Деревні породи в залежності від вибагливості до ґрунту поділяються на

а)оліготрофи, мезотрофи, мегатрофи;

б) ксерофіти, мезофіти, гігрофіти;

в) усі відповіді вірні

222. Визначте вірну відповідь. Вибагливість деревних порід до ґрунту – це:

а) спроможність деревної породи брати необхідну для росту і розвитку кількість елементів живлення з ґрунту;

б) відповідність деревних порід до родючості ґрунту;

в) пристосованість до умов місцезростання;

223. Зміна бука грабом найчастіше відбувається після:

а) суцільних рубок внаслідок більш рясного плодоношення граба;

б) не відбувається;

в) не є природною і можлива тільки за умови створення лісових культур.

224. Вкажіть солевитривалі деревні породи:

а) ялівець;

б) груша лісова;

в) сосна звичайна;

г) дуб звичайний

д) граб;

е) бук;

ж) біла акація;

з) тополя біла і Болле;

и) клен явір;

к) абрикоса

л) ялиця

225. Визначте вірну відповідь. За ступенем засоленості ґрунти класифікують на:

а) солончакові (вміст солі 2-3%), сильно засолені (1, 2-2%), середньо засолені (0,3-0,6%), незасолені (менше 0,2%);

б) сильно засолені (1, 2-2%) та %), незасолені (менше 0,2%);

в) подібна класифікація відсутня;

226. Визначте вірну відповідь. Гуміфікація – це:

а) дуже складний процес, якій здійснюється в результаті деструкції початкових компонентів підстилки ґрунтовою мезофауною і мікроорганізмами на прості сполуки, також внаслідок синтезу органічних сполук і утворення гумусових речовин.;

б) процес руйнування опаду та утворення лісової підстилки;

в) усі відповіді не вірні;

227. Визначте вірну відповідь. Розрізняють наступні типи лісових підстилок:

а) мор, мулль, модер;

б) лісова, ні лісова;

в) подібний розподіл відсутній;

228. Мікотрофність деревних порід –це:

а) ступінь пристосованості даного виду вищої рослини до кореневого живлення за допомогою мікоризного гриба;

б) наявність грибної мікоризи в лісовому насадженні;

в) явище, яке зустрічається дуже рідко та не характерно для деревних порід

229. Вкажіть деревні породи що є облігатними мікотрофами:

а) ялівець;

б) груша лісова;

в) сосна звичайна;

г) дуб звичайний

д) граб;

е) бук;

ж) біла акація;

з) тополя біла і Болле;

и) абрикоса

к) ялиця

230. Зміна берези та осики ялиною відбувається внаслідок:

а) виконання суцільних рубок;

б) виконання рубок догляду;

в) виконання вибіркових санітарних рубок;

г) розвитку природного сукцесійного ряду, де м’яколистяні породи е необхідною умовою успішного відтворення ялинників.

231. Зміна сосни березою та осикою найчастіше відбувається внаслідок:

а) виконання суцільних рубок та відсутності певних лісогосподарських заходів спрямованих на відтворення сосни;

б) виконання рубок догляду;

в) виконання вибіркових санітарних рубок.

232. Зміна дуба осикою найчастіше відбувається після:

а) виконання суцільних рубок дубових деревостанів з домішкою осики;

б) рубок догляду;

в) виконання вибіркових санітарних рубок.

233. Зміна дуба грабом найчастіше відбувається після:

а) виконання суцільних рубок дубових деревостанів без штучного поновлення дуба та належного догляду за наявним підростом дуба;

б) рубок догляду в молодняках з домінуванням супутньої породи;

в) створення лісових культур з домінуванням дуба.

234. Зворотна зміна граба на дуб:

а) не можлива;

б) можлива, але тільки за умови спів падіння року рясного плодоношення дуба з комплексом сприятливих екологічних чинників;

в) шляхом створення лісових культур з домінуванням дуба.

235. Межа розповсюдження лісів пов’язана з посушливістю клімату, визначається як:

а) лісова термохора;

б) лісова ксерохора;

в) лісова омброхора

236. Для лісової зони омброевапорометричний корелятів (ОК) становить:

а) <1.0;

б) >1,0;

в) =1,0;

237. Гідротермічний коефіцієнт Д.В. Воробйова визначається за наступною формулою:

а) W=R/T-0.0286 T;

б) N=A+F+V+T;

в) M=gjHN;

г)

238. Основні ознаки, що використовуються при візуальної оцінці світлолюбності деревних порід. Підкреслить вірну відповідь:

а) середній діаметр, середня висота та повнота насадження;

б) склад, форма та походження лісостану;

в) густота облистнення дерев, ступень освітлення поверхні ґрунту під наметом деревостану, очищення стовбурів від гілок та сучків, ступінь пригнічення підросту під пологом деревостану, швидкість природного зрідження деревостану;

г) особливості просторової структури деревостану.

239. Теплолюбність рослини – це:

а) здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1?C - 6?C)

б) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;

в) здатність деревних порід переносити украй низькі температури

г) вимогливість деревних порід до тепла у вегетаційний період

240. Холодостійкість теплолюбних деревних порід – це:

а) здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1?C - 6?C)

б) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;

в) здатність деревних порід переносити украй низькі температури

241. Морозостійкість деревних порід – це:

а) здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1?C - 6?C)

б) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;

в) здатність деревних порід переносити украй низькі температури

242. Зимостійкість деревних порід – це:

а) здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими;

б) здатність деревних порід переносити украй низькі температури;

в) здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури;

243. Назвіть основні типи заморозків:

а) адвентивні, радіаційні, адвентивне – радіаційні;

б) зимні, весняні, літні, осінні;

в) усі відповіді вірні.

244. Назвіть деревні породи, які можуть бути пошкоджено від сніголаму:

а) сосна звичайна, модрина європейська, береза пухнаста;

б) ялина європейська, ялиці біла, ліщина звичайна;.

в) бук лісовий, клен гостролистий, дуб звичайний, осика.

245. Лісова типологія – це розділ:

а) лісознавства, лісової екології, якій вивчає закономірності формування лісостанів в умовах певного грунтово-гідрологічного і кліматичного середовища;

б) лісівництва, якій вивчає особливості проведення заходів з вирощування лісу, підвищення його продуктивності та стійкості;

в) лісокультурної справи, якій в певної мірі спрямовано на створення лісових культур в залежності від комплексу абіотичних чинників, та розробці системи агротехнічних заходів;.

г) усі відповіді невірні.

246. Підкреслить вірну відповідь. Вперше класифікація лісових насаджень за умовами місцеоселення була використана:

а) Г.М. Висоцьким, В.М.Сукачовим, В.І. Вернадським;

б) І.І. Гуторовичем, П.П. Серебрениковим, Н.К. Генко;

в) М.М. Орловим С.С. Пятницьким, М.О Ткаченко;

г) М.В. Третьяковим, О.В. Тюріним, І.С. Мелеховим

247. Початковою точкою виникнення лісової типології була:

а) ідея «типів насаджень», яка зародилась у практиці лісівництва та лісовпорядкування;

б) ідея класифікації екологічних чинників, яка була однією з важливих умов вивчення природи лісу;

в) ідея «цільового» вирощування лісу з урахуванням особливостей навколишнього середовища, або умов «екологічної ніші».

248. Початок розвитку лісової типології як науки, формування «нового», якісного етапу, щодо пізнання природи лісу пов’язано з роботами:

а) таксаторів Н.К. Генко, І.І. Гуторовича, П.П. Серебреникова;

б) Г.Ф. Морозова: «До питання про типи насаджень» та «Про типи насаджень та їх значення в лісівництві»;

в) чисельними роботами та дослідженнями засновників Української школи лісової типології П.С. Погребняка, Д.В. Воробьева та Б.Ф. Остапенко;

249. Під типом насадження Г.Ф. Морозов розумів:

а) сукупність насаджень, об’єднаннях в одну широку групу спільністю умов місце виростання або грунтово-гідрологічних умов;

б) сукупність, або синтез ділянок однорідних за трофністю та вологістю ґрунту;

в) сукупність насаджень, об’єднаннях в одну широку групу спільністю морфологічних ознак, в першу чергу спільністю комплексу лісівничо-таксаційних показників;

.

250. Класифікація дібров за Г.Ф. Морозовим включає наступні поняття:

а) сухі сугруди та груди, свіжі сугруди та груди, вологі сугруди та груди, сирі сугруди та груди;

б) діброви з темно-сірими багатими лісовими ґрунтами, Діброви на сірих та світло-сірих лісових суглинках, діброви на солонцюватих ґрунтах, діброви на солонцях, діброви на алювії та делювії;

в) усі відповіді невірні.

251. Таксони районування за Г.Ф. Морозовим, які е обов’язковою складовою класифікації:

а) Географічна область, географічна підобласть, лісовий масив;

б) Лісотипологічна область, лісотипологічний район, сектор;

в) Зона, провінція, підпровінція, район;

г) Усі відповіді вірні.

252. В типологічної системі лісів Г.Ф. Морозова найнижча таксономічна одиниця:

а) Географічна зона, яка визначається кліматом;

б) Тип лісового масиву, який являє собою ландшафтно-геоморфологічну частину зони;

в) Тип насаджень, який визначається за грунтово-гідрологічними умовами і рельєфом у межах лісового масиву;

г) Усі відповіді вірні.

253. Лісорослинне районування А.А, Крюденера передбачало виделення на європейської території тодішньої Росії:

а) хвойних лісів холодної зони, мішаних лісів помірного клімату, вологих лісів теплого помірного клімату;

б) лісів Полісся, лісів Лісостепу, лісів Північного степу, лісів Південного Степу, лісів гірського Криму, лісів Українських Карпат;

в) степової, пристепової, лісостепової, дерново-підзолістої, підтундрової та арктичноальпійскої зони;

.

254. А.А. Крюденер вважав, що основою типів насаджень є:

а) рослинне угруповання, утворене при даному кліматі і певних ґрунтових умовах, яке без втручання людини має більш-менш константний характер;

б) сукупність, або синтез ділянок однорідних за трофністю та вологістю ґрунту;

в) сукупність насаджень, об’єднаннях в одну широку групу спільністю морфологічних ознак, в першу чергу спільністю комплексу лісівничо-таксаційних показників.

255. Класифікація типів насаджень за А.А. Крюденером представлена у вигляді двомірної системи координат, де представлено два ряди:

а) зволоження та петрографічний ряд;

б) зволоження та трофності;

в) гігротопів та трофотопів;

г) усі відповіді вірні.

256. Підкреслить вірну відповідь. Засновниками української школи лісової типології є:

а) Г.Ф Морозов;

б) А.А.Крюденер;

в) Є.В. Алексєєв;

г) П.С. Погребняк;

д) Д.В. Воробьйов;

е) Б.І.Остапенко;

ж) усі відповіді невірні.

257. Тип лісу за Є.В. Алексєєвим є:

а) Сукупність лісових ділянок, подібних за кліматом і грунтово-гідрологічними ознаками, схожих за складом, а часто і за покриттям Ґ основних рослинних угруповань, які наділені однаковими лісівничими рисами, а тому допускають застосування одних і тих же заходів з метою поновлення та вирощування лісу;

б) сукупність, або синтез ділянок однорідних за трофністю та вологістю ґрунту;

в) сукупність насаджень, об’єднаннях в одну широку групу спільністю морфологічних ознак, в першу чергу спільністю комплексу лісівничо-таксаційних показників;

г) усі відповіді невірні;

258. Форми типів лісу за Є.В.Алексєєвим – це:

а) ділянки з насадженнями різними за структурою лісового покриву;

б) сукупність однорідних лісостанів, об’єднаних однаковим походженням, формою і складом, що відповідає сучасному типу лісостану;

в) корінні та похідні деревостани;

г) усі відповіді вірні.

259. Класифікація типів лісу Є.В. Алексєєва сформовано в системі:

а) двох ведучих координат: родючості і вологості ґрунту з поділом типів на суходільні та типи лісу «по мокрому»;

б) двох ведучих координат: вологості та температурного забезпечення кліматопа;

в) двох ведучих координат: трофності та вологості ґрунту.

260. Головним критерієм типу лісу за Є.В. Алексєєвим е визнання:

а) рослинності;

б) грунтово-гідрологічних умов;

в) кліматичних умов.

261. Класифікація типів лісу Є.В. Алексєєва була розроблено для:

а) лісів України і Росії;

б) лісів лівобережної України;

в) лісів правобережної України.

262. Класифікація типів ліса В.Н. Сукачова представлена у вигляді:

а) едафічної сітки;

б) едафо-кліматичної сітки;

в) еколого-фітоценологічних рядів.

263. В класифікаційних схемах типів лісу за В.Н. Сукачовим обов’язково враховується:

а) особливості рельєфу, механічний склад ґрунту та ступень його зволоження;

б) родючість та ступінь зволоження ґрунту;

в) родючість, вологість та характер зволоження ґрунту.

264. Найменування типів лісу в класифікації В.Н. Сукачова надається:

а) на підставі домінування рослин едіфікаторів деревостану та надґрунтового покриву, іноді робляться виключення з метою більш точної оцінки типу лісу;

б) складається з назви едатопу, до якої додаються у вигляді прикметників похідні назви порід, які утворюють характерну домішку в складі корінного лісостану;

в) частіш за все використовуються народні назви типів, які було неодноразово перевірено практикою ведення лісового господарства з початку утворення лісової типології як науки про природне різноманіття лісу.

265. В класифікації В.Н.Сукачова тип лісу за змістом відповідає поняттю:

а) асоціації;

б) біогеоценозу;

в) екосистеми;

г) популяції.

266. Можливо чи ні просторове суміщення єдафічної сітки Є.В. Алексеева-П.С. Погребняка та єдафофітоценологічних рядів В.Н. Сукачова:

а) не можливо;

б) можливо;

в) постановка питання некоректна;

г) принципи класифікаційних побудов не передбачають подібного суміщення.

267. Едафічна сітка П.С. Погребняка уособлює єдність:

а) ординати зволоження та ординати трофності ґрунтів, тобто у сітці поєднується гігрогенний та трофогенний ряди;

б) ординати родючості ґрунту, ординати вологості та режиму зволоження ґрунту, тобто у класифікації поєднується гігрогенний і трофогенний ряди та окремо визначаються особливості режиму зволоження в межах гігрогенного ряду;

в) ординати зволоження та ординати температурного забезпечення кліматопу;

г) ординати зволоження та ординати континентальності клімату;

д) усі відповіді невірні.

268. Вказати індекс та назву трофотопу за наведеною характеристикою:

«Ділянки представлені бідними ґрунтами, найчастіше - піщаними, а у гірських умовах – щебенистими з неглибоким профілем. Сюди входять також ґрунти заболочені за верховим типом. Рослинність – оліготрофна: сосна, береза і. т. п.»

а) А - бори;

б) В – субори;

в) С - сугруди;

г) D - груди.

269. Вказати індекс та назву трофотопу за наведеною характеристикою:

«Ділянки займають відносно бідні глинисто-піщані, іноді супіщані ґрунти, що мають на різної глибині суглинисті або глинисті прошарки невеликої товщини. У гірських умовах – щебенисті ґрунти на схилах, а також торф’янисті ґрунти перехідного типу заболочування. Рослинність представлена боровими оліготрофами та мезотрофами: сосна, береза, вільха сіра, ялина, горобина, орляк, буквица лікарська, грушанка та ін.».

а) А - бори;

б) В – субори;

в) С - сугруди;

г) D - груди.

270. Вказати індекс та назву трофотопу за наведеною характеристикою:

«Відносно родючі місцеоселення. Ґрунти супіщані, іноді з сугликовими прошарками, неглибокі легкі суглинки, ґрунти торф’яні перехідних боліт. Рослинність – оліготрофи, мезотрофи, мегатрофи, причому перші дві групи мають виключний розвиток».

а) А - бори;

б) В – субори;

в) С - сугруди;

г) D - груди.

271. Вказати індекс та назву трофотопу за наведеною характеристикою:

«Найбільш родючі місцеоселення. Ґрунти – сірі і темно-сірі лісові суглинки, іноді супіщані, що мають неглибоке залягання ґрунтових вод. Рослинність корінних деревостанів – мегатрофи. Мезотрофи зростають у верхньому ярусі. Підлісок та надґрунтовий покрив – із мегатрофів».

а) А - бори;

б) В – субори;

в) С - сугруди;

г) D - груди.

272. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:

«У данному типу місце оселення переважає ксерофітна рослинність. Деревостани - низьких або знижених бонітетів. У надґрунтовому покриві переважають ксерофіти та ксеромезофіти».

а) 1(сухі місцеоселення)

б) 2 (свіжі умови)

в) 3 (вологі умови)

г) 4 (сирі місцеоселення)

д) 5 (мокрі типи)

273. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:

«Даний тип умов місцеоселення залежить від глибини залягання ґрунтових вод, яка значно варіює в залежності від зони, геоморфологічних та гідрологічних особливостей певного водозбору. У лісової зоні (Полісся) ґрунти слабо опідзолені, в лісостепової та степової дернові та дерново-підзолисті. Як правило у даних умовах спостерігається оптимальне зволоження ґрунту для сосни та ранньої форми дуба, берези повислої, модрини, ясена звичайного, граба, клена. Надґрунтовий покрив та підлісок представлені мезофільними видами з домішкою ксеромезофітів».

а) 1(сухі місцеоселення)

б) 2 (свіжі умови)

в) 3 (вологі умови)

г) 4 (сирі місцеоселення)

д) 5 (мокрі типи)

274. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:

«Умови сприятливі для росту дуба пізньої форми, ялини, берези пухнастої, ялиці, липи, осики. Ґрунтові води у борах та суборах залягають на глибіні близько 2 м, на суглинистих та глинистих ґрунтах рівень залягання помітно більший - до 4м. Підлісок та надґрунтовий покрив складається з мезофітів з певною домішкою мезогігрофітів».

а) 1(сухі місцеоселення)

б) 2 (свіжі умови)

в) 3 (вологі умови)

г) 4 (сирі місцеоселення)

д) 5 (мокрі типи)

275. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:

«Місцеоселення із надлишком зволоження, яке несприятливо відбивається на рості усіх видів деревної рослинності, крім вільхи чорної. Ґрунти глеєпідзолисті, часто з торф’яним горизонтом. У покритті на зниженнях переважають гігрофіти, а на підвищеннях – мезофіти».

а) 1(сухі місцеоселення)

б) 2 (свіжі умови)

в) 3 (вологі умови)

г) 4 (сирі місцеоселення)

д) 5 (мокрі типи)

276. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:

«Умови місцезростання відрізняються великим над лишнім зволоженням і торф’яними ґрунтами. Рівень ґрунтових вод упродовж більшої частини вегетаційного періоду знаходиться біля поверхні ґрунту. Висока вологоємкість торфу і майже постійне перенасичення його вологою визначають вкрай погані умови аерації. Покриття із гігрофітів, мезофіти зустрічаються тільки на купинах, пеньках, і перегниваючи стовбурах».

а) 1(сухі місцеоселення)

б) 2 (свіжі умови)

в) 3 (вологі умови)

г) 4 (сирі місцеоселення)

д) 5 (мокрі типи)

277. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:

«Деревостани представлені чистими сосняками без домішок інших порід, займають вершини дюнних пагорбів, а упівденних районах – і схили піщаних пагорбів. Сосна росте за 3-4 класами бонітету.

Ягель, цетрарія ісландська, очіток їдкий, костриця овеча, чебрець повзучий, цмін піщаний, нечуйвітер волохатенький, молодило руське, келерія».

а) А - 1(сухі бори)

б) А – 2 (свіжі бори)

в) В – 2 (свіжий субір)

г) С – 2 (свіжий складний субір; свіжий сугруд)

д) D – 2 (свіжа діброва; свіжий груд)

278. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:

«У деревостанах переважає сосна другого іноді першого бонітету з поодиноким домішком берези. У підліску зустрічається горобина, а у Північних районах Полісся – яловець звичайний

В надґрунтовому покриві панують зелені мохи, а також широко представлені наступні види: брусниця (поодиноко), верес, герань криваво-червона, куничник наземний, костяниця, сон-трава. У північних районах може зустрічатися лишайник - кладонія».

а) А - 1(сухі бори)

б) А – 2 (свіжі бори)

в) В – 2 (свіжий субір)

г) С – 2 (свіжий складний субір; свіжий сугруд)

д) D – 2 (свіжа діброва; свіжий груд)

279. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:

Корінні лісостани – двоярусні, з сосною у першому та дубом у другому ярусах. Сосна зростає за 1-1a класом бонітету. Підлісок утворює горобина, крушина ламка, бруслина бородавчаста, бузина червона.

Найбільш розповсюджені види в умовах даного едатопа. Орляк звичайний, медунка вузьколиста, буквиця лікарська, суниці лісові, герань криваво-червона, костяниця, котячі лапки дводомні, золотушник звичайний, вероніка лікарська, ортилія однобока, грушанка мала, зіновать руська. Також поширені зелени мохи».

а) А - 1(сухі бори)

б) А – 2 (свіжі бори)

в) В – 2 (свіжий субір)

г) С – 2 (свіжий складний субір; свіжий сугруд)

д) D – 2 (свіжа діброва; свіжий груд)

280. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:

«Корінні лісостани багатоярусні, у них перший ярус утворює сосна першого класу бонітету. Другий ярус формується з дуба, який може входить до складу першого ярусу. Також в деревостані є певна кількість клена, липи, яки частково входять як до другого, так і до першого ярусу. Третій ярус формують горобина, а в умовах Лісостепу дика груша та лісова яблуня. У підліску – ліщина, свидина, глід, бузина та інші види.

Найбільш розповсюджені види в умовах даного едатопа. Орляк звичайний, дрік красильний, медунка темна, костяниця, ортилія однобока, підмаренник запашний, зірочник ланцетоподібний, копитняк європейський, яглиця звичайна, чоловіча папороть, конвалія звичайна, перлівка поникла, гравілат міський, герань робертова, звіробій звичайний ».

а) А - 1(сухі бори)

б) А – 2 (свіжі бори)

в) В – 2 (свіжий субір)

г) С – 2 (свіжий складний субір; свіжий сугруд)

д) D – 2 (свіжа діброва; свіжий груд)

281. На підставі переліку рослин визначити едатоп:

«Корінні лісостани мають складну будову: у першому ярусі ростуть дуб та ясен, у другому –клен гостролистий та польовий,липа, ільм, груша дика, яблуня лісова. У західному Лісостепу у першому ярусі разом з дубом та ясенем ростуть клен-явір, черешня, а другий ярус формується із граба. Підлісок часто відсутній. Дуб і ясен ростуть переважно за першим класом бонітету.

Характерний надґрунтовий покрив із наступних рослин. Яглиця звичайна, підмаренник запашний, медунка темна, копитняк європейський, зірочник ланцетолистий, чоловіча папороть, осока волосиста, переліска багаторічна, підлісник європейський».

а) А - 1(сухі бори)

б) А – 2 (свіжі бори)

в) В – 2 (свіжий субір)

г) С – 2 (свіжий складний субір; свіжий сугруд)

д) D – 2 (свіжа діброва; свіжий груд)

282. Основним критеріем віднесення лісової ділянки до будь-якого едатопу є:

а) деревна, чагарникова та трав’яниста рослинність;

б) механічний склад ґрунту та його вологість;

в) родючість ґрунту;

283. Класифікаційна система лісової типології включає наступні таксономічні одиниці:

а) едатоп, тип лісу, тип лісостану;

б) тип лісової ділянки, тип умов місцезростання, тип місцеоселення;

в) сукупність трофотопу та гігротопу, тип лісу, едатоп;

284. Тип лісу-це:

а) ділянка лісу або їх сукупність, які характеризуються єдиним типом лісорослинних умов, однаковим складом деревних порід, кількістю ярусів, аналогічною фауною і потребують одних і тих же лісогосподарських заходів при рівних економічних умовах;

б) географічні, кліматичні форми типів лісової ділянки, в межах якої вони відрізняються складом корінних лісостанів;

в) сукупність або синтез ділянок однорідних за родючістю та вологістю ґрунту.

285. Тип лісостану – це:

а)Найменша і найконкретніша одиниця лісівничо-екологічної типології. Це сукупність ділянок лісу, подібних за домінуючою породою деревного ярусу.;

б) географічні, кліматичні форми типів лісової ділянки, в межах якої вони відрізняються складом корінних лісостанів;

в) сукупність ділянок лісу, подібних за домінуючою породою деревного ярусу;

286. Варіант типу лісовий ділянки виділяється з метою:

а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів;

б) вирішення практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою рельєфу, або особливостями ґрунтового покриву;

в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу.

287. Зміна ялини березою та осикою найчастіше відбувається внаслідок:

а) виконання суцільних рубок та відсутності певних лісогосподарських заходів спрямованих на відтворення ялини;

в) виконання рубок догляду;

г) виконання вибіркових санітарних рубок.

288. В якому випадку доцільно використання ГТК Д.В. Воробйова за наступною формулою W = :

а) в межах бореального поясу лісів;

б) в лісостепу та степу;

в) в зоні широколистяних лісів;

г) в гірських лісах;

д) в субтропіках;

е) в зоні тропічних лісів;

ж) усі відповіді вірні.

289. Таксони лісо типологічного районування за Д.В. Воробйовим:

а) географічна область, географічна під-область, лісовий масив;

б) лісотипологічна область, лісотипологічний район, сектор;

в) зона, провінція, під-провінція, район;

г) область, округ, під-округ.

290. Критерій виділення лісо типологічної області:

а) континентальність;

б) омброевапорометричний корелятів;

в) термотоп та контрастотоп;

г) сума позитивних місячних температур та показник вологості клімату;.