Подорожі в останні десятиліття

Попри те, що у тандемі туризм–подорожі, перевагу отримав туризм, подорожі людей не закінчилися і не закінчаться. Деякі з них виконують з науковою метою, інші мають на меті показати можливості людини. В останньому разі йдеться про подорожі у важкодоступних місцях та за екстремальних умов.

Невдовзі після Другої світової війни, а саме – в 1947 р. здійснив свою першу відому подорож Тур Хейердал (1914–2002 рр.). Її виконано на плоту “Кон-Тікі” від берегів Перу через Тихий океан. Загалом подолано 8 тис. км. У 1969 і 1970 рр. ним організовано і виконано подорожі інтернаціональних команд на папірусних човнах Ра-1 і Ра-2. У цьому разі шлях проходив через Атлантичний океан. До складу інтернаціональної команди входив росіянин, лікар за професією Юрій Олександрович Сенкевич (1937–2003 рр.). Після цієї подорожі став популярним телеведучим. Є автором кількох книг, серед яких згадана вище – “На “Ра” через Атлантику”.

Справжній подвиг в ім’я людства здійснив французький лікар і мандрівник Аллен Бомбар (1924–2005 рр.). У 1952 р. він уперше в історії людства наодинці перетнув Атлантичний океан. Для цього використано надувний човен (назва – “Єретик”). Але найважливішим було те, що відправився у подорож свідомо відмовившись без запасів їжі. Тим самим Бомбар хотів довести і довів можливості людського духу і людського організму. За 65 діб подолав 4400 км. Мандрівник хоч і втратив 25 кг ваги, але досяг мети. Звісно, подорож негативно позначилася на здоров’ї, але Бомбар прожив 80 років.

Відомими є слова Бомбара, адресовані жертвам катастроф на морі: “Вас убило не море, вас убив не голод, вас убила не спрага! Ви померли зі страху”. На багато мов світу перекладено книгу Бомбара “За бортом за власним бажанням”.

Наступного – 1953 р. відбулося підкорення Джомолунгми (Евересту). Друга назва походить від прізвища керівника англійської геодезичної служби в Індії, яка відкрила цю гору в 1841 р. Висота гори становить близько 8848 м. Спроби сходження були ще наприкінці XIX ст. У 1920-х роках піднімалися до висоти понад 8000 м. Першими підкорювачами стали учасники англійської експедиції новозеландець Едмунд Хілларі (1919–2008 рр.) та шерп Норгей Тенсінг. Експедицію було гарно організованою. Загальний склад сягав 400 осіб, з яких 90% були носіями. 28 травня штурмова група піднялася на висоту 8500 м, де було поставлено намет і залишено кисневі балони. Ночувати залишилися двоє: Хілларі і Тенсінг. Наступного дня – 29 травня – підкорили гору.

Зазначимо, що Хілларі здійснив ще кілька відомих сходжень. Брав участь у трансантарктичній експедиції Британської співдружності (1955–1958 рр.). Хоч це і не передбачалося її програмою, пройшов через Південний полюс – уперше після Амундсена і Стотта. Ця експедиція виконала близько 100 вимірів товщини криги. Встановлено, що її середня товщина перевищує 2000 м.

Зазначимо, що другими підкорювачами Евересту в 1956 р. стали швейцарці. Нині число тих, хто піднімався, перевищує 2 тис. Деякі сходження виконуються за плату.

У 1960 р. підкорено ще один полюс – люди досягли дна найглибшої западини – Маріанського жолоба. Це здійснили швейцарець Жак Пікар (1922–2008 рр.) та американець Дон Уолш на батискафі “Трієст”. Цей батискаф сконструював батько Жака – Огюст Пікар. Назва походить від назви італійського міста, де батискаф було зроблено. Конструкція апарата містила тягар (він кріпився електромагнітом), а також поплавець – ним була ємність, наповнена бензином. На дні побачили рибу.

Згадавши Огюста Пікара, потрібно згадати і про його винаходи у сфері підкорення атмосфери. У 1931 р. він на стратостаті дістався висоти майже 16 км, а згодом і 23 км.

Родина Пікара відома також онуком Огюста і сином Жака, а саме Бертраном Пікаром. Перша його відома подорож сталася в 1999 р., коли менш, ніж за 20 днів він на повітряній кулі облетів земну кулю, подолавши понад 45 тис. км. На часі – нова навколосвітня подорож на літаку, що має живитися енергією сонця. Удень відбуватиметься зарядка акумуляторів і набір висоти, вночі розрядка і зниження. Літак уже випробувано.

Не можна обійти увагою й подорожі людей у космосі. Насамперед це подорожі на Місяць. Підготовку розпочали на початку 1960-х років – одразу після успішного польоту Юрія Гагаріна в 1961 р. Цей успіх став викликом для США. У 1968 р. американський корабель “Аполлон-8” виконав орбітальний політ навколо Місяця. Того ж року “Аполлон-9” виконав відокремлення ступенів на навколомісячній орбіті. Тоді ж – у 1968 р. “Аполлон-10” відокремився від орбітальної ступені і спустився на висоту 15 км від місячної поверхні. Наступного – 1969 р. – виконано політ на місяць на кораблі “Аполлон-11”. Досягли Місяця 20 липня 1969 р. Через 6 годин після цього (21 липня) астронавти Нейл Армстронг (народився у 1930 р.) та Едвін Олдрин, надягнувши скафандри, відкрили люк і спустилися на поверхню Місяця. Ступивши на Місяць, Армстронг промовив: “Це – невеличкий крок для людини, але величезний стрибок для людства” (That’s one small step for man, one giant leap for mankind). Провівши на Місяці майже добу, екіпаж стартував, вийшов на навколомісячну орбіту, де зустрівся з головним модулем (там перебував Коллінз). Повернулися на Землю 24 липня 1969 р.

Після цього польоту Н. Армстронг одразу став світовою знаменитістю. Після карантину він об’їздив десятки країн світу. Це був другий політ Армстронга в космос. До цього він закінчив університет, отримавши фах у сфері авіаційної техніки. Служив в авіації.

Згодом на Місяць побувало ще п’ять вдалих експедицій. Остання в 1972 р. на “Аполлоні-17”. Отже, на Місяці загалом побувало 12 осіб.

За цим програму пілотованих польотів було згорнуто. Певною мірою це сталося в результаті досягнення поставленої мети, з іншого боку – внаслідок великої вартості польотів – на їх підготовку виділялося до 0,8 % ВВП США. Після цього основну увагу спрямували на використання космічних кораблів багаторазового використання – програма Space Shuttle. Перший політ виконав корабель Колумбія 12 квітня 1981 р. На ньому був перший не американець – громадянин ФРН. У 2003 р. під час свого 28 польоту Shuttle зазнав катастрофи. У 2011 р. реалізацію програми було припинено. Загалом протягом 30 років виконано 135 запусків.

Відомими мандрівниками останніх десятиліть є Жак-Ів Кусто (1910–1997 рр.), Наомі Уемура (1941–1984), Рейнхольд Месснер (народ. 1944 р.), Володимир Семенович Чуков (народ. 1946 р.), Федір Пилипович Конюхов (народ. 1951 р.).

У 1943 р. Ж.-І. Кусто разом з Емілем Ганьяном винайшли акваланг. У 1950 р. меценат купив для Кусто судно “Каліпсо” і надав його у використання за символічну плату. У наступні десятиліття обійшли увесь світ. У 1998 р. судно затонуло, але згодом піднято.

Рейнхольд Месснер народився на півночі Італії – у Тіролі. Вважається найвідомішим альпіністом світу. Почав займатися альпінізмом ще в дитинстві. До свого 20-ліття виконав близько 500 сходжень у горах Європи. Першим досяг Евересту (1978 р.) без кисневого балону. У 1980 р. виконав це вдруге і наодинці. Підкорив усі восьмитисячники світу. Автор численних книг.

Японець Наомі Уемура у 1970 р. досяг вершини Евересту і того ж року наодинці (уперше в історії) – вершини Мак-Кінлі (6194 м), що розташована на Алясці. У 1971 р. досяг вершини Південної Америки – г. Аконкагуа. У 1978 р., пішки (знову наодинці) досяг Північного полюса і тоді ж перетнув з півночі на південь Гренландію. У 1984 р. здійснив перше зимове сходження на Мак-Кінлі, але вниз не спустився. Мав зріст лише 159 см.

Володимир Семенович Чуков – професійний військовий. Після виходу в 1991 р. на військову пенсію у званні полковника став мандрівником. Керівник першого пішого переходу (1998 р.) через Північний полюс із Росії в Канаду.

Найвідоміший російський мандрівник сучасності – Федір Пилипович Конюхов. Насправді міг зватися й українським, оскільки народився в Україні – на березі Азовського моря. Першу подорож здійснив в 15 років – на гребному човні перетнув Азовське море. Найвагоміші здобутки: досягнення Північного (тричі) і Південного полюсів, а також Евересту. Чотири рази здійснив навколосвітню подорож. Наодинці на гребному човні перетнув Атлантичний океан. Є автором численних картин. Порівняно недавно став священнослужителем. На всіх фото зображений зарослим і з великою бородою.

Досить відомими мандрівниками сучасності є австралійка Джессіка Ватсон (у 16 років здійснила на яхті навколосвітню подорож, 2009–2010 р.), австралієць Ерік Крокер, норвежець Бьерн Осланд та ін.

На 1990-і роки припадає масове захоплення мандрівками автостопом. Поміж найвідоміших автостопників Росії – Валерій Шанін (народився 1961 р.). Здійснив три навколосвітні подорожі. Першу виконав у 1999–2002 рр. Вона тривала 1080 днів і проходила через Китай, Австралію, Аргентину та кілька інших країн. Загальні витрати склали 280 доларів. Написав кілька книжок. Має численних послідовників.

Відомим автостопником є також Антон Кротов. Народився у Москві в сім’ї літераторів. Це сприяло тому, що став автором численних книг, які користуються попитом.

Зазначимо, що діяльність автостопників у цілому негативно оцінюються справжніми мандрівниками, тобто тими, хто пересувається, спираючись на власні сили.