Подорожі і туризм у період між світовими війнами

Ще в ході Першої світової війни розпочав свою чергову подорож підкорювач Південного полюса Р. Амундсен. У липні 1918 р. на новому, спеціально збудованому судні “Мод”, він вирушив Північно-східним проходом. У вересні 1919 р. був зупинений кригою за мисом Челюскін. Потім судно звільнилося і за 13 днів пройшли до о. Айон, де довелося провести другу зимівлю. Дісталися Аляски влітку 1920 р. Отже, Р.Амундсен виявився знову першим, а саме першим, хто здійснив навколосвітню подорож у високих широтах.

На жаль, під час експедиції на судні “Мод” загинуло двоє учасників: вони пішли до Діксона, але не дійшли.

У 1926 р. на дирижаблі “Норвегія”, що сконструював італієць У. Нобіле, Р. Амундсен здійснює переліт з Італії в Лондон, потім у Норвегію, у Ленінград і до Шпіцбергена. Звідти – переліт через Північний полюс на Аляску. Згодом відносини між Нобіле та Амундсеном погіршилися.

У 1928 р. Нобіле виконує переліт на новому дирижаблі “Італія”. Той досягає полюса, але на зворотньому шляху падає. Р. Амундсена просять допомогти в пошуках, він вилітає на літаку, але не повертається. Що ж до людей Нобіле та його самого, то більшість з них було врятовано. Самого Нобіле забрав італійський літак, а інших – радянський криголам “Красін”. Нобіле прожив тривале життя – помер у 1978 р. у віці 93 р.

Отже, Р. Амунсен здійснив цілу низку видатних подорожей. Ось їх перелік:

– першим здійснив Північно-західний перехід.

– першим досяг Південного полюса,

– першим здійснив Північно-східний прохід і тим самим став першим, хто здійснив навколосвітню подорож у високих широтах,

– здійснив переліт через Північний полюс.

До слова, в 1956 р. на Південному полюсі засновано дослідницьку станцію “Амундсен-Скотт”. Вона кілька разів перебудовувалася, востаннє – у 2006 р. Нині це величезна будівля, збудована з використанням великих транспортних літаків – усього виконано понад 1000 рейсів. Будівлю станції зведено на палях аби сніг виносився з під неї. На станції одночасно може перебувати до 200 осіб. Тут з використанням гідропоніки навіть вирощують овочі. Середня температура на Південному полюсі становить –49 ⁰С.

Видатним людським звершенням можна вважати подорож, яку здійснив у 1928–1931 рр. Гліб Травін (1902–1979 рр.). Народився поблизу Пскова. Після служби в армії переїхав на Камчатку. Подорож почав, переправившись на теплоході на Владивосток. Далі рухався на велосипеді уздовж кордонів СРСР у напрямку на Москву, а потім на Північ. Там їхав переважно по кризі. Увійшов в історію як “Людина із залізним оленем”.

У 1932 р. експедиція, яку очолював О.Ю. Шмідт, на криголамному судні “ Сибіряков ” за одну навігацію пройшла Північно-східним проходом. Цікаво, що в умовах товстої криги судно втратило гвинт, але команда зробила вітрила і спромоглася вивести судно через Берінгову протоку. У 1942 р. це судно було потоплено німецьким крейсером “Адмірал Шеєр” у Карському морі.

У травні 1937 р. на Північному полюсі запрацювала полярна експедиція “Північний полюс – 1”, до складу якої входили Іван Папанін, Ернест Кренкель, Петро Ширшов та Євген Федоров. Станція працювала до лютого 1938 р. Разом із кригою за 274 дні вона здійснила дрейф на 2500 км. Екіпаж було знято на широті 70,5⁰.

Найвідомішою постаттю у згаданій четвірці був начальник станції Іван Дмитрович Папанін (1894–1986 рр.). Народився в Севастополі. Після керівництва полярною станцією очолював морські перевезення Північним морським шляхом. Є двічі Героєм Радянського Союзу.

У 1937 р. сталася ще одна цікава та резонансна подія – радянський літак, яким командував Валерій Чкалов, здійснив переліт через Північний полюс і досяг Америки.

Тепер щодо справ, більш пов’язаних з туризмом. У 1918 р. американець Джон Хертц утворив першу фірму з прокату автомобілів. Успіхи в автомобілебудуванні зумовили те, що вже у 1920-х роках вона складають конкуренцію залізниці. Уздовж автошляхів з’являються перші мотелі (скорочення від слів motor hotel).

Подібне відбулося і з розвитком повітряного транспорту, щоправда на десятиліття пізніше – він набув поширення у 1930-х роках.

Протягом 1920–1933 рр. у США діяв закон, який забороняв вживання алкоголю. У цей же час набули поширення круїзи в нікуди, іншими словами вихід судна в море, де можна було задовольнити свої бажання.

Значне поширення набув туризм у передвоєнній Німеччині, чому сприяв А. Гітлер. На туризм покладалася функція посилення єдності нації та її оздоровлення.

У 1920–1930 рр. туристична діяльність набула поширення і в СРСР. У 1925 р. запрацював табір “Артек”. У 1928 р. за рішенням комісаріату з освіти з’явилося державне акціонерне товариство “Радянський турист”, а у 1929 р. – державне акціонерне товариство “Інтутурист”. У 1939 р. було розроблено положення і вручено перші значки “Турист СРСР”.