Підприємницькі товариства

осподарські товариства є юридичними особами приватного права і разом з виробничими кооперативами складають гру­пу підприємницьких товариств. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поді­лений на частки між учасниками (ст. 113 ЦК). Господарські товариства створюються з метою одержання прибутку від під­приємницької діяльності та наступного його розподілу між учасниками.

Господарські товариства поділяються на:

1) повне товариство;

2) командитне товариство;

3) товариство з обмеженою відповідальністю;

4) товариство з додатковою відповідальністю;

5) акціонерне товариство.

Найменування господарського товариства повинно містити найменування товариства, а також назву виду товариства («ак­ціонерне товариство», «повне товариство»).

Відповідно до 114 ЦК України учасником господарського то­вариства може бути фізична або юридична особа. Цей перелік варто доповнити такими суб´єктами як держава, територіальні громади і Автономна Республіка Крим. Вказані суб´єкти можуть створювати юридичні особи приватного права, в тому числі і гос­подарські товариства. Відповідні приписи містяться устаттях 167-169 ЦК України.

За виключенням повного і командитного товариств, учасни­ком (засновником) господарського товариства може бути одна особа.

Установчими документами повного і командитного товарис­тва є засновницький договір, а інших видів господарських то­вариств - статут. Відповідно до ст. 88 ЦК України в установчих документах господарського товариства повинно бути вказано:

1) найменування юридичної особи;

2) її місцезнаходження;

3) адреса;

4) органи управління товариством;

5) компетенція і порядок прийняття рішень органами управ­ління товариства;

6) порядок вступу до товариства та виходу з нього.
Додаткові вимоги щодо змісту статуту можуть бути встанов­лені ЦК України або іншим законом.

Для кожного виду господарського товариства законодавство передбачає спеціальні додаткові вимоги щодо змісту установчих документів. Учасники (засновники) можуть додатково до вста­новлених законом вказати в установчих документах положення, які не суперечать законодавству України.

У ст. 116 ЦК України визначені загальні повноваження учас­ників господарського товариства, які (так само як і обов´язки) можуть бути доповнені установчим документом товариства і законом. Відповідно до вказаної норми учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визна­ченому в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у поряд­ку, встановленому установчим документом.

Закон визначає, також, загальні обов´язки учасників това­риства, до яких належать:

1) додержуватися установчого документа товариства та вико­нувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов´язання перед товариством, у тому числі ті, що пов´язані з майновою участю, а також робити вкла­ди (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що пере­дбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну та конфіденційну інформа­цію про діяльність товариства.

Новелою ЦК України є закріплення поділу господарських товариств на головне і залежне (ст. 118 ЦК України). Залежним може бути лише товариство з обмеженою або додатковою від­повідальністю чи акціонерне товариство. Залежним є товарис­тво, якщо (головному) господарському товариству належать двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, чи двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства. Голо­вне товариство зобов´язано у порядку, визначеному законом, оприлюднити інформацію про набуття ним двадцяти або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або до-. датковою відповідальністю, чи двадцяти або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

2. Окремі види господарських товариств Повне товариство

Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладе­ного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов´язаннями усім майном, що їм на­лежить. Учасниками повного товариства можуть бути лише осо­би, зареєстровані як суб´єкти підприємницької діяльності (ст. 80 ГК України).

Установчим документом повного товариства є засновницький договір, який підписується усіма його учасниками і повинен містити крім відомостей, передбачених ст. 88 ЦК України, відо­мості про:

1) розмір та склад складеного капіталу товариства;

2) розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у скла­деному капіталі;

3) розмір, склад та строки внесення учасниками вкладів.

Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Найменування повного товариства має містити імена (найме­нування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або міс­тити ім´я (найменування) одного чи кількох учасників з додан­ням слів «і компанія», а також слова «повне товариство».

Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором то­вариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення прий­мається більшістю голосів учасників. Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.

Учасник повного товариства має право діяти від імені това­риства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно (у такому випадку усі рішення щодо правочинів товариства приймаються одноголосно), або що ведення справ доручено окремим учасникам.

У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обме­жують повноваження учасників товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла зна­ти про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства.

Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному ка­піталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.

Учасник повного товариства, який вибув із товариства, від­повідає за зобов´язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, про­тягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність това­риства за рік, у якому він вибув із товариства.

Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у від­повідній частині до інших учасників, які несуть перед ним від­повідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.

Повне товариство ліквідується на загальних підставах, вста­новлених ст. 110 ЦК України, а також у разі, якщо в товарист­ві залишається один учасник. Цей учасник має право протягом шести місяців з моменту, коли він став єдиним учасником това­риства, перетворити таке товариство в інше господарське това­риство у порядку, встановленому ЦК України.

Виключно у формі повних товариств можуть функціонувати ломбарди.

Командитне товариство

Командитне товариство має багато спільних рис з повним то­вариством, у зв´язку з чим до нього застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено законом.

Законодавство не визначає перелік видів діяльності, які є притаманні саме для командитних товариств. Однак воно виз­нає, що зокрема, страховиком може бути командитне товари­ство.

Характерною ознакою командитного товариства є наявність двох видів учасників товариства: 1) повні учасники; 2) вклад­ники. Таким чином, командитним товариством є товариство, до складу якого входять повні учасники (один учасник) і вкладни­ки (вкладник).

Повні учасники здійснюють від імені товариства підприємни­цьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) від­повідальність за зобов´язаннями товариства усім своїм майном. Управління товариством здійснюється виключно повними учас­никами у порядку, визначеному законом і засновницьким дого­вором (меморандумом).

Правовий статус повних учасників командитного товариства встановлюється положеннями ЦК України про учасників пов­ного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.

Вкладники несуть ризик збитків, пов´язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.

У командитному товаристві може бути один чи декілька вкладників (п. 1 ст. 133 ЦК України). Вкладники командитного товариства мають право одержувати частину прибутку товарис­тва відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморан­думом). Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен пере­вищувати п´ятдесяти відсотків складеного капіталу повного то­вариства.

Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова «командитне това­риство» або містити ім´я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слова «і компанія», а також слова «коман­дитне товариство».

Причому, якщо у найменування командитного товариства включене ім´я вкладника, такий вкладник автоматично стає повним учасником товариства. Такий механізм набуття статусу повного учасника командитного товариства спрямований на за­хист інтересів третіх осіб (контрагентів) товариства.

Командитне товариство створюється і діє на підставі заснов­ницького договору, який підписується усіма повними учасника­ми. Засновницький договір командитного товариства повинен містити окрім загальних відомостей, які передбачені ст. 88 ЦК України для товариств, також, відомості про: 1) розмір та склад складеного капіталу товариства; 2) розмір та порядок зміни час­ток кожного з повних учасників у складеному капіталі; 3) сукуп­ний розмір вкладів вкладників.

У випадку, якщо у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в од­ноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командит­не товариство створюється одним повним учасником, то установ­чим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені для командитного товариства.

Командитне товариство ліквідовується на підставах, встанов­лених для ліквідації повних товариств, а також при вибутті усіх вкладників. В другому випадку повні учасники мають право пе­ретворити командитне товариство у повне товариство (ст. 139 ЦК України).