйнівне наван-таження, кгс (кН)	Границя міцності, кгс/см2 (МПа)
1 2 3

Для випробовування зразки-куби установлюють вибраною однією із бокових граней на опорну плиту преса і центрують за допомогою спеціального шаблона або користуються рисками на опорній плиті. Навантаження на зразок при випробуваннях повинно збільшуватись рівномірно зі швидкістю 600…1000 кгс/с. Визначають руйнівне зусилля, отримані дані заносять до табл. 3.4. Міцність визначають для кожного зразка окремо за формулою:

f _cтⁱ = Р_і /F_i, кгс/см²,

де f _cтⁱ – міцність при стиску і-го зразка;
Р_і – руйнівне зусилля для і-го зразка, кгс;
F_і – площа грані і-го зразка, см².
Середню міцність серії визначають, як правило, за результатами випробування трьох зразків.
Результати випробування бетонних зразків суттєво залежать від їх розмірів. Тому використовують перевідні коефіцієнти для приведення границі міцності зразків різних форм і розмірів до кубікової міцності еталонного зразка – 150х150х150 мм (додаток Г).

f _ст=K_п (f _ст¹+ f _ст²+ f _ст³)/3,

де К_п – перевідний коефіцієнт (визначається за додатком Г).
Якщо найменший результат випробування одного із зразків відхиляється віднайбільшого результату зразка-близнюка більше ніж на 15%, то найменший результат відкидають і вираховують середню міцність бетону за двома показниками що залишилися.
За середньою міцністю визначають клас бетону:

С = 0,778 f _ст,

де С – клас бетону, МПа.

Date: 2015-10-18; view: 422; Нарушение авторских прав