Купальські пісні

Літній цикл пісень розпочинається святом Івана Купала на честь сонця. З ним пов'язано чимало вірувань, наприклад: зілля, зібране в купальську ніч, має чарівну силу і придатне для лікування та ворожіння; цвіт папороті має чудодійну силу; вода й роса в ту ніч мають лікувальні властивості; русалки, мавки, відьми під свято Купала стають особливо небезпечними. В цей день у багатьох місцевостях України до недавнього часу зберігався звичай стрибати через вогонь (очищення), пускати вінки на воду, ворожити. Обряд цей супроводжувався співом пісень. Ось як описує це дійство Леся Українка: «На Волині ще у многих місцях затримався звичай справляти стародавнє свято Купала. В Ковельському повіті справляють Купала так: звечора хлопці крадуть де-небудь старого солом'яника (великий кошик, плетений з соломи, завбільшки з велике барило, в нього засипають збіжжя і борошно), власне, крадуть, бо просити не годиться. Солом'яника того звуть «козубом». Того козуба хлопці тягнуть по селі, біжучи якнайшвидше і співаючи, а назустріч їм виходять люди і роблять «перейму», себто складають на вулиці тріски, поліна, старі кошики і т. ін.— все то знадоби для купальського вогнища. Все теє хлопці забирають і пакують у козуб. Таких перейм буває кілька, і хлопці ледве можуть забрати все паливо. Козуба виносять на вигон за село. Там уже збирається цілий гурт людей, більше молодь, але є й молодиці, часами і з старших дехто. Співають тільки дівчата, та часом відповідають їм на співи й хлопці. Починають з котрої-небудь пісні, частіше «Ой молодая молодице». Хлопці тим часом запалюють козуба, устромивши в нього високі тички, щоб вогонь горів вище. Люди, що приходять дивитися на Купала, повинні принести з собою різний підпал... Поки вогнище палає, дівчата співають пісень, часом зачіпаючи хлопців у тих піснях; тоді хлопці й собі відповідають, часом співами, а частіше жартами.. Взагалі увесь час ведеться якесь жартівливе змагання дівчат з хлопцями.

Коли козуб згорить до половини і вогонь трохи понижчає, тоді хлопці починають скакати через нього. Потім, коли вогонь почне пригасати, всі розходяться з піснями додому. Вогню купальського не гасять, а лишають його, щоб сам дотлів до останку.

В Звягелівському повіті хлопці кладуть вогонь, а дівчата вбирають деревце, берізку. Вбирають її вінками, биндами 1 і запаленими свічечками. Деревце теє зветься купало. Самі дівчата убираються в великі вінки з різного зілля та квіток і мають при собі ще по вінку. Вони водять коло біля деревця і співають, хлопці тим часом скачуть через вогонь. Часом хлопці пориваються вхопити деревце, тоді дівчата боронять його і співають на хлопців різні прикрі пісні. Врешті хлопці хапають деревце і палять його або кидають в річку, а дівчат, що пробують оборонити своє «купало», самих не раз «купають» в тій же річці.

Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках. Дівчина пускає на воду два вінки, один загадує на себе, а другий на якогось хлопця: коли вони зійдуться докупи на воді, то, значить, дівчина буде в парі з своїм хлопцем. Або так: дівчина тичкою опускає свій вінок на дно річки; коли він спливе наверх, то дівчина піде заміж у той рік» 1.

Наведемо кілька прикладів, що їх подала Леся Українка 2 (9, 10,11).

Погнала бички дрімаючи,

На кілки ніжки збиваючи.

Приточи, боже, більше ночі

На Наталчині чорні очі!

Молодий Іванко деревце рубає,

Молода Марися трісочки збирає,

Трісочки збирає, він її питає:

— Чи любиш ти мене, чи підеш за мене?

— Хоч я тебе люблю, за тебе не піду,

Я твоїй матюнці нічим не догоджу.

Ой що я помию, вона перемиє,

Ой що я не зроблю, вона переробить.

Ще твоя матюнка навучить робити,

Навучить робити, в неділю золити

Та на морі прати, на дубі вішати,

На дубі вішати, каменем качати.

Три місяці ясних, три парубки красних 1.

Ой один парубок — то то ж наш Іванко,

А другий парубок — то то ж наш Михалко,

А третій парубок — то то ж наш Семенко.

Ой таменька зійшло три зіроньки ясних,

Три зіроньки ясних, три дівоньки красних:

Ой одна дівонька — то наша Маруся,

А друга дівонька — то наша Настуся,

А третя дівонька — то наша Ганнуся.

Розмір вірша в купальських піснях не однаковий, він досить різний — 5+4, 6+6, 5+3, 5+5. Мелодії їх переважно плавні за характером, вони пов'язані з веденням хороводу. Метр — три- або чотиридольний. Мелодії наведених купальських пісень, як і колядок, спираються на стійкі звуки (у прикладах 9 та 10 мелодія спирається на тонічний квартсекстакорд, в 11-му — на тонічний тризвук).