Бетонні cуміші

Бетонные смеси и бетоны

Розділ 2. Бетони
2.1. Класифікація бетонів
2.2. Класи бетону
Розділ 3. Розрахунок складу важкого бетону
3.1. Розрахунок витрат матеріалів на 1м³ бетону
3.2. Розрахунок витрат матеріалів на заміс бетонозмішувача
3.3. Випробування зразків та визначення класу бетону
Розділ 4. Приклад розрахунку складу бетону
4.1. Розрахунок витрат матеріалів на 1м³ бетону
4.2. Розрахунок витрат матеріалів на заміс бетонозмішувача
4.3. Випробування зразків та визначення класу бетону
Розділ 5. Науково-дослідний розділ
Список використаної літератури
Додатки

Бетонні cуміші

Бетонна суміш – це раціонально підібрана і ретельно перемішана суміш в’яжучого (цементу), дрібного заповнювача (піску), крупного заповнювача (щебеню або гравію) і води (до cтpoків тужавлення та тверднення). Бeтоннa суміш повинна задовольняти двом основним вимогам:
- зберігати однорідність при транспортуванні, пepевaнтaжeнні і укладанні у форму (опалубку);
- мати легку укладальність – це здатність бетонної суміші заповнювати форму (опалубку) і ущільнюватися y ній під дією сили тяжіння або за допомогою зовнішньої механічної дії.
Бетонні суміші поділяються на два основні види:
- пластичні (рухливі) бетонні суміші;
- наджорсткі і жорсткі бетонні суміші.
Пластичні (рухливі) бетонні суміші характеризуються відносно великим вмістом води, вони легко укладаються у форму (опалубку) і ущільнюються з невеликими витратами енергії.
Пластичність бетонної суміші характеризують величиною осідання конусу, відформованого з неї. Для визначення пластичності використовують нормальний конус (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Конус нормальний для визначення пластичності (рухливості) бетонної суміші

Величину осідання відформованого конусу із бетонної суміші визначають у такій послідовності. Внутрішню поверхню нормального конусу змочують водою і конус установлюють на рівну гладеньку поверхню, покриту металевим листом, потім заповнюють бетонною сумішшю у три шари, рівними за об’ємом частинами і кожний шар штикують 25 раз металевим стержнем діаметром 16…18 мм.
Для зручності заповнення конуса бетонною сумішшю на нього надівають насадку, яка розширюється до верху.
По закінченню штикування верхнього шару надлишок бетонної суміші зрізають, поверхню вирівнюють кельмою урівень з краями конуса. Конус обережно знімають вертикально уверх і установлюють на поверхню рядом з відформованим конусом із бетонної суміші.
Осідання цього конусу визначають, вимірюючи відстань по вертикалі між нижнім краєм лінійки, яка на­кладена ребром горизонтально на верхній зріз конусу, і верхньою основою конуса бетонної суміші (рис. 1.2). Осідання конусу вираховують як середнє арифметичне двох вимірювань. Визначають (вимірюють) осідання конусу бетонної суміші у сантиметрах (євро-стандарт передбачає вимірювання осідання конусу в міліметрах).

Рис. 1.2. Вимірювання осідання конуса бетонної суміші:
1 – допоміжна лінійка; 2 – лінійка для вимірювання осідання конуса;
3 – конус бетонної суміші після знімання нормального конуса;
4 – металевий лист; 5 – нормальний конус

При максимальній крупнисті зерен заповнювача більше 40 мм пластичність бетонної суміші визначають за допомогою збільшеного конусу висотою 450 мм з внутрішнім діаметром нижньої основи 300 мм і верхньої – 150 мм, а кожний шар у цьому конусі штикують 56 разів. У залежності відвеличини осідання конусу пластичні суміші поділяють на марки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Пластичні бетонні суміші (рухливі суміші)

Наджорсткі та жорсткі бетонні суміші характеризуються відносно малим вмістом води замішування, вони крихкі, важко ущільнюються при укладенні їх у форму (опалубку). Для визначення жорсткості бетонних сумішей використовують установку типу Вебе, яка складається із форми (циліндра з фланцем у основі) висотою 200 мм і внутрішнім діаметром 240 мм із закріпленим на ньому пристроєм у вигляді штатива, штанги і металевого диска діаметром 230 мм з отворами по периметру діаметром 10 мм (рис. 1.3). Загальна маса диска, штанги і шайби повинна складати при випробуванні жорстких сумішей 2,75 кг, а при випробуванні наджорстких – 13 кг.
Жорсткість бетонної суміші визначають у наступній послідовності. Форму (циліндр) встановлюють на стандартну віброплощадку (частота коливань 50 Гц, амплітуда – 0,5 мм) і закріпляють.

Рис. 1.3. Установка типу Вебе:
1 – форма (циліндр з фланцем у основі); 2 – нормальний конус; 3 – диск;
4 – шайба-привантаж; 5 – штанга; 6 – віброплощадка

а) б)

Рис. 1.4. Визначення жорсткості бетонної суміші:
а) установка перед вмиканням віброплощадки; б) теж, у кінці випробовування; 1 – форма (циліндр); 2 – бетонна суміш; 3 – диск;
4 – шайба-привантаж; 5 – штанга; 6 – віброплощадка

Після цього у цій формі розміщують нормальний конус і заповнюють його у три шари бетонною сумішшю, ущільнюючи штикуванням (25 раз кожний шар), потім вирівнюють верхню поверхню конусу. Після цього конус знімають, повертають штатив і установлюють на поверхню бетонної суміші диск з шайбою і вмикають віброплощадку (рис. 1.4 а). Вібрування продовжують до того часу, доки диск припинить осідання і із його любих двох отворів не почне виступати цементне тісто (рис. 1.4 б). Тривалість вібрування є показник жорсткості у секундах. За показником жорсткості наджорсткі та жорсткі бетонні суміші поділяються на марки (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Наджорсткі та жорсткі бетонні суміші

Національний стандарт	Євро-стандарт EN 206-1
Марка суміші	Жорсткість, секунди	Марка суміші	Час Вебе, секунди
НЖ3	більше 100
НЖ2	51...100
НЖ1	50 і більше
Ж4	31...50	V0	31 і більше
Ж3	21...30	V1	21...30
Ж2	11...20	V2	11...20
Ж1	5...10	V3	6...10
		V4	3...5

2. Бетони

Бетоном називають штучний кам’яний матеріал, який одержують у результаті тверднення раціонально підібраної та ретельно перемішаної суміші в’яжучого (цементу), дрібного заповнювача (піску), крупного заповнювача(щебеню або гравію) та води (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Макробудова бетону:
1– крупний заповнювач; 2 – дрібний заповнювач; 3 – цементне тісто