Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Поняття, специфічні ознаки та правова природа цінних паперів
Відповідно до ст. 194 ЦК України цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошове або інше майнове право і визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (видала), і власником та передбачають виконання зобов´язань згідно з умовами їх випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам. На підставі вказаного визначення можна виділити такі ознаки цінних паперів: 1) цінним папером визнається документ, який посвідчує майнове право переважно грошового характеру; 2) документ повинен відповідати вимогам щодо форми і мати усі необхідні реквізити; 3) порядок здійснення прав, закріплених у цінних паперах, визначається при їх випуску (емісії); 4) цінні папери є оборотоздатними документами, тобто можуть переходити від однієї особи до іншої. У кожному цінному папері закріплюється певне майнове право. Зазвичай цінні папери закріплюють за їх власником право на отримання певної грошової суми (акції, векселі, чеки, грошові облігації та інші). Крім грошових цінних паперів, випускаються також товарні цінні папери, які закріплюють право на отримання певного товару (коносаменти, складські свідоцтва, цільові облігації). Цінним папером визнається не будь-який документ майнового характеру, а лише той, в якому існує тісний зв´язок між документом і правами, закріпленими в ньому. Тобто, без володінням документом не можна реалізувати ті майнові права, які закріплені в ньому. Завдяки вказаній ознаці цінні папери відрізняються від інших документів майнового характеру. Зокрема для легітимаційних знаків чи боргових розписок не є обов´язковим їх пред´явлення для здійснення відповідного права. Такі документи є лише доказом (підтвердженням) існування права. Наявність свого права кредитор може доводити, наприклад, нарівні із борговою розпискою іншими доказами в порядку, визначеному законом. Натомість без пред´явлення цінного паперу його власник не зможе здійснити закріплені у ньому права. Деякі цінні папери, зокрема акції, поряд з майновими правами закріплюють право, яке має особистий характер. Зміст такого права полягає у можливості акціонера (власника акції) брати участь в управлінні справами акціонерного товариства, яке випустило відповідні акції. Також до особистих прав акціонерів належить право на отримання інформації про діяльність акціонерного товариства. Таким чином, цінні папери можуть закріплювати не тільки майнові, а й немайнові права. Повноваження власника цінного паперу можуть безпосередньо визначатись у тексті цінного паперу або закріплюватись у законодавстві без відповідної фіксації в цінному папері. Зокрема, обов´язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються. Прикладом цінного паперу, в якому безпосередньо не фіксуються усі повноваження його держателя, є акція. У тексті акції не закріплюються такі права її власника, як право на участь в управлінні акціонерним товариством і право на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Стосовно форми цінних паперів в Україні існують чіткі вимоги, відповідно до яких усі цінні папери випускаються на спеціальних бланках з певним ступенем захисту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» № 283 від 19 квітня 1993 р. Важливе значення для дійсності цінного паперу мають реквізити, перелік яких визначений у законодавстві стосовно кожного виду цінних паперів. Відповідно до п. 2 ст. 196 ЦК України документ, який не містить обов´язкових реквізитів для цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером. У першій редакції проекту ЦК України´ у відповідній нормі (ст. 177) було зазначено, що здійснення прав, закріплених у цінному папері, не можливе без пред´явлення цінного паперу. Вказана ознака традиційно виділялась у доктрині як одна із головних ознак цінних паперів, яка підкреслює тісний зв´язок між правом і документом. Цю особливість цінних паперів можна розглядати у двох аспектах. По-перше, пред´явлення цінного паперу необхідно кредитору для його легітимації як суб´єкта права інкорпорованого в цінному папері. Тобто, якщо кредитор не надасть боржнику цінний папір, останній може відмовити у виконанні зобов´язання. По-друге, боржник за цінним папером зобов´язаний виконати зобов´язання лише пред´явнику цінного паперу. Виконавши зобов´язання за цінним папером не пред´явнику документу, а іншій особі, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання зобов´язання особі, яка пред´явить документ. У ст. 194 ЦК України положення про необхідність пред´явлення цінного паперу для здійснення закріплених у ньому прав було замінено на положення про те, що цінні папери передбачають виконання зобов´язань згідно з умовами їх випуску. Це можна пояснити тим, що законодавець намагався узагальнити вказане визначення і поширити його на бездокументарні цінні папери. Ґрунтуючись на тому, що бездокументарні цінні папери не мають форми документа, для здійснення прав, у них закріплених, не потрібно пред´являти цінний папір. Однак виключення зі змісту вказаної статті положення про необхідність пред´явлення цінного паперу для реалізації закріплених у ньому прав не свідчить про те, що вказане правило не розповсюджується на цінні папери. Зазначений припис ст. 194 ЦК варто розглядати, як такий, що передбачає різні можливості для реалізації прав, закріплених у цінних паперах. Для усіх видів документарних цінних паперів необхідною умовою здійснення права з цінного паперу є його пред´явлення, а порядок реалізації прав, закріплених в бездокументарних паперах, визначається спеціальним законодавством. Ще однією ознакою цінного паперу є оборотоздатність, тобто можливість вільної передачі документа від однієї особи до іншої. При передачі цінного паперу до нового власника переходять усі права, які закріплюються у цінному папері в сукупності. Слід зауважити, що чинне законодавство України містить положення, які встановлюють обмеження для передачі деяких видів цінних паперів. Причому, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизаційні папери» приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним. З ознакою оборотоздатності тісно пов´язана інша ознака цінних паперів, а саме ознака публічної достовірності. За визначенням М.І. Кулагіна, під публічною достовірністю цінних паперів розуміють те, що «добросовісний держатель цінного паперу визнається носієм зазначеного у ньому права незалежно від прав попередніх держателів паперу»´. Завдяки вказаній ознаці цінні папери є досить привабливими для учасників майнових відносин, адже містять додаткові гарантії здійснення прав, що закріплюються у цінних паперах. У ЦК України вказана ознака цінних паперів, закріплена у п. 2 ст. 198, відповідно до якої відмова від виконання зобов´язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов´язання або на його недійсність не допускається. ЦК України передбачено, що в Україні встановлений закритий перелік цінних паперів, які можуть знаходитись у торговому обігу. Так, відповідно до п. 2 ст. 195 ЦК України види цінних паперів, порядок їх обігу встановлюються законом. Тобто визначається необхідність віднесення документів чи інших об´єктів до цієї категорії законами чи у встановленому ними порядку. У вітчизняній науці цивільного права традиційним є підхід, відповідно до якого цінні папери визнаються рухомими речами, у зв´язку з чим до цінних паперів застосовуються загальні положення речового права. Така позиція аргументується тим, що призначенням цінних паперів є прискорення і спрощення процедури передачі прав, які в них втілені у порівнянні із загальними положеннями цивільного права щодо передачі майнових прав. Вказане положення закріплене у ст. 177 ЦК України, в якій зазначено, що об´єктами цивільного права є речі, у тому числі гроші та цінні папери. Поширення норм речового права на цінні папери стає можливим за рахунок наявності матеріального об´єкта - документа. Таким чином, документ і права, що в ньому інкорпоровані, мають настільки тісний зв´язок, що передача прав на документ призводить до передачі прав з документа. Додатковою перевагою визнання цінних паперів речами є можливість захищати права власників цінних паперів за допомогою юридичних засобів речового права. Зокрема у випадку порушення права володіння цінним папером, що є складовою права власності, для його власника існує забезпечена законом можливість подати віндикаційний позов з метою захисту своїх прав. Однак можна сказати, що цінні папери є специфічними речами, адже їх власник не має усіх повноважень, які характерні для права власності на інші речі. Відповідно до п. 1 ст. 317 ЦК України зміст права власності складається з трьох повноважень: володіння, користування і розпорядження. Ґрунтуючись на абсолютній природі права власності, власник може скористатися своїми повноваженнями самостійно, без залучення третіх осіб. Натомість власник цінних паперів не має змоги самостійно користуватись цінними паперами. Повноваження користування передбачають можливість отримання від речі певних благ. Вартість документа, в якому втілюються майнові права, є мінімальною. Цінність документа повністю залежить від цінності прав, закріплених у ньому. Отже, користування цінним папером повинно передбачати здійснення прав, які закріплені в цінному папері. Однак для отримання благ, які закріплені в цінному папері, його власнику необхідно звернутися до боржника, що є елементом не речових, а зобов´язальних правовідносин. Таким чином, обмежується абсолютний характер права власності держателя цінного паперу. Суб´єкт речового права має можливість самостійно володіти, користуватись і розпоряджатися належним йому майном. Натомість, суб´єкт зобов´язальних правовідносин повинен звернутись до боржника для здійснення належних йому прав. Таким чином, у зобов´язальних правовідносинах встановлюються зв´язки між конкретними особами, водночас у речових правовідносинах, як правило, є лише один чітко визначений суб´єкт права. На основі викладеного можна зробити висновок, що цінні папери є комплексним інститутом цивільного права, який включає елементи як зобов´язального, так і речового права. Причому, в цивільному праві України цінні папери мають більш виражену речову природу, що і підтверджується в ст. 177 ЦК України, в якій цінні папери визначені як речі.
Date: 2015-10-18; view: 651; Нарушение авторских прав |