Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Запоріжжя-2006На допомогу студентам при підготовці до педагогічної практики з інтегрованого курсу „Основи здоров’я” Горяна Л. Г., канд. пер,, наук., доцент кафедри фізичної реабілітації НПУім. М. П. Драгоманова
МЕТОДИКА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО ПРОФІЛАКТИКИ ВІЛ/СНІДУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ УКРАЇНИ
Київ-2006 Загострення проблеми поширення шкідливих звичок і ВІЛ/СНІДу останнім часом стає все більш актуальною, це змушує вчених усього світу, зокрема, в Україні відшукувати оптимальні технології розв'язання соціальної, педагогічної і медичної проблем впливу на молодіжне середовище. Для врегулювання негативних суспільних явищ (наркоманії, алкоголізму, тютюнокуріння, ранніх статевих стосунків, безпритульності, дитячої проституції), тобто для призупинення факторів, які сприяють поширенню ВІЛ/СНІД-інфекції вимагають якнайшвидшої реалізації зазначених завдань. В Указі Президента України № 1182 від 11.11.02 «Про невідкладні заходи щодо запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу» зазначено, що домінуючими підходами в освіті є модернізація змісту й структури методологічної складової формування методичної культури педагогів нової генерації, здатних до навчання учнів здоровому й безпечному способу життя, профілактики ВІЛ/СНІДу; орієнтування майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах на впровадження інноваційних педагогічних технологій, які б принципово впливали на якість шкільної освіти. З-поміж педагогічних аспектів проблем теорії формування в учнів знань із основ здоров'я відокремилось коло проблем управління пізнавальною діяльністю учнів у системі організації профілактичної роботи щодо попередження шкідливих звичок безпритульності, використання дітей у секс-бізнесі, залучення до порнографії, спонукання до суїциду, запобігання інфікуванню ВІЛ/СНІДом. Пріоритетним напрямком у методиці навчання основ здоров'я є посилення процесуальної сторони навчання. Це означає відхід від знаннєцентричного підходу — коли знання, здобуті в школі, залишаються пасивними та неактуальними в реальному житті, до навчання вмінь та навичок керуватися ними у різних навчальних і життєвих ситуаціях — тобто не надання готової інформації, а сприяння формуванню знань і вмінь, що абсолютно рівнозначні у процесі організації пізнавальної діяльності під час профілактичної роботи з дітьми і молоддю. Систему загальних методів і конкретних методичних прийомів організації профілактики шкідливих звичок, запобігання ВІЛ-інфікуванню можна віднести до організаційно-дієвої технології навчання, котрій належить першорядне місце у чіткій, поетапній системі підготовки учнів до сприйняття спеціальної інформації. Стратегією цієї технології є формування в молоді емоційно-ціннісної сфери (стійкої мотивації до володіння здобутими знаннями у реальному житті, орієнтування на здоровий спосіб життя, зацікавлення свідомою пізнавальною діяльністю на уроках із основ здоров'я, відповідального ставлення до навчання, бажання вивчати способи запобігання інфекційним хворобам). Вищевказана технологія містить елементи спів-проективних педагогічних підходів. Стратегія впровадження цих підходів (технології) полягає у творчій взаємодії учителя й учня, вчителів і батьків, учнів між собою на рівні проективної діяльності. Реалізація спільного проекту організації шкільного учнівського колективу, групи, вміння висувати обґрунтовані гіпотези, пропозиції, робити узагальнення, критично ставитись до інформації про здоров'я, ліки, механізми захворювань, збереження цілісності організму, цінування життя, шляхи попередження зараження на ВІЛ/СНІД. У результаті цього учні навчаються передбачати наслідки своєї поведінки, усувати негативні причини дотримуватися правил безпечної поведінки, знаходити шляхи виходу зі скрутних чи надзвичайних життєвих ситуацій і приймати спільне рішення щодо збереження власного здоров'я та життя інших. Проектування адаптивного освітнього простору під час організації профілактичної роботи з учнями відбувається за різними видами пізнавальної діяльності: 1. На інформаційно-пошуковому рівні, що передбачає збір і аналіз літератури, презентацію повідомлення, доповіді, реферату. 2. На дослідницькому - цілеспрямування учнів на глибоке вивчення проблеми, захист власних гіпотез і способів їх реалізації, проведення досліджень. 3. На продуктивному, що уможливлює творчий підхід до розв'язання проблеми, демонстрування оригінальності мислення під час обговорення механізму подолання негативних соціальних явищ, процесів. 4. На драматизаційному - створення умов для імітаційного моделювання (ігрового підходу). 5. На практично зорієнтованому, якому належить спрямування на розв'язання реальних життєвих проблем, життєвих ситуацій, прийняття рішень. Загальною ознакою для всіх видів співпроективної діяльності є залучення учнів до колективного співробітництва, цей вид взаємодії завжди особистісно зорієнтований. Упровадження особистісно зорієнтованої педагогічної технології відіграє провідну роль у формуванні громадянської відповідальності школярів, гуманного і дбайливого ставлення до здоров'я та життя інших; подолання стигматизації та дискримінації хворих на ВІЛ/СНІД; наполегливості, стриманості в бажаннях; навичок самооцінки своїх вчинків. Методологія вищевказаної технології ґрунтується на індивідуалізовананому підході до кожного учня, врахуванні вікових особливостей, навчальних можливостей, на вже набутому підлітком темпові навчання, здібностях. Основною ідеєю є розвиваючий підхід, тобто не тільки надання вчителем готових знань, а здійснення навчання здоровому способові життя на міжпредметній основі. Необхідне врахування набутого раніше досвіду під час вивчення інших шкільних дисциплін: природознавства і в подальшому біології, хімії; формування критичного ставлення і володіння отриманою інформацією, навчання відділенню головного від другорядного, способам її здобуття та перенесення в реальні життєві ситуації. Зазначені технології базуються на інтерактивному (inter - діалог, aktiv - дія) рівні, коли у процесі діалогу-полілогу вчитель спонукає учнів до спільної творчої пізнавальної діяльності. Отже, вибір технології керування навчально-виховним процесом із основ здоров'я та профілактики шкідливих звичок, стратегічно переломлюються на співпроективну взаємодію трьох суб'єктів навчання — вчителя, батьків і учнів. Методика організації профілактичної діяльності ґрунтується на поєднанні учнівського самоменеджменту (самоуправління власною життєдіяльністю, пізнавальною діяльністю) і сучасних дидахо-графічних (самостійна робота з книгою, з іншими джерелами інформації) підходах до організації пізнавальної діяльності учнів і дітей підліткового віку в комбінації з іншими конкретними методичними прийомами в системі колективного навчання; в рамках особистісно зорієнтованих технологій - інтерактивних методах, де основною формою спілкування з учнями є діалог; творча (продуктивна) співпраця - акцентування уваги на залученні школярів до екзотеричної парадигми, коли учень стає центром інформаційної взаємодії зі Всесвітом. За рівнем застосування методичних прийомів запропонована методика носить як загальний, так і конкретний характер; за організаційними формами вона включає всі складові організації; за напрямком модернізації вона здійснюється на основі методичного вдосконалення та дидактичної інтерпретації учителем навчального тексту підручника, інформаційних джерел, засобів масової інформації, слова педагога за різними типами індивідуалізації – на державному (програма, типові навчальні плани для різних типів закладів освіти, державні підручники), на регіональному (обласному) – врахування демографічних особливостей, традицій, звичаїв певної місцевості, районному (організація спеціальних закладів освіти за інтересами), на внутрішньокласному рівні (врахування підготовленості, мотивації, фінансових можливостей учнів). Саме індивідуальний підхід до організації навчального процесу з основ здоров’я приноситиме їм упевненість у своїх силах, відчуття успіху, радість пізнання в процесі профілактичних заходів. Цільовими орієнтаціями технології організації профілактичної роботи щодо запобігання шкідливим звичкам, ВІЛ-інфекції є рефлексія вчителів та учнів, максимальне створення умов для саморозкриття закладених природних сил і можливостей кожного учня, що спрямоване на забезпечення його самореалізації у житті, на інтенсифікацію засвоєння програмних і позапрограмних знань; формування інтелектуальних умінь, навичок; всебічний розвиток особистості, виховання ексцентричного ставлення до природи рідної Батьківщини - для розуміння впливу природних факторів на здоров'я людини. Концептуальними положеннями запропонованої методики є: фізіологічні теорії - орієнтовані на інстинкт, який завжди передує появі рефлексу (знання, вміння, навички, володіння). Психологічні дослідження П. Я. Гальперіна: мислення - результат інтеріоризації практичних дій властивої для них логіки; розвиваюче навчання за В.В.Давидовим. Особистісно зорієнтовані підходи до навчання за О. Я. Савченко, Л. П. Сущенко індивідуалізація праці вчителя за О. М. Пехотою, впровадження групового навчання в малих групах за методикою О.Г. Ярошенко, навчання основ здоров'я за Л.С. Ващенко, Т. Є.Бойченко. Особливостями вдосконалення методики профілактики ВІЛ, Сніду, організації антинаркотичної роботи в школі, позашкільних закладах є підготовка вчителя до цілеспрямованого впровадження тренінгової системи як методичного інструментарію організації пізнавального процесу з основ здорового способу життя, до повного використання методичного потенціалу основної форми навчання - уроку та до інтерпретації навчального матеріалу на різних його етапах у позаурочні часи. Сприйняття наукової інформації з основ здоров'я (біологічної, гігієнічної, фізіологічної, історичної) - складний розумовий процес, який міцно пов'язаний із формуванням прийомів логічного мислення, без яких неможливо критично аналізувати здобуті знання чи отриману інформацію. Вищевказане вимагає від учнів інтелектуальних зусиль для того. щоб стежити за думкою автора, добирати суттєве, класифікувати інформацію на головну та другорядну. Істотним в опануванні навчального матеріалу з основ здоров'я є постійне встановлення причинно-наслідкових зв'язків у будові організму людини, її поведінки та запобіганні виникненню хвороб, появі вікових змін. Це вимагає постійного аналізу, проведення аналогії, порівняння та узагальнення. Сутність удосконалення методики організації навчально-виховного процесу з основ здоров'я, профілактичної роботи з учнями і дітьми підліткового віку - це звернення особливої уваги на підготовку вчителя до впровадження запропонованої методики; вміння переносити ним рекомендовані підходи в різні педагогічні ситуації, розуміти значущість знань основних методичних категорій. Це вимагає від учителів професійних умінь володіння й апелювання навичками методичної інтерпретації конкретними прийомами, варіювання завдань, поєднання різних навчальних технологій, умінням передбачати результати власної педагогічної діяльності, вмінням спиратися на життєвий досвід учнів. Вибір учителем конкретних методичних прийомів організації навчально-виховного процесу з основ здоров'я, організації профілактичної роботи щодо запобігання шкідливим звичкам, ВІЛ-інфікування допомагає вчителю вибрати спеціальні методичні прийоми організації навчально-виховного процесу, профілактичної роботи серед молодших школярів і підлітків із різними навчальними можливостями, що створює в учнівському і підлітковому колективі стан успіху, надає учням усвідомлення практичної значущості знань із основ здоров'я, впевненості у правильності їх суджень, сприяє здісненню самоконтролю власних навчальних досягнень відповідно до навчальних можливостей. Удосконалення організації профілактичноїроботи серед учнів неможливе без неперервного пізнання вчителями педагогічних явищ, закономірностей навчання та виховання, обумовлених специфікою предмета. Суттєвим у методиці організації навчально-виховного процесу з основ здоров'я, профілактики шкідливих звичок і ВІЛ-інфікування є вибір форми навчання: групової, індивідуальної, індивідуалізованої, тобто відповідно до цілей, складності теми, індивідуальних можливостей, матеріального стану він реалізується через сукупність конкретних прийомів, які є складовими методу навчання. Наприклад, С. У. Гончаренко визначає поняття «навчальний прийом» як окремі операції, розумові чи практичні дії, що розкривають або доповнюють спосіб засвоєння навчального матеріалу. Серед застосовуваних прийомів в організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання основ здоров'я найпоширенішими є: - прийоми формування критичного (мислення) - аналіз інформації; - прийоми активізації пізнавальної діяльності; - конкретні прийоми організації пізнавальної діяльності; - прийоми формування візуальних умінь та навичок схематичного конспектування інформації; - прийоми формування понять із основ здоров'я (хвороба, профілактика, епідемія, пандемія, здоровий спосіб життя, культура здоров'я) — пояснення етимології (походження) й семантики (змісту) іншомовних термінів або робота з термінологічним словником. Організація профілактичної роботи серед учнівської молоді в процесі навчання основ здоров'я неможлива без з'ясування теоретичних положень методологічних основ та формулювання теоретичних позицій методики навчання основ здоров'я в системі уроків у різнорівневих класах (де навчаються учні з різними навчальними та фінансовими можливостями). Розкриттю сутності методичних прийомів допомагає трактування етимології терміну «методика» (від грец. Metidas - мудрість, порада). Це уможливлює розуміння, що основним в організації профілактичної роботи учнів у процесі формування здорового способу життя є поєднання різних методів, форм і конкретних методичних прийомів. У теорії методики навчання поняття «методика» визначається як сукупність певних положень, завдяки яким здійснюється раціональна діяльність школярів задля профілактики ВІЛ/СНІДу, попередження шкідливих звичок на будь-якому етапі пізнавальної діяльності. Тлумачення поняття «методика навчального предмета» — це як галузь педагогічної науки, що досліджує закономірності навчання певного навчального предмета», а етимологічне тлумачення терміна «методика» - від давньогрецького слова «metodike» - сукупність методів. Головне завдання методики організації пізнавальної діяльності у процесі навчання основ здоров'я та профілактики шкідливих звичок, ВІЛ/СНІДу полягає в посиленні процесуальної сторони навчання та вдосконаленні навчально-виховного процесу, враховуючи специфічні особливості інтегрованого курсу «Здоров'я і фізична культура», в адаптації академічних наук (гігієни, санітарії, мікробіології, вірусології) у шкільній освіті, дидактичнообробляючи їх, відповідно до віку учнів. Методика організації навчально-виховного процесу з основ здоров'я й профілактики шкідливих звичок і ВІЛ-інфікування має свої теоретичні та прикладні частини, які гармонійно конкретизують методологічні категорії, відповідаючи на запитання, як краще навчати, розвивати, виховувати школярів. Удосконалення організації профілактики ВІЛ/СНІДу передбачає знання загальних положень, закономірностей, взаємозвязків між розділами програми з урахуванням притаманних їм особливостей. Загальнометодичні підходи навчання основ здоров'я розглядають питання світоглядного та морального виховання у процесі навчання, єдність змісту та методів навчання, взаємозв'язок між формами, методами та конкретними прийомами, взаємоузгодженість між розділами програмного матеріалу, цілісність і розвиток усіх елементів організації пізнавальної діяльності. Вони визначають системність, міцність та усвідомленість знань учнів - це все є стратегічним завданням сучасної методики навчання основ здоров'я, профілактики ВІЛ/СНІДу в молоді різного віку (підлітків, старшокласників і студентів вищих навчальних закладів освіти). Спеціальні методики забезпечують розв'язання проблемтактики навчання ОЗ, відповідно до змісту кожного розділу та вікових особливостей школярів. Розглядаючи діалектику становлення методики навчання основ здорового способу життя та профілактичної діяльності можна стверджувати, що методика викладання основ здоров'я як педагогічна наука зародилась ще за часів Київської Русі. Отже, методика організації навчально-виховного процесу з основ здоров'я є першоосновою всіх форм організації профілактичної діяльності серед школярів різного віку. Традиційно під час організації навчально-виховного процесу з основ здоров'я у різнорівневому класі (де навчаються учні з різними навчальними можливостями) використовуються як класичні, так і специфічні методи навчання. Для створення методики організації навчально-виховного процесу з основ здорового способу життя та вдосконалення профілактичної діяльності щодо запобігання шкідливих звичок, ВІЛ-інфікування виникла потреба розглянути функції методів та їх класифікацію. Отже, метод є структурною одиницею методики організації навчального процесу з основ здоров'я, якому притаманна багатофункціональність. Український дидакт В. О. Онищук у своїх працях зазначав, що аналізувати метод навчання неможливо без урахування його психологічних компонентів, пов'язаних із особливостями психічних функцій підліткового організму, які послідовно включаються в навчальний процес. Кожний метод навчання більшою чи меншою мірою впливає на процеси логічного мислення, зокрема на сприйняття, увагу, уявлення, емоції, волю. Організовуючи пізнавальну діяльність учнів з основ здоров'я, вчителю необхідно оволодіти знаннями про методи, форми та конкретні прийоми, вміти цілеспрямовано відбирати їх у кожній окремій навчальній ситуації. Результати досліджень свідчать про певні труднощі, що виникають у вчителів основ здоров'я під час вибору методів щодо забезпечення продуктивного засвоєння знань у процесі організації профілактичної роботи серед учнівської молоді. Велика кількість методів, які забезпечують багатогранність, багатофакторність їх застосування ускладнюють орієнтаціюна вибір найбільш ефективних для кожної окремої навчальної ситуації або фрагмент уроку, тому вчені-методисти одностайні щодо необхідності здійснення класифікації методів залежно від їхнього призначення. Багатоплановість організації пізнавальної діяльностіучнів у процесі навчання основ здоров'я на міжпредметній основі потребує глибокого використання потенціалу багатьох загальних методик і конкретних методичних прийомів, які враховували б те, що будь-яке знання акумулює в собі поняття, судження та сенсомоторні практичні навички, сформовані під час вивчення шкільних дисциплін і водночас виключали б надлишкове дублювання. Це пояснюється тим, що немає жодної галузі сучасної науки, де б не застосовувалось поняття структура. Семантика цього поняття (лат. strucktura - будова, зв'язок)- співвідношення та взаємозв'язок між окремими частинами методики навчання. Знання структури полегшує вивчення окремих елементів, що створюють цілісну систему (від грец. sistema — ціле, складене з частин; з'єднання). У таблиці 1 наведені орієнтовні приклади класифікації методів організації навчально-пізнавальної діяльності на уроках із основ здоров'я. Як видно з таблиці 1, методи, форми та конкретні прийоми навчання здорового способу життя розглядаються нами в контексті з профілактикою шкідливих звичок, запобігання ВІЛ/СНІДу.
Таблиця 1
|