Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
ІІ. Конкретні цілі
|
|
1. Знати визначення поняття реактивності і резистентності, їх види і механізми.
2. Вміти визначати стадії фагоцитозу у фіксованому мазку.
3. Вміти визначати функціональний стан системи мононуклеарних фагоцитів.
4. Вміти експериментально дослідити індивідуальну, групову і видову реактивність при дії різних факторів зовнішнього середовища.
5. Мати уявлення про вклад в становлення імунології Л.Пастера, І.Мечнікова, О.Богомольця і А Безредка.
6. Знати основні типи імунопатологічних реакцій при гіперергічній імунній реактивності; причини і механізми основних первинних і вторинних дефіцитів ІС, основні механізми автоімунних захворювань; причини та механізми реакції відторгнення трансплантату; методи експериментального відтворення гіпофункції імунної системи.
7. Вміти пояснити суть імунітету, його різновидностей; імунологічної толерантності; її видів, методів її відтворення та порушень.
8. Вміти застосовувати принципи імуностимуляції та імуносупресії.
9. Вміти визначати природні антитіла і аглютиніни в сироватці крові хворого.
ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
| 1. Мікробіологія | Поняття про фагоцитоз. Вчення про імунітет. Специфічна імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних захворювань. |
| 2. Гістологія | Диференціація моно- і полінуклеарних фагоцитів за їх морфологічними особливостями. Гістологія імунокомпетентних клітин. |
| 3. Нормальна фізіологія | Фізіологічні показники неспецифічної резистентності. Функціонування імунокомпетентних клітин. |
ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Реактивність | властивість організму відповідати змінами життєдіяльності на впливи зовнішнього середовища |
| Резистентність | стійкість організму до дії патогенних факторів |
| Нормергія | фізіологічний стан реактивності, що характеризується адекватною відповіддю на подразник |
| Гіперергія | стан реактивності, який характеризується відповіддю, яка перевищує силу подразника |
| Гіпо-(гіп-)ергія | стан реактивності, що характеризується відповіддю, яка є меншою ніж сила подразника |
| Анергія | стан реактивності, що характеризується відсутністю відповіді на подразник |
| Дизергія | патологічний стан реактивності, що характеризується спотвореною, неадекватною відповіддю на подразник |
| Імунітет | несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекційних агентів і речовин, які мають антигенні властивості |
| Антиген | це речовина, яка в організмі викликає імунну відповідь і взаємодіє з продуктами цієї відповіді – антитілами чи активованими Т-лімфоцитами |
| Антитіла | це білки (Ig), які синтезуються під впливом антигену і специфічно з ним взаємодіють |
| Імунологічна реактивність | здатність організму відповідати на дію антигену клітинними й гуморальними реакціями, специфічними відносно антигену |
| Імунна відповідь | це специфічна реакція організму направлена на видалення конкретних чужорідних субстанцій (антигену) з нього і формування імунологічної пам’яті про цей антиген |
| Імунологічна недостатність | це вроджений або набутий дефект імунної системи, який проявляється нездатністю організму повноцінно здійснювати реакції гуморального чи (і) клітинного імунітету |
| Імунологічна толерантність | це втрата здатності організму до імунної відповіді на антиген при повторній зустрічі з ним |
2. Теоретичні питання до заняття:
- Визначення основних видів реактивності організму і механізми що їх забезпечують.
- Форми реактивності організму та їх характеристика.
- Наведіть приклади патологічної неспецифічної та специфічної реактивності.
- Назвіть показники оцінки діяльності імунної системи
- Назвіть показники оцінки діяльності СМФ та біологічних бар’єрів.
- Назвіть показники оцінки діяльності нервової та ендокринної систем.
- Визначення реактивності та резистентності організму.
- Основні види резистентності організму, характеристика, приклади.
- Біологічні бар’єри організму. Визначення, види.
10. Фагоцитоз: визначення, стадії, порушення.
11. Система комплементу: визначення, структура, функції.
12. Порушення в системі комплементу. Приклади.
13. Первинні гуморальні імунодефіцити. Приклади.
14. Первинні клітинні імунодефіцити. Приклади.
15. Первинні комбіновані імунодефіцити. Приклади.
16. СНІД: причини, патогенез, наслідки.
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1. Вивчити стадії фагоцитозу у фіксованому мазку і у «висячій краплі».
| Завдання | Вказівки до завдання |
| Приготувати мазки ексудату: нанести на предметні скла ексудат, зафіксувати 5-7 хв сумішшю Никифорова, зафарбувати за Романовським. Вивчити мазки під імерсійним об’єктивом. | Мазки до і після фіксації підсушити. Фарби додати багато, витримати 15-20 хв, потім злити, промити водою, підсушити. Знайти і замалювати всі стадії фагоцитозу. |
| Приготувати препарат «висячої краплі». Для цього на покривному склі поруч розмістити краплю ексудату і 0,1% р-ну нейтрального червоного. За допомогою голки краплі з’єднати. Плавно перевернути покривне скло з краплею і накрити ним лунку у склі Максимова. Вивчити препарат «висячої краплі» під імерсійним об’єктивом. | Фарбу нанести скляною паличкою. Нейтральний червоний забарвлює у коричневий колір ділянки клітини з кислим середовищем, зокрема, травні вакуолі фагоцитів. Краї лунки на склі Максимова змастити вазеліном. Крапля повинна бути у центрі лунки. Знайти і замалювати всі стадії фагоцитозу. |
Дослід 2. Визначити видову, вікову і індивідуальну резистентність тварин до дії радіального прискорення.
| Завдання | Вказівки до завдання |
| У досліді бере участь 4-и миші, жаба, статевозрілий щур, щурятко. За 10 хв до початку досліду 1-й миші вводимо АКТГ, 2-й миші – фолікулін, 3-й миші – новокаїн, а 4-а миша – інтактна. Всіх тварин поміщаємо у центрифугу. Піддаємо їх дії радіального прискорення протягом 35 с. Оцінюється ступінь важкості стану кожної тварини. | Препарати вводяться підшкірно в дозі 0,2–0,3 мл. |
Дослід 3. Визначити функціональний стан системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ) калориметричним методом при експериментальному судомному припадку.
| Завдання | Вказівки до завдання |
| У кролика викликають судоми, пропускаючи електричний струм через головний мозок. Одразу в крайову вену вуха вводимо 1% розчин фарби конгорот. Через 4 хв з надрізу крайової вени беремо 1 мл крові і додаємо до 0,6 мл цитрату натрію, центрифугуємо. | Вухо, де проходить крайова вена, поголити. Попередньо спиртом викликаємо гіперемію. Центрифугуємо потягом 3-5 хв при 2500-3000 об./хв. |
| Обережно відбираємо плазму у градуйовану пробірку гемометра Салі до мітки 2. Аналогічно чинимо з кров'ю, забраною в кролика через 30 хв. | |
| Водою розводимо забарвлення 4-х хвилинної плазми до забарвлення 30-и хвилинної плазми. Мітка, до якої розведена 4-х хвилинна плазма, буде шуканою величиною (у формулі Миколаєва – а). | Помішуємо скляною паличкою. |
| Обчислюємо конгоротовий показник (КРП) за формулою Миколаєва: КРП = (а–2)/2 | При нормальному функціонуванні СМФ конгоротовий показник дорівнює 1 |
Дослід 4. Визначення природних антитіл (α- і β-гемаглютинінів) у сироватці хворих.
Обладнання: Венозна кров хворих гострим інфекційним процесом та хронічним інфекційним процесом, пробірки, центрифуга, піпетки, пастерівська піпетка, скляна планшетка, фіз. розчин, розчин Никифорова.
| Завдання | Вказівки до завдання | Примітки |
| Отримати сироватку з крові хворого | Взяти 2 мл венозної крові хворого гострим інфекційним процесом і затяжною хронічною інфекцією. Центрифугувати протягом 5 хв. Сироватку відібрати у стерильну пробірку. | Забір крові бажано проводити за годину до досліду; до проведення досліду кров повинна зберігатися у термостаті. Центрифугувати при 3000 об./хв. |
| Провести визначення рівня α- і β-гемаглютинінів) у сироватці крові | На чисту знежирену скляну планшетку пастерівською піпеткою нанести 10-11 крапель фіз. розчину в 4-и ряди. В перші 2 лунки внести по 1-й краплі сироватки хворих. Починаючи з 2-ї лунки, провести розведення сироватки в 4-х рядах (1:2; 1:4; 1:16; 1:32; 1:64; 1:128; 1:256; 1:512; 1:1024). У 1-й і 3-й ряди додаємо еритроцити ІІ(А) групи крові у кількості 1/10 від об’єму сироватки. У 2-й і 4-й ряди додаємо еритроцити ІІІ(В) групи крові у кількості 1/10 від об’єму сироватки. Скляною паличкою проводимо змішування у кожній лунці. Протягом 5 хв. проводимо похитування планшетки. | Скляні планшетки перед дослідом необхідно тричі протерти розчином Никифорова для знежирення скла. Пестерівська піпетка повинна бути в строго вертикальному положенні і мати рівний горизонтальний кінчик. В останньому розведенні необхідно краплю розведеної сироватки вилити (розведення проводиться з меншого до більшого рівня). Змішування розведеної сироватки і стандартних еритроцитів проводиться у кожній лунці чистою скляною паличкою (з вищого до нижчого рівня). Коливання планшетки проводити з невеликою амплітудою, щоб лунки зберігали свій об’єм. |
| Зафіксувати результати | У сумнівних випадках аглютинації лунки поміщаємо під мале збільшення мікроскопу і остаточно фіксуємо результати. | Зазначити кінцеві розведення, де присутня аглютинація у першого і другого хворого. |
| Зробити висновок | 1. Про силу первинної гуморальної відповіді імунної системи організму. 2. Про групу крові хворих за системою АВО. |
VI. Матеріали для самоконтролю
А. Завдання для самоконтролю:
| № | Завдання | Вказівки до завдання |
| Намалювати класифікацію реактивності людини | До кожного виду реактивності навести приклади реакцій | |
| Намалювати схему класифікації резистентності людини | Навести приклади | |
| Виписати основні показники специфічної і неспецифічної реактивності людини | ||
| Намалювати схему структури СМФ | ||
| Охарактеризувати порушення імунологічної реактивності | Дати характеристику в залежності від функціонального стану | |
| Охарактеризувати імунодефіцитні захворювання | Зміни у системі Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, комбіновані імунодефіцити | |
| Охарактеризувати імунодепресивні захворювання | Описати етіологію, патогенез та стадії розвитку СНІДу. |
Б. Задачі для самоконтролю:
Задача 1. Відомо, що правцевий токсин проникає в ЦНС і уражує її. Якщо своєчасно ввести хворому протиправцеву сироватку, то можна врятувати людину. Але на пізніх термінах введення сироватки, навіть у великих дозах, не рятує хворого. Чому протиправцева сироватка не ефективна на пізніх етапах захворювання?
Задача 2. Відомо, що правцевий токсин проникає в ЦНС і уражує її. Якщо своєчасно ввести хворому протиправцеву сироватку, то можна врятувати людину. Але на пізніх термінах введення сироватки навіть у великих дозах не рятує хворого. Це обумовлено наявністю гематоенцефалічного бар’єру, через який не може проникнути протиправцева сироватка. Які структури складають цей бар’єр?
Задача 3. Студент звернувся до лікаря зі скаргами на те, що під час зимової сесії він завжди починає хворіти, тоді як в інші періоди року стан здоров’я у нього задовільний. Лікар порекомендував підвищувати неспецифічну резистентність організму. Запропонуйте 4-5 заходів для підвищення неспецифічної резистентності.
Задача 4. Хворий 26 років, після переохолодженням потрапив до лікарні з симптомами запалення легень. Які механізми реактивності зумовили зниження резистентності до цього захворювання?
Задача 5. Чоловік 53 років порізав палець руки ножем і через тиждень потрапив до лікарні з явищами сепсису. Перед тим він тривало лікувався глюкокортикоїдами з приводу хронічної екземи. Що в цьому випадку викликало зниження резистентності організму і генералізацію патологічного процесу?
Задача 6. Хворий 24 років, протягом тривалого часу хворіє хронічними, часто рецидивуючими інфекційними захворювання, спричиненими стафілококами. Проведені обстеження виявили спадкову недостатність синтезу мієлопероксидази макрофагів. Як називається така форма (стан) реактивності?
Задача 7. Хворий М., 54 р. впродовж багатьох років страждає на грибкові захворювання шкіри та нігтів. Яка ланка імунітету (клітинна чи гуморальна) є ймовірно ушкодженою?
Задача 8. Французький хірург Ларрей якось зауважив, що рани у переможців загоюються швидше. Функціональний стан якої системи буде в цьому випадку відігравати провідну роль?
Задача 9. Хворий М., 30 р. впродовж багатьох років має захворювання сечовидільної системи, спричинених коковою флорою. Яка ланка імунітету (клітинна чи гуморальна) є ймовірно ушкодженою?
Задача 10. У хворої, з раковим захворювання молочної залози, після проведеного комплексного лікування розвинувся вторинний імунодефіцит. Які лікувальні заходи можуть ускладнюватися розвитком вторинних імунодефіцитів?
Задача 11. Відомо, що хворі зі СНІДом вмирають від розвитку численних інфекційних захворювань або пухлин. Яка субпопуляція лімфоцитів ушкоджується ВІЛ-інфекцією?
Задача 12. Хлопчик 14 років під час спортивних змагань отримав травму лівого яєчка. Через два роки у нього розвинувся патологічний процес у правому яєчку. Включення якого механізму призвело до цього?
Задача 13. У одного хворого імунодефіцитний стан супроводжується мікозом та вірусними захворюваннями, а у іншого – гнійною коковою інфекцією.
Недостатність яких систем імунітету є у кожного хворого?
Література
Основна:
- Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.
- Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.
Додаткова:
- Ройт А., Бристофф Дж., Мейл Д. Иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – 542 с.
- Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Г. Лолора, Т. Фифера: Пер. с англ. – М.: Практика, 2000. – 806 с.
Date: 2015-10-18; view: 592; Нарушение авторских прав