Під час обліку природного відновлення на 25 облікових площадках розмірами 2*2 м виявлено 50 рослин підросту. Яка кількість рослин на 1 га?

а) 5000;

б) 50000;

в) 500;

г) 1000.

76. Як довго може існувати підріст під зімкнутим наметом лісу. Вказати помилкову відповідь:

а) береза і осика – 5-10 років;

б) сосна – 2-3 роки;

в) дуб – 2-3 роки;

77. В якому насадженні в лісовій підстилці переважає м’який гумус:

а) чистий густий сосняк;

б) складне насадження з ясена, липи, берези з ліщиновим підліском;

в) дубово-грабове насадження з ялиновим підростом;

г) чистий густий ялинник.

78. До якої групи екологічних факторів за П.С. Погребняком відноситься вплив рослин і тварин на насадження:

а) абіотичний;

б) геологічний;

в) антропогенний;

г) біотичний.

79. Назвіть тіньовитривалі деревні породи:

а) Липа дрібнолиста, граб звичайний, ліщина звичайна, осика;

б) береза повисла, дуб черешковий, акація біла, сосна звичайна;

в) клен гостролистій, ясен звичайний, вільха сіра, дуб звичайний;

г) ялиця біла, бук лісовий, смерека звичайна, граб звичайний.

80. Підкреслить теплолюбні породи:

а) модрина сибірська, ялиця біла, сосна звичайна;

б) акація біла, платан східний, горіх грецький;

в) вільха сіра, липа дрібнолиста, ялиця біла;

г) липа дрібнолиста, модрина сибірська, береза повисла.

81. Які з деревних порід найшвидше пошкоджуються морозобійними тріщинами:

а) модрина сибірська, ялина сибірська, береза карельська, сосна звичайна;

б) дуб звичайний, ясен звичайний, бук лісовий, клен-явір;

в) модрина даурська, сосна звичайна сосна кедрова сибірська;

г) липа дрібнолиста, модрина сибірська, береза повисла.

82. Назвіть деревні породи, які найбільш чутливі до забрудненості повітря:

а) туя західна, акація біла, дуб червоний, шовковиця біла;

б) дуб звичайний, береза пухнаста, граб звичайний;

в) ялина звичайна, ялиця біла, клен-явір, ясен звичайний;

г) липа широколиста, вільха чорна, горобина.

83. Які деревні породи е найбільш фітонцидними:

а) дуб звичайний, клен гостролистий, горіх грецький;

б) ясен звичайний, вільха чорна, липа дрібнолиста, горобина;

в) ялина звичайна, осика, ясен звичайний, акація біла;

г) липа широколиста, вільха чорна, береза пухнаста.

84. Назвіть деревні породи толерантні до забруднення повітря:

а) туя західна, акація біла, дуб червоний, шовковиця біла;

б) дуб звичайний, береза пухнаста, граб звичайний;

в) ялина звичайна, ялиця біла, клен-явір, ясен звичайний;

г) липа широколиста, вільха чорна, горобина.

85. Назвіть деревні породи, які найбільш страждають від опіків кори:

а) модрина європейська, сосна звичайна, акація біла;

б) вільха сіра, липа широколиста, платан східний;

в) бук лісовий, ялина європейська, граб звичайний;

г) дуб звичайний, ясен звичайний, вільха чорна.

86. Назвіть деревні породи мезофіти:

а) сосна звичайна,сосна кримська, самшит, айлант;

б) акація біла, липа широколиста, черемха;

в) бук лісовий, граб звичайний, ялина європейська;

г) дуб звичайний, осика, вільха чорна,, клен гостролистий.

87. Назвіть деревні породи ацедофіли:

а) акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, сосна кримська;

б) берест, акація біла, тополі, верба, бузина;

в) ялина європейська, ялина звичайна, ялиця біла, сосна звичайна.

88. Назвіть деревні породи найбільш світлолюбні:

а) сосна звичайна, акація біла, модрина європейська, модрина даурська модрина сибірська, береза повисла;

б) липа широколиста, липа дрібнолиста,граб звичайний, ліщина звичайна;

в) бук лісовий, клен гостролистий, граб звичайний, тис ягідний;

г) дуб звичайний, осика, вільха чорна, ялина європейська.

89. Назвіть деревні породи гігрофіти:

а) сосна звичайна, акація біла, модрина європейська, береза повисла;

б), липа широколиста, липа дрібнолиста,граб звичайний, ліщина звичайна;

в) бук лісовий, клен гостролистий, дуб звичайний, осика;

г) вільха сіра, верба козяча, тополя, вільха чорна, береза карликова.

90. Назвіть деревні породи ультраксерофіти:

а) сосна звичайна, акація біла, модрина європейська, береза повисла;

б) липа широколиста, липа дрібнолиста,граб звичайний, ліщина звичайна;

в) бук лісовий, клен гостролистий, дуб звичайний, осика;

г) саксаул, ялівець, дуб пухнастий, дуб корковий, грабинник.

91. Назвіть сильнотранспируючі деревні породи:

а) береза, ясен, бук;

б) ялина, сосна, ялиця;

в) граб звичайний, клен гостролистий, дуб звичайний;

г) саксаул, ялівець, дуб пухнастий, дуб корковий, грабинник.

92. Назвіть слаботранспіруючі деревні породи:

а) береза, ясен, бук;

б) ялина, сосна, ялиця;

в) граб звичайний, клен гостролистий, дуб звичайний;

г) саксаул, ялівець, дуб пухнастий, дуб корковий, грабинник.

93. Назвіть найбільш довговічні деревні породи:

а) дуб черешчатий, дуб скельний, модрина європейська, модрина сибірська, бук лісовий, сосна звичайна;

б) тополя біла, шовковиця біла, осика;

в) тополя чорна, тополя канадська, тополя бальзамічна;

г) вільха чорна, липа широколиста, клен гостролистий, граб звичайний.

94. Назвіть найменш довговічні деревні породи:

а) дуб черешчатий, дуб скельний, модрина європейська, модрина сибірська, бук лісовий, сосна звичайна;

б) береза, шовковиця біла, осика;

в) тополя чорна, тополя канадська, тополя бальзамічна;

г) вільха чорна, липа широколиста, клен гостролистий, граб звичайний.

95. Назвіть вітростійкі деревні породи:

а) дуб, модрина, сосна, клен, граб;

б) ялина, бук, береза;

в) липа, осика, ясен.

96. Назвіть деревні породи, які найкраще очищаються від сучків у лісі:

а) хвойні;

б) листяні.

в) тіньовитривалі;

г) світлолюбні.

97. Назвіть деревні породи, які добре відновлюються поросллю від пня:

а) хвойні;

б) листяні;

в) дуб, клен, липа, ясен;

г) сосна, ялина, ялиця, модрина.

98. Назвіть деревні породи, які добре відновлюються кореневими паростками:

а) тополя, акація біла, вільха сіра та зелена, осика, берест;

б) сосна, ялина, ялиця, модрина;

в) дуб, клен, липа, ясен.

99. Назвіть деревні породи, які е підліском:

а) тополя, акація біла, вільха чорна, осика, берест;

б) сосна, ялина, ялиця, модрина;

в) дуб, клен, липа, ясен;

г) ліщина звичайна, крушина ламка, горобина звичайна, черемха, бузина.

100. Визначити вірну відповідь, в якій наведено шкалу світлолюбності, починаючі з найбільш вибагливих до світла деревних порід:

а) модрина європейська, акація біла, береза повисла, сосна звичайна, осика, вільха чорна, липа серцелиста, бук лісовий, граб звичайний, ялина європейська, тис ягідний;

б) сосна, ялина, ялиця, модрина тополя, акація біла, вільха чорна, осика, берест.

в) бук лісовий, граб звичайний, ялина європейська, тис ягідний вільха чорна, липа серцелиста;

101. Визначити вірну відповідь, в якій наведено шкалу вибагливості деревних порід до родючості ґрунту, починаючі з найменш вибагливої породи:

а) сосна звичайна, береза повисла, акація біла, осика, модрина європейська, клен гостролистий граб звичайний, бук лісовий, ясен звичайний;

б) бук лісовий, граб звичайний, модрина європейська, акація біла, осика, береза повисла, ясен звичайний, сосна звичайна, клен гостролистий;

в) ясен звичайний, бук лісовий, граб звичайний, модрина європейська, сосна звичайна, клен гостролистий, акація біла, осика, береза повисла;

102. Визначити вірну відповідь, в якій наведено шкалу відношення деревних порід до тепла, починаючі з найменш вибагливої деревної породи:

а) сосна звичайна, ялина європейська, береза повисла, осика, липа дрібнолиста, дуб звичайний, ясен звичайний, бук лісовий, граб звичайний акація біла;

б) сосна звичайна, липа дрібнолиста, акація біла, осика, береза повисла, ялина європейська, ясен звичайний, дуб звичайний бук лісовий, граб звичайний;

в) ялина європейська, ясен звичайний, дуб звичайний.дуб, клен, липа, ясен, бук лісовий, граб звичайний, сосна звичайна, липа дрібнолиста, акація біла, осика, береза повисла;

103. Визначити вірну відповідь, в якій наведено шкалу відношення деревних порід до вологі, починаючі з найменш вибагливої деревної породи:

а) модрина європейська, бук лісовий, береза повисла осика, ялина європейська, вільха чорна сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, граб звичайний.

б) сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, граб звичайний, модрина європейська, бук лісовий, береза повисла, осика, ялина європейська, вільха чорна.

в) ялина європейська, вільха чорна сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, граб звичайний, модрина європейська, бук лісовий, береза повисла, осика;

104. Вкажіть коли в лісі спостерігається найбільша кількість кисню:

а) вночі – літом;

б) вдень - взимку;

в) вдень - літом;

г) вночі – взимку.

105. Вкажіть вміст якого газу в повітрі можливо регулювати в лісі, щоб покращити ріст та розвиток рослин:

а) кисню;

б) вуглецю;

в) азоту.

106. Вкажіть підріст яких деревних порід не може тривалий час рости під наметом материнського деревостану:

а) сосни звичайної, дуба звичайного, модрини європейської;

б) буку лісового, грабу звичайного, липи дрібнолистої;

в) ялина європейської, ялиці білої, тису ягідного.

107. Фотоперіодизм – це:

а) реакція рослини на добовий ритм радіації, пристосованість її до умов існування;

б) реакція рослини до умов місцезростання та її пристосованість до особливостей навколишнього середовища;

в) реакція рослини до радіаційного режиму під наметом материнського насадження.

108. Методи визначення світловибагливості деревних порід були розроблено наступними дослідниками. Підкреслить вірну відповідь:

а) А. Тенслі, В.М. Сукачовим, В.І. Вернадським, Г.Н. Висоцьким,

б) Г.Ф. Морозовим, М.С. Нестеровим, Г.А Корнаковским, С.С. Пятницьким;

в) Я.С. Медведєвим, В.Н. Любіменко, І. Візнером, М.І Сурожем, М.К. Турським та В. Нікольским, Л.О. Івановим і Л.Н. Косовичем.

109. Зімкнуті букові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:

а) 4-6% ФАР;

б) 2-4% ФАР;

в) 7-18% ФАР.

110. Зімкнуті ялинові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:

а) 4-6% ФАР;

б) 2-4% ФАР;

в) 7-18% ФАР.

111. Зімкнуті модринові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:

а) 4-6% ФАР;

б) 2-4% ФАР;

в) 7-18% ФАР.

112. Загальна площа лісового фонду України дорівнює:

а) 4126 тис. га;

б) 3015 тис. га.;

в) 10782 тис. га.

113. Хвойні насадження займають від загальної площі лісового фонду України:

а) 42%;

б) 33%;

г) 26%.

114. Твердолистяні насадження займають від загальної площі лісового фонду України:

а) 43%;

б) 10,5%;

в) 32%.

115. Запас деревини у лісах України становить:

а) 17 млрд. м?;

б) 7 млрд. м?;

в) 10 млрд. м?;

в) 5 млрд. м?.

116. За вікової структурою у лісовому фонді України переважають:

а) молодняки;

б) середньовікові насадження;

в) пристигаючі;

в) стиглі та перестійні ліси.

117. Середній щорічний приріст у лісах України становить:

а) 4,0 м?/га;

б) 3,0 м?/га;

в) 5,0 м?/га;

г) 2,5 м?/га.

118. Омброевапорометричний корелятів Г.Н. Висоцького - це:

а) відношення кількості опадів за рік до величини випаровуваності (з відкритої водної гладі);

б) показник витрат вологи на утворення одиниці сухої речовини;

в) показник посушливості клімату;

г) таксономічна одиниця лісової типології.

119. Лісистість Полісся становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д)9,8%.

120. Лісистість Лісостепу становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д)9,8%.

121. Лісистість Карпат становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д) 9,8%.

122. Лісистість Криму становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д) 9,8%.

123. Лісистість Степової зони України становить:

а) 26,1%;

б) 12,2%;

в) 40,5%;

г) 3,8%;

д) 9,8%.

124. Підкресліть вірну відповідь. Екологія – це:

а) наука про взаємозв’язок живих організмів з навколишнім середовищем;

б) наука про ліс;

в) наука про захист лісу від впливу несприятливих чинників навколишнього середовища;

г) усі відповіді вірні.

125. Аутекологія - це:

а) екологія організмів, видів;

б) екологія певних угруповань, наприклад лісостанів;

в) екологія зон забруднення;

г)) усі відповіді вірні.

126. Синекологія – це:

а) екологія організмів, видів;

б) екологія певних угруповань, наприклад лісостанів

в) екологія зон забруднення;

г) усі відповіді вірні;

127. Підкреслить вірну відповідь. Поняття екосистеми за Дювінью:

а) екосистема це – функціональна система, яка включає угрупування живих організмів і середовище, яке їх оточує;

б) біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;

в) за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю, якщо у ній є провідні взаємодіючи компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;

г) усі відповіді вірні.

128. Підкреслить вірну відповідь. Поняття екосистеми за Ю. Одумом:

а) екосистема це – функціональна система, яка включає угрупування живих організмів і середовище, яке їх оточує;

б) біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;

в) за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю,якщо у ній є провідні взаємодіючи компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;

г) усі відповіді вірні.

129. Підкреслить вірну відповідь. Поняття біоценозу за Є.М. Лавренко та М.В. Дилісом:

а) екосистема це - функціональна система, яка включає угрупування живих організмів і середовище, яке їх оточує;

б) біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;

в) за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю,якщо у ній є провідні взаємодіючи компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;

г) усі відповіді вірні.

130. Екологічні фактори за П.С. Погребняком поділяються на:

а) абіотичні, біотичні та антропогенні;

б) космічні та геологічні;

в) природні та штучні;

г) усі відповіді вірні.

131. Чисельність диких тварин в господарстві повинна бути в межах:

а) господарські допустимої;

б) оптимальної щільності, яка відповідає ємності мисливських угідь;

в) мінімальної в межах господарства;

г) залежить від комплексу абіотичних та біотичних чинників.

132.Фактори неживої природи або абіотичні поділяються на три категорії:

а) кліматичні, едафічні, геологічні;

б) космічні та біотичні;

в) природні та штучні;

г) усі відповіді не вірні.

133. Кліматичні фактори включають у себе:

а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші

б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інш;

в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності та інші;

г) усі відповіді вірні.

134. Едафічні фактори включають у себе:

а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші;

б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інші;

в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності та інші;

г) усі відповіді вірні.

135. Геологічні фактори включають у себе:

а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші;

б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інші;

в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності та інші;

г) усі відповіді вірні.

136. Біотичні фактори включають у себе:

а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші;

б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інші;

в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності та інші;

г) вплив трав’яної, мохової, лишайникової рослинності на деревну та взаємовплив дерев між собою;

д) усі відповіді вірні.

137.Антропогенні фактори включають у себе:

а) сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря та інші

б) фізичні, хімічні властивості ґрунту, механічний склад, вологу у ґрунті, аерацію, теплові властивості ґрунту, його глибину та інші;

в) гірські породи, що сформували ґрунт, поверхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності та інші;

г) вплив трав’яної, мохової, лишайникової рослинності на деревну та взаємовплив дерев між собою;

д) вплив господарської діяльності, рубки лісу, лісові пали, сінокосіння випас худоби, сільськогосподарське використання лісових земель та інше.

138. Вперше поділ земної поверхні на зони запропонував:

а) Г.Ф. Морозов;

б) Г.М. Висоцький;

в) В.І. Вернадський;

д) М.М. Орлов.

139. Найбільшу площу займає лісова зона:

а) помірному поясі Північної півкулі;

б) у Південній півкулі;

в) ліси розміщені рівномірно по земної поверхні.

140. Горизонтальна зональність та вертикальна поясність лісів пов’язана зі:

а) зміною величини радіаційного балансу та специфікою режиму тепла та вологі на земної поверхні;

б) особливостями рельєфу та гідрології окремих регіонів;

в) негативним впливом останнього обледеніння.

141. Площа лісових земель світу становитимуть:

а) понад 4 млрд.га;

б) понад 3 млрд.га;

в) понад 2 млрд.га;

д) понад 1 млрд.га.

.

142. Екзогенні причини зміни порід спостерігаються:

а) внаслідок зміни клімату, або господарської діяльності чи катастрофічних явищ;

б) процес відбувається внаслідок природного розвитку деревної рослинності;

в) внаслідок забруднення навколишнього середовища.

143. Роль світла у житті рослини:

а) за участю світла відбувається синтез хлорофілу, утворення і ріст тканин, листя, транспірація, обмін речовин і другі процеси;

б) під впливом світла зупиняються всі життєво важливі функції рослин;

в) усі відповіді не вірні;.

144. Найбільше значення для життя рослин має випромінювання з довжиною хвилі:

а) 0,38-0,71 мкм;

б) 0,72-4,00 мкм;

в) 4,01-24,00 мкм;

г) 0,29-0,38 мкм.

145. На фотосинтез використовується у середньому:

а) 28% ФАР;

б) 50% ФАР;

в) ні встановлено.

146. Вирішальну роль у процесі фотосинтезу відіграють промені:

а) червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм;

б) ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм;

в) ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм.

147. Гальмують ростові процеси промені:

а) червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм;

б) ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм;

в) ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм.

148. Переважно створюють тепловий ефект:

а) червоні, жовтогарячі(оранжеві), жовті - 0,38-0,71 мкм;

б) ультрафіолетові з довжиною хвилі 0,29-0,38 мкм;

в) ближня інфрачервона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм.

149. Рослини краще пристосовані до сприйняття:

а) прямої сонячної радіації;

б) розсіяної сонячної радіації;

в) відбитої сонячної радіації.

150. Освітленість відкритого місця у середніх широтах знаходиться в межах:

а) 100-150 тис люксів;

б) 40-50 тис. люксів;

в) 20-30 тис. люксів;

г) 1-2 тис. люксів.

151. Для більшості аборигенних порід максимальна продуктивність фотосинтезу відбувається при освітленості:

а) 40-50 тис. люксів;

б) 20-30 тис люків;

в) 1-2 тис. люксів.

152. Освітленість на галявинах становить біля:

а) 40-50 тис. люксів;

б) 20-30 тис люків;

в) 1-2 тис. люксів.

153. Під пологом зімкнених дібров освітленість становить:

а) 40-50 тис. люксів;

б) 20-30 тис люксів;

в) 1-2 тис. люксів.

154. В класифікації видів освітлення І. Візнера виділено:

а) верхнє, бокове, наскрізне, нижнє;

б) пряме, розсіяне, відбите;

в) усі відповіді не вірні.

155. Фотоперіодизм – це:

а) реакція рослини на добовий ритм радіації, тобто на співвідношення світлого і темного періоду доби і пристосованість до умов існування.

б) відповідна реакція рослин на освітлюваність;

в) усі відповіді вірні.

156. Фотоперіод – це:

а) спадкова риса, реакція рослини на подовження або скорочення світлового дня;

б) пристосування до умов навколишнього середовища. Яке можливо регулювати комплексом лісогосподарських заходів;

в) усі відповіді не вірні.

157. Автогенні зміни порід:

а) процес відбувається внаслідок природного розвитку деревної рослинності;

б) внаслідок забруднення навколишнього середовища;

в) стихійного явища;

г) штучного відтворення лісів.

158. Підкреслить вірну відповідь. Назвіть автора таксаційного методу визначення світлолюбності деревних порід:

а) М.К. Турский та В. Нікольский;

б) Я. С. Медведев;

в) І. Сурож;

г) І. Візнер;

д) В.М. Любіменко;

е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

159. Підкреслить вірну відповідь. Назвіть автора фотометричного методу визначення світлолюбності деревних порід:

а) М.К. Турский та В. Нікольский;

б)Я. С. Медведев;

в) І. Сурож;

г) І. Візнер;

д) В.М. Любіменко;

е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

160. Підкреслить вірну відповідь. Назвіть авторів фізіологічного методу визначення світлолюбності деревних порід:

а) М.К. Турский та В. Нікольский;

б)Я. С. Медведев;

в) І. Сурож;

г) І. Візнер;

д) В.М. Любіменко;

е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

161. Підкреслить вірну відповідь. Назвіть авторів методу етіолювання визначення світлолюбності деревних порід:

а) М.К. Турский та В. Нікольский;

б)Я. С. Медведев;

в) І. Сурож;

г) І. Візнер;

д) В.М. Любіменк;

е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

162. Підкреслить вірну відповідь. Назвіть автора анатомічного методу визначення світлолюбності деревних порід:

а) М.К. Турский та В. Нікольский;

б)Я. С. Медведев;

в) І. Сурож;

г) І. Візнер;

д) В.М. Любіменко;

е) Л.О. Іванов і Н.Л. Косович.

163. Тіньовитривалість за П.С. Погребняком – це:

а) здатність деревної породи зберігати відносно високу активність фотосинтезу при затіненні;

б) здатність деревної породи зростати тільки в умовах значного затінення;

в) здатність деревної породи рости тільки у другому та третьому ярусах.

164. Покращення світлового режиму в лісових насадженнях шляхом поступового зрідження деревостанів сприяє:

а) світлового приросту рослин;

б) підвищенню урожаю насіння;

в) активізації процесів природного поновлення;

г) усі відповіді вірні.

165. Максимум фотосинтезу спостерігається при температурному режимі:

а)25-30?C;

б) 5?C і більше;

в) 45-50?C;

г) при любої позитивної температурі.

166.Процес асиміляції у деревних порід припиняється при температурі:

а)25-30?C;

б) 5?C і більше;

в) 45-50?C;

г) при любої позитивної температурі.

167. Процес асиміляції у деревних порід починається при температурі:

а)25-30?C;

б) 5?C і більше;

в) 45-50?C;

г) при любої позитивної температурі.

168. Ріст пагонів та листя починається при температурі:

а) вище 0?C;

б) при 6?C;

в) 20-25?C;

г) при любої позитивної температурі.

169. Розкриття бруньок відбувається при температурі повітря:

а) вище 10?C і ґрунту - вище 5?C;

б) при 20-25?C;

в) при любої позитивної температурі.

170. Крайні високі температури спричиняють:

а) опал кореневої шийки, опік кори стовбура, опік листя;

б) витискання сіянців та саджанців із ґрунту, морозобійні тріщини, обмерзання квітів і зав’язі, обмерзання листя і пагонів крони;

в) усі відповіді не вірні.

171. Під впливом лісу температурний режим повітря і ґрунту:

а) не змінюється;

б) значно погіршується, наприклад, температурні екстремуми проявляються більш різко;

в) значно покращується, наприклад, крайності температур в лісі згладжуються: мінімуми і максимуми проявляються менш різко.

172. Назвіть основну причину труднощів відновлення ялини на лісовій галявині або невеликій вирубці:

а) неродючі ґрунти;

б) затінення від стіни лісу;

в) нестача вологи;

г) різкі зміни температур.

173. Де швидше розтане сніг весною:

а) ялинник, повнота 0,9;

б) березняк, повнота 0,9;

в) 7Ял3С, повнота 0,8;

г) сосняк, повнота 0,9.

174. Фітоклімат лісостанів – це:

а) клімат лісостанів, обумовлений біоекологічними особливостями деревних порід, складом і формою деревостанів, їх густотою, зімкнутістю, повнотою, висотою,ярусністю, а також параметрами рельєфу;

б) клімат будь-якої ділянці в тому разі не вкритою лісом;

в) усі відповіді вірні.

175. Вміст кисню в складі сухого повітря становить:

а)21%;

б) 78%;

в) 0,03%;

г) 0,007%.

176. Вміст азоту в складі сухого повітря становить:

а) 21%;

б) 78%;

в) 0,03%;

г) 0,007%.

177. Вміст вуглекислого газу в складі сухого повітря становить:

а)21%;

б) 78%;

в) 0,03%;

г) 0,007%.

178. Суха маса дерев складається із вуглецю на:

а) 10-20%;

б) 40-50%;

в) 80-90%;

г) 100%

179. Основні джерела вуглекислоти у лісі – це:

а) лісова підстилка внаслідок ії мінералізації;

б) дихання рослин, тварин і людини;

в) лісові пожежі;

г) інші джерела.

180. Причиною помітного зниження концентрації вуглекислоти у вертикальному напрямі у лісі є:

а) споживання листям вуглекислоти для асиміляції вуглецю;

б) дифузія за вертикальним профілем;

в) горизонтальні потоки повітря;

г) інші причини100%

181. Чи можливо регулювати вміст вуглекислого газу:

а) не можливо тому що цей процес не піддається контролюванню;

б) можливо прискоренням розкладу лісової підстилки;

в) усі відповіді вірні

182. Деревні породи, які сильно пошкоджуються блискавкою:

а) тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;

б) липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;

в) вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза;

183. Деревні породи, які середньо пошкоджуються блискавкою:

а) тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;

б) липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;

в) вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза;

184. Деревні породи, які мало пошкоджуються блискавкою:

а) тополя, дуб, берест, ільм, ясен, робінія, хвойні породи;

б) липа, вишня, горіх волоський, каштан їстівний;

в) вільха чорна, вільха сіра, клени, каштан кінський, бук, граб, черешня, береза;

185. Позитивний вплив вітру на ліс:

а) вітровал та бурелом;

б) збільшення транспірації при скорості вітру 5м/сек. і більше;

в) при скорості вітру 2-3м/сек. спостерігається висока продуктивність фотосинтезу

г) обпилення та розсівання насіння багатьох деревних порід

186. Зниження швидкості вітру перед лісом спостерігається на відстані:

а) 10 висот деревостану;

б) 20-25 висот деревостану;

в) не спостерігається;

г) усі відповіді не вірні

187. Зниження швидкості вітру за лісом спостерігається на відстані:

а)10 висот деревостану;

б) 20-25 висот деревостану;

в) не спостерігається;

г) усі відповіді не вірні

188. Ефект зниження швидкості вітру лісовими насадженнями використовується:

а) при виконанні рубок догляду;

б) у полезахисному лісорозведенні;

в) у лісової фітопатології та ентомології

г) усі відповіді не вірні

189. Джерелом вологи для рослин є:

а) атмосферні опади;

б) конденсаційні опади;

в) підґрунтові води;

г) ґрунтова волога

д)усі відповіді вірні

190. У лісовому ґрунті для рослин доступною є:

а) гравітаційна вода;

б) капілярна вода;

в) вода у вигляді плівки (адсорбована);

г) гігроскопічна вода

191. Потреба деревних рослин до вологи – це:

а) кількість вологі, яка потрібна рослині для забезпечення підтримки тургору тканин, нормального ходу фізіологічних процесів, захисту від перегріву, обміну речовин між різними органами рослини і. т. і.;

б) відношення деревних рослин до ступеню зволоження місце оселення, тобто здатність отримати необхідну кількість вологи з ґрунту в тих чи інших умовах;

в) усі відповіді вірні

192. Вибагливість деревних рослин до вологи – це:

а) кількість вологі, яка потрібна рослині для забезпечення підтримки тургору тканин, нормального ходу фізіологічних процесів, захисту від перегріву, обміну речовин між різними органами рослини і. т. і.;

б) відношення деревних рослин до ступеню зволоження місце оселення, тобто здатність отримати необхідну кількість вологи з ґрунту в тих чи інших умовах;

в) усі відповіді вірні

193. Похідні лісостани, які виникають:

а) у результаті лісозмін та е временними, недовговічними та небажаними з точки зору ведення лісового господарства;

б) під час створення лісових культур;

в) під час проведення реконструктивних та ландшафтних рубок.

194. Явище лісозміни пов’язане насамперед:

а) з порушенням умов середовища внаслідок господарської діяльності;

б) з впливом кліматичних факторів;

в) з негативним впливом абіотичних та біотичних чинників.

195. За стійкістю похідних лісостанів розрізняють наступні типи лісозмін:

а) короткострокові;

б) довгострокові;

в) відносностійкі;

г) багатовікові;

.

196. Зворотна зміна граба на бук:

а) не можлива;

б) можлива поступова заміна граба буком в зв’язку з особливостями росту та розвитку бука;

в) шляхом створення лісових культур з домінуванням бука.

197. Зміна ялиці буком:

а) не можлива;

б) можлива поступова заміна ялиці буком в зв’язку з особливостями процесів природного поновлення та ємності екологічної ніші;

в) можлива тільки шляхом створення лісових культур з домінуванням бука.

198. Зміна порід це:

а) процес зміни на одній і тій же площі одних деревних порід іншими;

б) процес, якій відбувається внаслідок створення лісових культур;

в) процес, який пов'язаний з природним відтворенням корінних лісостанів;

г) процес штучного відтворення лісового насадження.

199. Вчення про зміну порід розробив:

а) В.Н. Сукачов;

б) П.С. Погребняк;

в) Д.В. Воробйов;

г) Г.Ф. Морозов;

д) усі відповіді не вірні.

200. Причини зміни порід за Г.Ф. Морозовим:

а) антропогенні;

б) кліматичні;

в) абіотичні та біотичні;

г) механічні.

201. Корінні деревостани це ті, які:

а) за складом, структурою та продуктивністю в повної мірі відповідають умовам типу лісу;

б) зростають в даних умовах;

в) найбільш продуктивні.

202. Найбільша вологоємкість характерна для підстилки:

а) листяних порід;

б) хвойних порід;

в) вологоємкість підстилок листяних та хвойних порід однакова.

203. Найбільша водомісткість характерна для підстилки:

а) листяних порід;

б) хвойних порід;

в) водомісткість підстилок листяних та хвойних порід однакова.

204. Для лісостепової зони омброевапорометричний корелятів (ОК) становить:

а) <1.0;

б) >1,0;

в) =1,0;

205. Для степової зони омброевапорометричний корелятів (ОК) становить:

а) <1.0;

б) >1,0;

в) =1,0;

206. Формула водного балансу за Г.Н. Висоцьким:

а) N=A+F+V+T;

б) N=V+A;

в) W= 0,0286 T.

207. Формула водного балансу за А Баумгартнером:

а) W= 0,0286 T;

б) W= 2,34;

в) N=V+A.

208. Формула водного балансу за М.С.Нестеровим:

а) N=V+A;

б) N=A+F+V+T;

в) O=B+B¢+C+C¢+Г+P+Г¢+Ю.

209. Поняття гігротопу. Підкреслить вірну відповідь:

а) ділянки лісу, місцеоселення яких характеризується однаковим у своїх межах зволоженням;

б) ділянки лісу, місце оселення яких однакову або дуже подібну ґрунтову родючість;

в) ділянки лісу, які мають певний лісо рослинний ефект та е однорідними за зволоженням та трофністю ґрунту.

210.Поняття трофотопу. Підкреслить вірну відповідь:

а) ділянки лісу, місце оселення яких характеризується однаковим у своїх межах зволоженням;

б) ділянки лісу, місце оселення яких однакову або дуже подібну ґрунтову родючість;

в) ділянки лісу, які мають певний лісо рослинний ефект та е однорідними за зволоженням та трофністю ґрунту.

211. Мозаїчність лісового покрову у межах однієї кліматичної зони пояснюється тим що:

а) у таких районах внаслідок відмінності материнських гірських порід утворилися різні ґрунти;

б) тільки біологічними та екологічними властивостями деревних порід;

в) особливостями фітоклімату лісостанів.

212. Зміна механічного складу ґрунтів за однакових кліматичних умов та рельєфу обумовлює:

а) закономірну зміну лісостанів;

б) однорідність структури лісового покрову;

в) усі відповіді вірні

213. Рельєф та його зміна у просторі обумовлює:

а) особливості поширення, склад продуктивність і ріст лісостанів;

б) однорідність структури лісового покрову;

в) усі відповіді вірні

214. Класифікація деревних порід за глибиною укорінення передбачає розподіл на наступні групи:

а) глибоко кореневі, перехідні, поверхневого укорінення;

б) з вертикальним, горизонтальним, якірним корінням;

в) усі відповіді вірні

215. Вкажіть деревні породи що віднесені до групи глибокого укорінювання. Підкреслить вірну відповідь:

а) липа;

б) ялина;

в) сосна;

г) дуб

д) береза;

е) горобина;

ж) бук;

з) модрина;

и) клен польовий

к) ясен

216. Вкажіть деревні породи що віднесені до групи поверхневого укорінювання. Підкреслить вірну відповідь:

а) ясен;

б) ялина;

в) сосна;

г) дуб

д) береза;

е) горобина;

ж) бук;

з) модрина;

и) клен польовий