Надайте назву типу лісу А1-С

а) свіжа кленово-липова діброва;

б) волога грабова діброва;

в) свіжий дубово-сосновий субір;

г) волога буково-ялицева сусмеречина;

д) свіжий сосновий бір;

і) сухий сосновий бір.

297. Макрокомплекс місцеоселень - це:

а) сукупність типів лісорослинних умов у межах певної географічної, або адміністративної одиниці;

б) сукупність або синтез ділянок однорідних за родючістю ґрунту;

в) сукупність ділянок лісу, подібних за домінуючою породою деревного ярусу;

г) усі відповіді невірні.

298. Природне поновлення лісу відбувається наступними способами:

а) насіннєвим та вегетативним шляхом;

б) під час виконання рубок догляду;

в) заходами щодо попередження лісової пожежі;

г) усі відповіді вірні.

299. Участь модрини у складі насаджень кленово-липових дібров Лівобережного Лісостепу вказує:

а) позитивний вплив на стан та продуктивність насадження;

б) відсутність будь-яких позитивних, або негативних змін;

в) негативний вплив на стан та продуктивність насадження.

300. Вік змужнілості, або поновлюваної стиглості деревної породи - це:

а) вік, коли дерева починають масово плодоносити;

б) вік, коли спостерігається максимальний приріст деревини;

в) вік, коли спостерігається масова поява самосіву та підросту під наметом материнських насаджень.

301.Підкреслить вірну відповідь. Дуб досягає віку змужнілості:

а) у 10-20 років;

б) у 60-80 років;

в) у 100-120 років.

302. Підкреслить вірну відповідь. У середньому клен гостролистий досягає віку змужнілості:

а) у 10-20 років;

б) у 40-50 років;

в) у 60-80 років.

303. Підкреслить вірну відповідь. У середньому липа досягає віку змужнілості:

а) у 10-20 років;

б) у 30-40 років;

в) у 60-80 років.

304. Підкреслить вірну відповідь. У середньому сосна досягає віку змужнілості:

а) у 10-20 років;

б) у 40-50 років;

в) у 100-120 років.

305. Підкреслить вірну відповідь. У середньому модрина досягає віку змужнілості:

а) у 20-30 років;

б) у 80-100 років;

в) більш ніж у 100 років.

306. Підкреслить вірну відповідь. У середньому ялина та ялиця досягає віку змужнілості:

а) у 10-20 років;

б) у 40-60 років;

в) у 80-100 років.

307. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у берези та осики спостерігаються:

а) майже щорічно;

б) через 3-4 роки;

в) через 4-5 років;

г) через 6-7 років;

д) усі відповіді не вірні.

308. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у сосни та ялини спостерігаються:

а) майже щорічно;

б) через 3-4 роки;

в) через 4-5 років;

г) через 6-7 років;

д) усі відповіді не вірні.

309. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у модрини та ялиці спостерігаються:

а) майже щорічно;

б) через 3-4 роки;

в) через 4-5 років;

г) через 6-7 років;

д) усі відповіді не вірні.

310. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у дуба спостерігаються:

а) майже щорічно;

б) через 3-4 роки;

в) через 4-5 років;

г) через 6-7 років;

д) усі відповіді не вірні.

311. Підкреслить вірну відповідь. В рік рясного плодоношення насадження сосни може дати до:

а) 1 тис. шт. насіння на 1 га;

б) 10 тис. шт. насіння на 1 га;

в) 100 тис. шт. насіння на 1 га;

г) 1 млн. шт. насіння на 1 га;

д) усі відповіді не вірні.

312. Підкреслить вірну відповідь. В рік рясного плодоношення мишоподібними гризунами та птахами може бути знищено насіння сосни до:

а) 10-20% від загальної кількості, що опало;

б) 40-50% від загальної кількості, що опало;

в) 60-70% від загальної кількості, що опало;

г) 90% і більше від загальної кількості, що опало;

д) усі відповіді вірні.

313. Насіннєвий спокій у сосни, ялини, модрини, дуба триває:

а) 10-20 днів;

б) 20-50 днів;

в) один рік.

314. Насіннєвий спокій у липи, кленів, ясена триває:

а) 10-20 днів;

б) 20-50 днів;

в) один рік.

315. Насіннєвий спокій у бука триває:

а) 10-20 днів;

б) 20-50 днів;

в) один рік.

316. Визначити поняття – «поновлювальна стиглість ґрунту»:

а) це стан поверхні ґрунту з точки зору сприйняття насіння, наявності умов для успішного його проростання та укорінення сходів;

б) це стан ґрунту, що забезпечує найкращі умови для проростання насіння деревних та чагарникових порід у лісових розсадниках;

в) це якісна характеристика ґрунту, що використовується при оцінці агротехнічних заходів;

г) це показник, якій використовується під час виконання заходів зі сприяння природному поновленню.

317. Вкажіть деревні породи, підріст яких визнається стійким до конкуренції з боку бур’янів:

а) дуб,клен, сосна, ялина, ялиця;

б) бук, липа, вільха;

в) граб, модрина, верба.

318. Підростом зветься:

а) молоде покоління лісу після двох років життя;

б) молоде покоління лісу, що з’явилось у рік рясного плодоношення;

в) молоде покоління лісу, яке за своїми анатомоморфологічними ознаками значно відрізняється від самосіву;

г) молоде покоління лісу віком один рік та старіше.

319. Підкреслить вірну відповідь. «Сторчки» - це:

а) дубовий підріст під пологом материнського лісостану, якій після другого-третього року життя втрачає верхівкову бруньку, після чого подальший його ріст у висоту відбувається з бокової;

б) гриби, які е характерними мікотрофами деревних порід;

в) їстівні гриби дуже поширені в умовах соснового лісу;

г) усі відповіді не вірні.

320. Вегетативне поновлення лісу пов’язано зі здатністю деревних порід поновлюватись:

а) порослю від пня, від кореневих паростків та відводками;

б) насіннєвим шляхом;

в) як насіннєвим шляхом так і поросллю від пня;

г) усі відповіді не вірні.

321. Вік максимальної порослевої здатності для берези, вільхи осики становить:

а) 15-25 років;

б) 60-80 років;

в) 100 років;

г) усі відповіді вірні.

322. Вік максимальної порослевої здатності для граба, клена, липи становить:

а) 15-25 років;

б) 25-40 років;

в) 100 років;

г) усі відповіді вірні.

323. Вік максимальної порослевої здатності для дуба і бука становить:

а) 15-25 років;

б) 60-80 років;

в) 120 років.

324. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для берези, вільхи становить:

а) 40-50 років;

б) 100-120 років;

в) більш ніж120 років.

325. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для осики, грабу, кленів, липи становить:

а) 40-50 років;

б) 60-80 років;

в) 100-120 років.

326. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для дуба й бука становить:

а) 40-50 років;

б) 60-80 років;

в) 100-120 років.

327. Підкреслите вірну відповідь. До об’єктивних методів обліку природного поновлення відносяться:

а) стрічковий метод;

б) метод облікових площадок;

в) суцільний перелік підросту на дослідних об’єктах.

328. Природне насіннєве відновлення сосни та дуба має виражений:

а) контагіозний характер розподілу за площею;

б) рівномірний характер розподілу за площею;

в) випадковий характер розподілу за площею.

329. Біогрупи підросту сосни та дуба природного походження на ювенільної стадії розвитку мають густоту:

а) декількох десятків рослин на одному гектарі;

б) декількох сотень рослин на одному гектарі;

в) декількох тисяч рослин на одному гектарі;

г)усі відповіді вірні.

330. Основні проблеми і причини незадовільного природного відновлення лісів в Україні:

а) негативний вплив абіотичних і в першу чергу кліматичних факторів;

б) різкі глобальні зміни клімату за останнє сторіччя;

в) велике антропогенно-техногенне навантаження на ліси;

г) зниження біологічної стійкості лісів;

д) усі відповіді вірні.

331. Штучне відновлення лісів України може бути успішним за умови:

а) урахування певних лісівничо-екологічних вимог щодо створення лісових культур;

б) урахування економічного стану та соціального значення підприємства, де планується до виконання певні лісокультурні роботи;

в) урахування особливостей лісорослинного, лісомеліоративного та лісотипологічного районування.

332. У чому полягають переваги рядового розміщення лісових культур:

а) оптимізація технологічного циклу на етапі створення лісових культур та догляду за ними;

б) повна відповідність між екологічними властивостями деревної породи та технологічними операціями щодо створення та вирощування лісу;

в) помітне скорочення витрат на створення лісових культур порівняно з іншими технологічними рішеннями.

333. Чому небажані 2,5-3 метрові міжряддя на зрубах свіжих борів та суборів:

а) при виконанні механізованого догляду за міжряддями порушуються кореневі системи лісових культур;

б) ускладнено механізований догляд за культурою;

в) процес змикання крон в міжряддях досить тривалий у наслідок чого збільшується кількість доглядів за культурою.

334. У чому полягають переваги групового розміщення культур:

а) схема розміщення відповідає особливостям росту та розвитку природних лісостанів, що забезпечує кращій ріст рослин;

б) помітно зменшується негативний вплив з боку рослин надґрунтового покриву;

в) в біогрупах порівняно з рядовим розміщенням спостерігається кращий ріст та розвиток рослин;

г) усі відповіді вірні.

335. У чому полягають переваги суцільної підготовці ґрунту при створенні лісових культур:

а) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, усувається або значно зніжується забур’яненість та негативний вплив рослин надґрунтового покриву, створюються оптимальні умови щодо виконання комплексу лісогосподарських заходів;

б) внаслідок проведення суцільної обробки ґрунту значно скорочуються строки вирощування лісу;

в) внаслідок проведення суцільної обробки ґрунту значно скорочуються витрати на створення лісових культур.

336. У чому полягають переваги підготовці ґрунту смугами:

а) значно скорочуються витрати на створення лісових культур, з’являється можливість щодо механізації доглядів за культурами та виконанням доглядових рубань;

б) внаслідок проведення обробки ґрунту смугами значно скорочуються строки вирощування лісу;

в) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, підвищується площа живлення для кожної окремої рослини, що безумовно гарантує високий рівень виконання лісокультурних робіт.

337. Які негативні явища відбуваються у лісовому ґрунті при оранці плугами або дисковими знаряддями:

а) У гіршу сторону змінюються фізичні та водно-фізичні властивості ґрунту, змінюється структура верхнього шару ґрунту, змінюється комплекс ґрунтового мікробоценозу;

б) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, усувається або значно зніжується забур’яненість та негативний вплив рослин надґрунтового покриву, тобто негативні явища не спостерігаються;

в) не яких негативних змін верхнього шару не відбувається, обробіток ґрунту позитивно впливає на ріст та розвиток рослин.

338. За якими умовами доцільно використовувати комбіноване відновлення:

а) при наявності благонадійного підросту на лісокультурних площах;

б) майже завжди, без обмежень;

в) тільки за умови достатнього фінансування лісокультурного виробництва.

339. У чому полягає лісівнича та економічна ефективність використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою:

а) оптимізація режиму вирощування лісу під час створення лісових культур, оптимізація строків садіння, висока приживлюваність садивного матеріалу, скорочення витрат на відтворення лісів;

б) економічна ефективність відсутня тому що витрати на вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою значно перевищують обсяги скорочення витрат на лісокультурне виробництво;

в) лісівнича як і економічна ефективність даного заходу не відповідає сучасним вимогам ведення лісового господарства, тому використання даного підходу на цей час не доцільне.

340. Доцільно чи ні в умовах типу лісу В? – д С одночасне введення в культуру сосни супутніх порід, а саме дуба:

а) доцільно одразу під час створення культур, але при виконанні певних вимог;

б) не доцільне, тому що вже в перші десятиріччя росту культур можливо пригнічення головної породи;

в) доцільне введення супутньої породи, а саме дуба, але тоді коли склалися необхідні умови, певна екологічна ніша для його успішного росту.

341. Ріст та розвиток деревних рослин пов'язаний:

а) зі змінами деревних рослин у розмірах, а також особливостями морфологічної та анатомічної будови, тобто певними кількісними та якісними змінами, які і дозволяють характеризувати процес росту;

б) зі змінами приросту деревини за певний проміжок часу;

в) зі змінами морфологічної та анатомічної будови деревної рослини на певної стадії розвитку;

г) усі відповіді невірні.

342. Підкресліть вірну відповідь. Приріст – це:

а) новоутворення елементів структури одного організму або сукупності організмів за той чи інший період часу;

б) зміни кількості деревини за той чи інший період часу;

в) показник, який використовується тільки у дисципліні – лісова таксація.

343. Онтогенез рослинного організму залежить:

а) від спадковості, мінливості, а також від умов існування рослини;

б) тільки від спадковості та мінливості;

в) тільки від умов існування рослини.

344. Існує чи ні зв’язок між надземною і підземною частиною деревної рослини:

а) існує - функціональний;

б) існує - кореляційний;

в) існує, але його не завжди можливо встановити.

345. Щорічний приріст у висоту деревних порід підрозділяється на таки типи:

а) дубовий;

б) сосновий;

в) тополевий;

г) сезонний.

346. Представниками дубового типу щорічного приросту деревних порід є:

а) дуб, бук, сосна, ялина, ялиця;

б) осика, тополя, береза, клен;

в) липа, ясен, верба, ялина, бук;

г) усі відповіді вірні.

347. Представниками тополевого типу щорічного приросту деревних порід є:

а) дуб, бук, сосна, ялина, ялиця;

б) тополя, береза, модрина, акація біла;

в) липа, ясен, верба, ялина, бук;

г) усі відповіді вірні.

348. Річне кільце деревних порід як правило:

а) однорідне за анатомічною будовою та розміром клітин;

б) складається з ранньої та пізньої деревини;

в) не має чітко сформованої структури;

г) усі відповіді вірні.

349. Ріст кореневих систем деревних порід має:

а) закономірне поступове збільшення на протязі вегетаційного періоду;

б) два максимуми розвитку: весняний та осінній;

в) один максимум розвитку - весняний в останній час спостерігається його поступове зменшення.

350. Ріст стовбура у листяних порід помірних широт починається:

а) із початку травня і продовжується до кінця серпня;

б) із середини березня і припиняється у середині вересня;

в) із початку березня і продовжується до кінця серпня.

351. Ріст стовбура у хвойних порід помірних широт починається:

а) із початку березня і продовжується до кінця липня;

б) із середини травня і припиняється у середині вересня;

в) із початку березня і продовжується до кінця серпня.

352. Ріст у висоту у всіх деревних порід закінчується:

а) раніше ніж ріст у товщину;

б) продовжується одночасно зі ростом за діаметром;

в) продовжується до кінця вересня.

353. Впливати на особливості росту, а саме змінювати початок і кінець росту деревних порід можуть:

а) погодні умови;

б) строки рубки деревини;

в) видове різноманіття та особливості просторового розміщення рослин надґрунтового покриву на ділянці лісу.

354. Посушливі літні періоди та нестача вологи призводять:

а) до зниження приростів рослини у висоту та за діаметром;

б) до підвищення приростів рослини у висоту та діаметром;

в) як правило не яких негативних реакцій не спостерігається.

355. Одним з найголовніших факторів, завдяки яким відбувається успішний ріст та розвиток рослин у лісостанах та формується певний склад та будова деревостанів є:

а) конкуренція між рослинами за поживні речовини, вологу та світло;

в) своєчасне виконання рубок головного користування;

г) досконала агротехніка підготовці ґрунту під лісові культури.

356. Усі форми взаємовпливу рослин у лісі за класифікацією Д.Д.Лавриненка поділяються на:

а) на групу відносин, що пов’язані з використанням рослинами умов середовища та групу, що є результатом дії взаємного впливу деревних порід;

б) на групи абіотичних та біотичних чинників;

в) на групи біохімічних та біофізичних відносин між рослинами.

357. Конкурентоздатність деревної породи це:

а) свідчить про здатність перехоплювати у інших рослин елементи середовища важливі для успішного росту та розвитку рослини;

б) характеризує здатність рослини витримувати несприятливі умови середовища;

в) свідчить про здатність рослини негативно впливати на ріст інших.

358. Класифікація взаємодії деревних рослин у лісовому насадженні за М.В. Колісніченком включає наступні типи взаємодії:

а) генеалогічний, фізіологічний, біотрофний, біофізичний, механічний, алелопатичний;

б) сосновий, дубовий, тополевий, сезонний;

в) біохімічний, біофізичних, механічний;

г) фізіологічний, біофізичний, алелопатичний, біохімічний;

359. Генеалогічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

360. Фізіологічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

361. Механічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами;

д) усі відповіді невірні.

362. Біохімічна (алелопатична) взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами..

363. Біотрофна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами;

д) усі відповіді невірні.

364. Зміна корінних деревостанів на похідні можлива внаслідок:

а) антропогенного впливу;

б) стихійного явища, наприклад, пожежі, бурелому, ін.;

в) геологічних чинніків;

г) усі відповіді вірні.

365.Зміна сосни березою відбувається внаслідок:

а) взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості в певних умовах місцезростання;

б) взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь той чи іншої деревної породи;

в) усі відповіді вірні.

366. Зміна сосни березою відбувається:

а) на вкрай сухих та мокрих умовах місцезростання;

б) свіжих та вологих умовах місцезростання;

в) на родючих та дуже зволожених ґрунтах;

367. Зміна сосни березою можлива в умовах:

а) свіжого бору та субору;

б) свіжого груду та сугруду;

в) сухого бору та субору;

г) мокрого сугруду та груду.

368. Зміна дуба на супутні породи відбувається внаслідок:

а) взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості в певних умовах місцезростання;

б) взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь той чи іншої деревної породи;

в) виконання рубок головного користування, коли не забезпечується відтворення головної породи, а саме дуба;

г) усі відповіді вірні.

369. Конкурентоздатність дуба залежить:

а) від специфіки росту та розвитку особливо в перші роки життя, коли спостерігається утворення глибинної кореневої системи рослини;

б) від специфіки росту та розвитку в перші роки життя, коли спостерігається його підвищена вибагливість до світла;

в) усі відповіді вірні.

370. Повільний ріст дуба спостерігається:

а) в перше десятиріччя;

б) в період з 20 до 30 років;

в) в період з 40 до 50 років;

г) усі відповіді вірні.

371. Інтенсивний ріст та розвиток дуба починається:

а) в перше десятиріччя;

б) в період з 20 до 30 років;

в) в період з 40 до 50 років;

г) усі відповіді вірні.

372. Найбільш вірогідність пригнічення дуба другорядними породами та чагарниками можливо:

а) в перше десятиріччя;

б) в період з 20 до 30 років;

в) в період з 40 до 50 років;

г) в період з 80 до90 років;

д) усі відповіді вірні.

373. Екологічний оптимум росту та розвитку для дуба та забезпечення його домінування над супутніми породами спостерігається в умовах:

а) сухого та вологого груду;

б) свіжого груду;

в) сирого та мокрого сугруду;

г) усі відповіді не вірні.

374. Екологічний оптимум росту та розвитку ясеня та вірогідність його домінування над дубом можлива в умовах:

а) сухого та вологого груду;

б) свіжого груду;

в) сирого та мокрого сугруду;

г) усі відповіді не вірні.

375. Найбільшою чутливістю до континентальності та посушливості клімату відрізняється:

а) дуб, липа, клен;

б) граб та бук;

в) ясен, верба, тополя;

г) усі відповіді вірні.

376. В умовах свіжої кленово-липової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням:

а) дубу;

б) клена;

в) ясена;

г) липи;

д) усі відповіді вірні.

377. В умовах свіжої кленово-липової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням:

а) дуба;

б) клена;

в) ясена;

г) липи;

378. В умовах свіжої грабової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням:

а) граба;

б)дуба;

в) клена;

г) ясена;

д) липи.

379. В умовах свіжої грабової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням:

а) граба;

б) дуба;

в) клена;

г) ясена;

д) липи.

380. В умовах свіжого та вологого бору та субору корінними будуть деревостани з домінуванням:

а) берези;

б) осики;

в) сосни;

г) дуба.

381. В умовах свіжого та вологого бору та субору похідними будуть деревостани з домінуванням:

а) берези;

б) осики;

в) сосни;

г) дуба;

д) усі відповіді вірні.

382. Утворення похідних деревостанів в умовах свіжого та вологого бору та субору пов’язане:

а) з природною, закономірною зміною деревних порід;

б) з процесами онтогенезу лісостанів в межах означених умов місцезростання;

в) з стихійними явищами та недосконалим веденням господарства;

г) з біологічними та екологічними особливостями деревних порід.

383. Утворення похідних деревостанів в умовах свіжої кленово-липової та грабової діброви пов’язане:

а) з веденням господарства згідно існуючих вимог;

б) з активізацією насіннєвого поновлення дуба;

в) з стихійними явищами та недосконалим веденням господарства;

г) з біологічними та екологічними особливостями деревних порід на певної вікової стадії розвитку;

д) усі відповіді вірні.

384. Бажана частка ясена у складі лісового насадження в умовах свіжої кленово-липової діброви становитимуть:

а) 10-20%;

б) 20-30%;

в) 30-40%;

г) 40-50%;

д) 80-90%.

385. Найкращий ріст дуба у дібровах Лівобережному та Правобережному Лісостепу спостерігається у:

а) вкрай сухих умовах зволоження;

б) сухих умовах;

в) свіжих умовах;

г) вологих умовах;

д) сирих умовах;

е)усі відповіді вірні.

386. В умовах південного Лісостепу та Степу України при створенні лісового насадження помітно зростає участь та роль:

а) супутніх, другорядних порід;

б) чагарників;

в) тільки головної породи;

г) злакових та степових видів рослин - представників надґрунтового покриву;

д)усі відповіді вірні.

387. В умовах південного Лісостепу та Степу України при створенні лісового насадження перевага надається:

а) деревно-тіньовому типу змішування;

б) деревно-чагарниковому типу змішування;

в) змішування порід не передбачається;

г) домінуванню головної породи;

д)усі відповіді вірні.

388. Бажаною умовою створення лісових культур у степових умовах є:

а) суцільний обробіток ґрунту, який виконується з метою накопичення вологи та усунення задерніння;

б) частковий, смугами обробіток ґрунту з метою подальшого садіння садивного матеріалу;

в) садіння без підготовці ґрунту;

г) усі відповіді вірні.

389. Оптимальний склад лісостану для умов свіжої та вологої кленово-липової діброви:

а) 8Д1Кг1Лп;

б) 8Кг1Д1Лп;

в) 8Лп1Д1Кг;

г) 5КгЛп+Д;

д) 6Яз1Д1Кг1Лп1Кп.

390. Оптимальний склад лісостану для умов свіжої та вологої грабової діброви:

а) 8Д2Гр;

б) 8Гр1Д1Лп;

в) 8Гр1Д1Кг;

г) 6Яз4Гр+ Д.

391. Оптимальний склад лісостану для умов свіжого та волого субору:

а) 8С2Д;

б) 8Д2С;

в) 4С6Д;

г) 5С5Д.

392. Оптимальний склад лісостану для умов свіжого та волого бору:

а) 9Б1С;

б) 10Б;

в) 10С+Б;

г) 8С2Д.

393. Які деревні породи затримують більше снігу у кронах. Підкреслить вірну відповідь:

а) сосна кримська;

в) сосна звичайна;

д) дуб звичайний

е) бук;

з) ялина

и) ялиця

394. Морфи типу лісовий ділянки виділяється з метою:

а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів;

б) відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення у вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою ведення господарства;

в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу.

395. Підтип лісовий ділянки виділяється з метою:

а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів;

б) відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення у вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою ведення господарства;

в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу.

396. Таксоні лісо типологічного районування за Д.В. Воробйовим - це:

а) тип лісової ділянки, тип лісу та тип лісостану;

б) лісотипологічна область, лісотипологічний район та лісотипологічний сектор;

в) Гігротоп, трофотоп, едатоп.

397. Позначте ряд вибагливості деревних рослин до вологи, що починається з найбільш вибагливої породи:

А

1) саксаул;

2) сосна кримська;

3) сосна звичайна;

4) дуб звичайний;

5) граб;

6) бук;

7) вільха чорна;

8) дуб пухнастий;

9) клен гостролистий;

10) осокір;

11) ялиця.

Б

1) вільха чорна;

2) осокір;

3) ялиця;

4) бук;

5) граб;

6) клен гостролистий;

7) дуб звичайний;

8) сосна звичайна;

9) сосна кримська;

10) дуб пухнастий;

11) саксаул.

398. Позначте ряд газостійкості деревних рослин в порядку зменшення стійкості:

А

1) липа серцелиста;

2) ялина колюча;

3) ялиця біла;

4) дуб звичайний;

5) тополя пірамідальна;

6) тополя Болле;

7) ялина звичайна;

8) туя західна.

Б

1) ялина колюча;

2) туя західна;

3).дуб звичайний;

4) липа серце листа;

5) тополя пірамідальна;

6)Тополя Болле;

7) ялина звичайна;

8) ялиця біла.

399. Визначте ряд вибагливості деревних рослин до родючості ґрунту за зростаючим ступенем вибагливості:

А

а) дуб звичайний;

б) граб;

в) бук;

г) клен гостролистий;

д) дуб червоний;

е) клен явір;

ж) осика;

з) ялівець;

и) сосна звичайна.

Б

1) ялівець;

2) сосна звичайна;

3) дуб червоний;

4) осика;

5) дуб звичайний;

6) клен гостролистий;

7) клен явір;

8) граб;

9) бук.

400. Визначте порядок етапів насіннєвого поновлення лісу:

А

1) плодоношення дерев;

2) проростання насіння;

3) збереження та розвиток самосіву;

4) ріст та розвиток підросту.

Б

а) проростання насіння;

б) ріст та розвиток підросту;

в) збереження та розвиток самосіву;

г) плодоношення дерев.

401.Надати назву едатопу В^С_2-3 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір

б) вологий сируватий суборуватий сугруд

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд

г) свіжий вологуватий суборуватий бір

402.Надати назву едатопу С^В_3-4 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір

б) вологий сируватий суборуватий сугруд

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд

г) свіжий вологуватий суборуватий бір

403.Надати назву едатопу D^C_2-3 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір

б) вологий сируватий суборуватий сугруд

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд

г) свіжий вологуватий суборуватий бір

404. Надати назву едатопу А^В_2-3 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір

б) вологий сируватий суборуватий сугруд

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд

г) свіжий вологуватий суборуватий бір