Цілі та завдання

Екологічні цілі визначаються на основі пріоритетів екологічної політики з урахуванням особливостей регіону (населеного пункту, підприємства тощо).

Основні цілі повинні бути пов’язані з вирішенням найбільш значимих екологічних питань. Це допоможе сфокусувати свої ресурси у найбільш важливих напрямах.

По можливості, цілі повинні ставитися у кількісному вираженні і на конкретний часовий інтервал (рекомендується 3-5 років). При цьому можуть ставитися і цілі, які можна досягти за більш короткий відрізок часу.

Не слід забувати на етапі планування і про необхідність підвищення ефективності функціонування системи екологічного управління в цілому (наприклад за рахунок вдосконалення нормативної бази, методичного забезпечення, підвищення кваліфікації фахівців або інших заходів).

Екологічні цілі ставляться з урахуванням наявних можливостей по їх досягненню - тобто з урахуванням можливостей виконавців та ресурсного забезпечення. Під ресурсним забезпеченням слід розуміти забезпеченість фінансову, кадрову, наявність виділеного часу тощо.

Цілі повинні бути забезпечені системою завдань для різних етапів їхнього досягнення та функціональних напрямів таким чином, щоб рішення завдань дозволяло досягти поставленої мети.

Екологічні завдання розподіляються в часі. Виконання завдань повинно приводити до досягнення поставленої мети.

Екологічні задачі повинні:

- бути деталізацією цілей за напрямами (охорона водних ресурсів, поводження з відходами, вдосконалення системи моніторингу довкілля тощо);

- бути конкретними і здійсненними;

- описувати результати, а не дії;

- бути вимірними;

- передбачати точні терміни виконання і визначатися як етапи досягнення мети в часі;

- бути забезпечені ресурсами, в тому числі людськими;

Додаткові рекомендації щодо встановлення завдань:

- завдання повинні бути спрямовані в по-перше на попередження проблем, а в вже потім на ліквідацію наслідків;

- завдання повинні покращувати, а не підтримувати поточну діяльність;

- завдання не повинні суперечити, а по можливості повинні доповнювати одне одному;

- по можливості завдання повинні сприяти досягненню декількох цілей;

- при встановленні завдань повинні бути визначені виконавці;

- слід враховувати можливість впливу зовнішніх факторів.

Реалізація завдань зводиться до виконання конкретних скоординованих заходів.

До опису заходів в програмі входить:

- перелік необхідних дій;

- опис очікуваних результатів та контрольних показників;

- необхідні ресурси;

- строк виконання;

- відповідальні за виконання;

- контроль виконання заходів;

- вказівки на взаємопов’язані заходи, а також на взаємопов’язані екологічні завдання.

В розроблення заходів програми необхідно максимально залучати ті підрозділи, що повинні будуть їх виконувати.

Програмні заходи можуть бути пов’язані з екологічним системами, природними ресурсами, виробничими об’єктами тощо. Також заходи можуть включати дії, які не призводять до безпосереднього покращення екологічної результативності, але пов’язані наприклад з моніторингом, навчанням тощо.

Заходи, що не служать досягненню поставлених цілей, не повинні вноситися до програми.

На кожному етапі планування відбувається все більша деталізація інформації. Основні етапи планування наведені на рис. 7.2.

Рис. 6.2. Етапи планування

Для досягнення екологічних цілей та вирішення екологічних завдань розробляються екологічні програми. Може розроблятися єдина програма, або окремі програми по досягненню кожної цілі.

В рамках стратегічного планування повинні узгоджуватися екологічні програми з іншими галузевими програмами.

Екологічна програма включає заходи з вирішення поставлених задач та структурована по екологічним цілям та задачам. Основні етапи планування наведені на рис. 7.2. Приклад структури програми наведений на рис. 7.3.

Рис. 6.3. Приклад структури програми

Десь треба показати, що частина задач повинна рішатися з залученням комерційних структур

3 складових:

- технічна здійсненність

- нормативно-правова база

- економічне та фінансове забезпечення